Ухвала суду № 138783339, 30.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання судового рішення

м. Київ

30.07.2026Справа № 910/19647/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніа Солар Груп-Виноградове»

про відстрочення виконання рішення суду

За позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніа Солар Груп-Виноградове»

про стягнення 2 968 256, 03 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Секретар судового засідання (помічник судді): Конон В. В.

За участі представників сторін:

Представник позивача: Прокопів Н. М. - адвокат, довіреність №9-Д вілд 22.04.2026;

Представник відповідача (заявника): Бугайцов В. О. - самопредставництво, трудовий договір №2710 від 27.10.2020, наказ №26-к від 27.10.2020, посадова інструкція, положення.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Гарантований покупець» (надалі - позивач, Гарантований покупець) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніа Солар Груп-Виноградове» (надалі - відповідач, ТОВ «ЮСГ-Виноградове») про стягнення надлишково сплачених коштів у розмірі 2968256,03 грн за період квітня-червня 2023 року згідно п. 3.4. Договору №1159/01/20 від 22.04.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу (переплати) у розмірі 2 968 256, 03 грн та судовий збір у розмірі 44 254, 84 грн.

06.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 18.07.2024 на один рік з моменту ухвалення рішення.

10.07.2026 суд відповідною ухвалою призначив заяву до про відстрочення виконання рішення суду до розгляду у судовому засіданні призначеному на 30.07.2026.

17.07.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких просив заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду залишити без розгляду.

29.07.2026 до суду від відповідача (заявника) надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 30.07.2026 прибули представники сторін та висловили власну позицію щодо поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Разом з тим, суд зазначає, що 30.07.2026, проте після завершення судового розгляду (згідно часових поміток у протоколі судового засідання, час завершення судового засідання - 13:00) від відповідача (заявника) через систему «Електронний суд» (зареєстровано канцелярією суду о 13:39) надійшло клопотання про виправлення помилки у заяві про відстрочення рішення суду, згідно якого відповідач (заявник) просив врахувати прохальну частину заяви про відстрочення рішення суду у наступній редакції - "Просимо відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2024 по справі №910/19647/23 на термін один рік з моменту набрання законної сили рішення суду до 24.06.2027" року.».

Отже, суд не враховує дане клопотання про виправлення помилки у заяві про відстрочення рішення суду під час написання повного тексту ухвали, що прийнята у судовому засіданні 30.07.2026, як таке, що подано поза межами судового розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду та було заявлено лише в усній формі"

Розглянувши подану заяву ТОВ «Юкрейніа Солар Груп-Виноградове» про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до частини 4, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/19647/23 прийнято 18.07.2024, та залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026. Відповідно рішення суду першої інстанції набрало законної сили 24.06.2026.

Втім, частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язує можливість відстрочення судового рішення не більше ніж на один рік з моменту його ухвалення, а не з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідач (заявник) у додаткових поясненнях, що надійшли до суду 29.07.2026 посилався на постанову Верховного Суду у справі №917/141/24 від 06.06.2025, яка нібито підтверджує позицію заявника про можливість відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту набрання ним законної сили (тобто з 24.06.2026), а не з моменту його ухвалення (18.07.2024).

Втім, дослідивши зміст постанови Верховного Суду у справі №917/141/24 від 06.06.2025, суд констатує, що в ній досліджувалось питання щодо можливості встановлення графіку платежів як умови затвердження мирової угоди (зокрема розмежування правової природи укладеної в порядку ст. 192 ГПК України мирової угоди, умовою якої є розстрочення платежів, та передбаченого ст. 331 ГПК України механізму розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили). У зазначеній постанові Верховний Суд не робив правовий висновок про можливість відстрочення виконання рішення суду з дня набрання законної сили.

Отже, постанова Верховного Суду у справі №917/141/24 від 06.06.2025 не є релевантною до обставин, що склались у межах даної справи №910/19647/23.

Суд констатує, що згідно частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, яка наразі законодавцем не змінена та залишається чинною у редакції, що викладена судом вище, виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/19647/23 від 18.07.2024 могло бути відстрочено судом не більше як до 18.07.2025.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/19647/23 від 18.07.2024 до 18.07.2025, за заявою відповідача, що подана 06.07.2026, тобто поза межами передбаченого частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України строку на відстрочення рішення.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню та решта доводів і підстав, зокрема, передбачених частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, для відстрочення виконання судового рішення судом не оцінюються, як такі, що жодним чином не спростовують висновків суду, що викладені у даній ухвалі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніа Солар Груп-Виноградове» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі №910/19647/23 на один рік з моменту ухвалення рішення.

2. Згідно з частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано:06.08.2026.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких