Рішення № 138783072, 27.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/6/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 Справа № 908/224/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121)

до відповідача: Садівничого товариства "Електровозник-1" (вул. Очаківська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 20508212)

про стягнення 78 571 грн 80 коп.

за участю представників

від позивача: Руденко Д.В., довіреність № 10 від 29.12.2025

від відповідача: Сошенко О.В., голова правління, Войтович Є.М., адвокат, ордер серія АР № 1025970 від 09.06.2025

Суть спору:

Комунальне підприємство "Водоканал" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Садівничого товариства "Електровозник-1" про стягнення 75 585 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення, 1 067 грн 37 коп. пені, 877 грн 30 коп. 3 % річних, 1 042 грн 13 коп. інфляційних витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/224/26 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/224/26. Присвоєно справі номер провадження 27/6/26. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

12.02.2026 відповідач сформував в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, проти позову заперечив у повному обсязі та заяву про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 16.02.2026 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11.03.2026.

18.02.2026 Комунальним підприємством "Водоканал" в підсистемі "Електронний суд" сформована відповідь на відзив.

05.03.2026 представником відповідача Садівничого товариства "Електровозник-1" в підсистемі "Електронний суд" сформована заява, просить суд відкласти підготовче судове засідання 11.03.2026 у справі № 908/224/26, у зв`язку із зайнятістю в розгляді Чечелівським районном судом міста Дніпра кримінального провадження № 204/7339/18.

Ухвалою суду від 11.03.2026 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 25.03.2026.

Ухвалою суду від 25.03.2026 підготовче провадження закрита та призначено справу до розгляду по суті 23.04.2026.

23.04.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.

23.04.2026 суд в порядку ст. 208 Господарського процесуального кодексу України, заслухав вступне слово позивача та відповідача.

В судовому засіданні 23.04.2026 суд в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 20.05.2026.

Ухвалою суду від 20.05.2026 визначено повернутись на стадію підготовчого провадження, призначення підготовчого судового засідання на 09.06.2026.

08.06.2026 Комунальним підприємством "Водоканал" в підсистемі "Електронний суд" сформовані додаткові пояснення у справі.

09.06.2026 представником відповідача надані додаткові докази в обґрунтування своїх заперечень, а саме: розрахунок розбіжності, нарахувань та оплати за спожиту питну воду з період липень 2025 року - грудня 2025 року; актів-рахунків за період липень 2025 року - грудня 2025 року; платіжні інструкції в підтвердження оплати відповідачем спожитої питної води за період липень 2025 року - грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 13.07.2026.

Ухвалою суду від 13.07.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 27.07.2026.

Судове засідання 27.07.2026 проводилось за допомогою підсистеми "Електронний суд" та фіксацією судового засідання vkz.court.gov.ua.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути з відповідача 75 585 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення, 1 067 грн 37 коп. пені, 877 грн 30 коп. 3 % річних, 1 042 грн 13 коп. інфляційних витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 1343/2 від 23.12.2014, в частині здійснення відповідачем оплати за спожиті послуги.

Представник відповідача підтримав свої заперечення, викладені у відзиві, зазначивши, що фактичні обставини справи, що стосуються договірних відносин між сторонами, отримання актів-рахунків за період з липня по грудень 2025 року, сплати послуг за водопостачання та водовідведення в сумі 89 734,52 грн відповідачем не оспорюються. Проте відповідач не погоджується із існуванням заборгованості, оскільки позивачем в порушення умов договору та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" при розрахунку вартості послуг застосований завищений тариф, а саме тариф як до такої категорії як юридичні особи, які не є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме: юридичні особи, ФОП (інші споживачі). На думку відповідача СТ "Електровозник-1" має сплачувати послуги з водопостачання та водовідведення за тими тарифами, що встановлені для населення. Відповідач є неприбутковою організацією, про що зазначено в його Статуті, який було додаю до відзиву. Садівниче товариство не отримує прибуток від використання води; фактично це об`єднання громадян, яке за своєю юридичною природою є тотожним об`єднанню співвласників житлового будинку. Ця тотожність знайшла своє відображення в договорі, який є також доказом у справі і який надав позивач. У п. 1.2 договору № 1343/2 що було укладено сторонами 23.12.2014 року, узгоджено розмір тарифів, та ту обставину, що ці тарифи відноситься до групи споживачів: "населення". Саме з цих причин відповідач наполягає на тому, що до актів-рахунків, що оплачено ним частково, застосовувати Постанову НКРЕКП від 24.12.2024 № 2331, необхідно в тій частині, яка встановлює тарифи водопостачання та водовідведення для населення. Та обставина, що представник відповідача отримував акти-рахунки, що сплачені не в повному обсязі, без будь-яких заяв та зауважень, сама по собі не свідчить про відповідність змісту цих документів закону та договору та не свідчить про те, що відповідач погодився з їх змістом. Ця обставина лише підтверджує факт їх отримання. Відповідач наполягає на тому, що у правовідносинах, які склалися між сторонами у цій справі, підлягають застосуванню вимоги Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. І якщо сторони погодили в договорі категорію споживача, відповідно до якої застосовуються тарифи, позивач зобов`язаний дотримуватися цієї домовленості при формуванні актів-рахунків. Отже, позивач повинен був застосувати для СТ "Електровозник-1" тарифи, що їх встановлено для населення, які відповідно до вищезазначеної Постанови № 2331 становлять: водопостачання - 14,84 гр за 1 м/куб, та водовідведення - 8,80 грн за 1 м/ куб. Саме із такого тарифу виходив відповідач при здійсненні часткової оплати актів рахунків за спірний період, а отже, будь-яка заборгованість у СТ"Електровозник-1" перед позивачем відсутня. За умови відсутності основного боргу, не підлягають задоволенню також і вимоги про стягнення пені та 3% річних.

Позивач скористався своїм правом та надав відповідь на відзив та додаткові пояснення. Зазначив, що на час укладення договору між сторонами у 2014 році діяло законодавство, яке регулювало відповідний порядок тарифоутворення та встановлення тарифів з віднесенням споживачів до певних груп. Однак, згідно діючого на даний час законодавства, а саме ст. 17 (п.п.3,13) Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», до функцій та повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), входить розробка та затвердження порядку формування, розрахунку та встановлення (зміна) державних регульованих тарифів для суб`єктів природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, яким є КП «Водоканал», а саме тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, які мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора. 24.12.2024 на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (https://www.nerc.gov.ua/) було оприлюднено постанову «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Водоканал» (м. Запоріжжя код ЄДРПОУ 03327121)» від 24.12.2024 № 2331, яка набрала чинності 01 січня 2025 року. Вказаною Постановою передбачено, що для категорії споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме юридичні особи, ФОП (інші споживачі), які отримують або мають намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення встановлені наступні тарифи: - на централізоване водопостачання - 27,34 грн/м.куб (без ПДВ); - на централізоване водовідведення - 16,26 грн/м.куб (без ПДВ). На виконання вказаних вимог законодавства та з метою повідомлення Споживачів про зміни у розмірах встановлених тарифів на послуги, на офіційному веб-сайті КП «Водоканал» (https://vodokanal.zp.ua/) було розміщено відповідне Повідомлення щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення: 26 грудня 2024 року з посиланням на постанову НКРЕКП №2331 від 24.12.2024. Таким чином, у зв`язку зі встановленням Регулятором нових тарифів на послуги згідно Постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2331, КП «Водоканал» при розрахунку суми оплати за надані послуги було застосовано тариф у розмірі 27,34 грн/м.куб. Крім того, вказаний договір укладено з СТ «Електровозник-1», яке є юридичною особою. Згідно Статуту СТ «Електровозник-1», затвердженого протоколом загальних зборів членів СТ «Електровозник-1» №2/2018 від 21.04.2018, товариство здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування та ведення колективного садівництва, що підтверджується Державним актом, виданим рішенням Запорізького міськвиконкому за № 424/31 від 09.10.1996, загальна земельна площа дорівнює 16,2897 гектарів. Відповідачу за період з липня 2025 року по грудень 2025 року було виписано акти-рахунки за послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 165 319,52 грн.: - акт-рахунок №226114 від 24.07.2025 за період липня 2025р.;- акт-рахунок №234093 від 25.08.2025 за період серпня 2025р.;- акт-рахунок №202142 від 24.09.2025 за період вересня 2025р.;- акт-рахунок №250728 від 26.10.2025 за період жовтня 2025р.; - акт-рахунок №260352 від 29.11.2025 за період листопада 2025р.;- акт-рахунок №268273 від 30.12.2025 за період грудня 2025р. Акти-рахунки за липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2025 р. складені у присутності представника Споживача і підписані ним. Акт-рахунок за жовтень 2025р. не був отриманий споживачем, про що зроблено відповідну позначку в акті. Акт-рахунок за жовтень 2025 р. було направлено КП «Водоканал» на адресу споживача (докази направлення додаються). Згідно умов договору акти-рахунки за період липень-грудень 2025р. є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення та обов`язковими до виконання Споживачем. Однак, до теперішнього часу Споживач за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив. Часткові оплати за послуги складають загалом 89 734,52 грн, що підтверджуються зведеними даними по надходженням за 13.08.2025, 10.09.2025, 18.10.2025,11.11.2025, 10.12.2025, 12.01.2025.

У судовому засіданні 27.07.2026, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

23.12.2014 між Комунальним підприємством "Водоканал" (далі-Водоканал) та Садівничим товариством "Електровозник-1" (далі-Споживач) укладено Договоір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 1343/2 (далі - Договорі).

Відповідно до п. 1.1 Договору Водоканал забезпечує Споживачу подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчиках: вул. Очаківська, буд. 8, садівниче товариство.

На виконання умов договору позивач надавав відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення у липні 2025 - грудні 2025.

Відповідно до п.п 3.2.1 Договору Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення….

Відповідачем надані позивачем послуги не оплачені, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з відповідача 75 585 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення, 1 067 грн 37 коп. пені, 877 грн 30 коп. 3 % річних, 1 042 грн 13 коп. інфляційних витрат було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Спірні правовідносини виникли на підставі Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 12/1/179Д (2010) від 01.01.2010.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 5 Договору «Порядок розрахунків» (в редакції додаткової угоди № 1/07/06/2021 від 07.06.2021) встановлено, що основним документом на оплату є Акт - рахунок.

Споживач з 15 по 31 число кожного місяця надає «Водоканалу» Звіт про показники приладів обліку питної води та об`єми водопостачання та водовідведення за формою, визначеною у додатку, який підписується Споживачем.

На підставі даних Звіту або акту, зазначеному у п.3.1.2 даного Договору, Водоканал визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу.

Споживач зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів, з дати надання Звіту, самостійно отримати у Водоканалі, підписати всі примірники Акта-рахунку та перерахувати на розрахунковий рахунок «Водоканалу» суму, вказану в Акті рахунку.

Якщо Споживач не отримує або відмовляється підписати Акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими Споживачем.

Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Передача Споживачем даних щодо показань приладу(-дів) обліку питної та гарячої води (надалі - дані) через оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій» здійснюється з 15 по 31 число кожного місяця, Водоканал на підставі переданих даних визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу. Реєстрація Споживача в оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій» та отримання ним повідомлень здійснюється через електрону пошту Споживача - s0706@ukr.net. Споживач зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів з дати передачі даних через оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій», самостійно отримати у Водоканалі та підписати всі примірники Акта-рахунку і перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо Споживач не отримує або відмовляється підписати Акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими Споживачем. Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення (п.п. 5.1, 5.1.1 п. 5.1 Договору, у редакції Додаткової угоди № 1/07/06/2021 від 07.06.2021).

Згідно розділу 2 «Термін дії договору» Договір укладається з 01.12.2014 року по 31 грудня 2015 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним Договором.

Доказів припинення дії Договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 1343/2 від 23.12.2014 матеріали справи не містять.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу за період з липня 2025 року по грудень 2025 року було виписано позивачем акти-рахунки за послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 165 319,52 грн.: акт-рахунок № 226114 від 24.07.2025 за період липня 2025р.; акт-рахунок №234093 від 25.08.2025 за період серпня 2025р.; акт-рахунок №202142 від 24.09.2025 за період вересня 2025р.; акт-рахунок №250728 від 26.10.2025 за період жовтня 2025р.; акт-рахунок №260352 від 29.11.2025 за період листопада 2025р.; акт-рахунок №268273 від 30.12.2025 за період грудня 2025р.

Акти-рахунки за липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2025 р. складені у присутності представника Споживача і підписані ним.

Акт-рахунок за жовтень 2025р. не був отриманий споживачем, про що зроблено відповідну позначку в акті.

Акт-рахунок за жовтень 2025 р. було направлено Комунальним підприємством «Водоканал» на адресу споживача.

Неналежне, на думку позивача, виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманих послуг у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (частини 1, 3 статті 2 цього Закону).

За змістом статті 2, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Споживач житлово-комунальних послуг (споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», про відсутність висновку застосування якої посилається скаржник у апеляційній скарзі, передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

У свою чергу Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (частина 1 статті 19) передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:

- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання;

- об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання на підставі укладених ними договорів;

- власниками будинків, що перебувають у приватній власності;

- індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Проаналізувавши зазначені положення чинного законодавства, Верховний Суд вважає за необхідно зазначити, що існує дві моделі організації договірних відносин: за індивідуальним договором або за колективним договором, тому визначальним у спірних правовідносинах є те, для задоволення чиїх потреб у отриманні житлово-комунальних послуг укладається відповідний договір (для власних чи в інтересах об`єднання споживачів).

Відповідно до статуту відповідача - садівниче товариство, яке утворено на добровільних засадах шляхом об`єднання фізичних осіб на основі членства для надання послуг виключно членам товариства, вирішення загальних соціально-побутових завдань ведення садівництва та відпочинку і є неприбутковим. Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації. Метою створення товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів товариства на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Головною метою створення та діяльності товариства є ефективне використання його членами виділеної для товариства земельної ділянки, задоволення і захист соціальних, економічних та інших спільних інтересів членів товариства. А також організація колективного саду та використання його членами виділених земельних ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, створення умов культурного проведення вільного часу, підтримка здоров`я, залучення до праці підлітків.

Отже, відповідач є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб на засадах членства, які використовують виділені їм земельні ділянки, а діяльність товариства спрямована, зокрема, на забезпечення його членів комунальними послугами, у тому числі послугами з водопостачання та водовідведення.

Метою укладення Садівничим товариством «Електровозник-1» договору № 1343/2 від 23.12.2014 з Комунальним підприємством «Водоканал» є забезпечення членів товариства питною водою для господарсько-питних, побутових і технічних потреб, а також організація приймання та відведення стічних вод.

Тобто у цьому випадку, відповідач має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як неприбуткова організація, не займається виробничою діяльністю, не використовує воду для власних потреб.

Ураховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб на засадах членства, члени якого використовують виділені їм земельні ділянки та у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами, при отриманні питної води для забезпечення їх потреб виступає колективним споживачем.

Близькі за змістом висновки щодо правового визначення юридичної особи, створеної шляхом об`єднання споживачів (фізичних осіб), викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 12.09.2022 у справі № 361/5632/21, від 30.11.2022 у справі 916/3837/21, від 22.04.2024 у справі № 511/1915/20, від 22.07.2025 року у справі № 904/3697/24, від 22.01.2025 у справі № 916/1071/24, від 09.04.2025 у справі № 916/847/24; у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 908/2619/25.

Висновки, викладені у даних постановах є цілком застосовним за аналогією, оскільки правова природа відносин "постачальник - колективний споживач - кінцевий споживач (фізична особа)" є ідентичною незалежно від виду комунальної послуги.

Отже, при розрахунку вартості наданих за договором № 1343/2 від 23.12.2014 послуг з водопостачання та приймання стічних вод, споживачами за якими є фізичні особи члени садівничого товариства «Електровозник-1», підлягає застосуванню тариф водопостачання та водовідведення встановлений для населення.

Крім того, суд звертається до висновку Верховного Суду, який викладено, у постанові від 22.07.2025 року у справі № 904/3697/24 - "Якщо юридична особа (зокрема, садівниче товариство, обслуговуючий кооператив) виступає як колективний споживач у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та закуповує комунальну послугу в інтересах своїх членів - фізичних осіб для задоволення їхніх побутових потреб, до таких правовідносин має застосовуватися тариф, встановлений для категорії "населення".

До того ж, судом встановлено, що відповідно до укладеного Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 1343/2 від 23.12.2014 - узгоджено розмір тарифів та ту обставину, що ці тарифи відносяться до групи споживачів: "населення" (пункт 1.2.)

З огляду на викладене, позивачем неправильно визначено статус відповідача - як юридичну особу, яка не є суб`єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідедення, а саме: юридичні особи, ФОП (інші споживачі), тому, здійснені нарахування у спірних правовідносинах є неправомірними.

24.12.2024 на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (https://www.nerc.gov.ua/) було оприлюднено постанову «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Водоканал» (м. Запоріжжя код ЄДРПОУ 03327121)» від 24.12.2024 № 2331, яка набрала чинності 01 січня 2025 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2331, якою, зокрема пунктом 2 встановлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для населення застосовуються на рівні тарифів, чинних станом на 24 лютого 2022 року, а саме: на централізоване водопостачання - 14,84 грн за 1 куб. м (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 8,80 грн за 1 куб. м (без ПДВ).

Суд також зазначає, що визначення предмета та підстав позову є виключною прерогативою позивача. Оскільки підстава позову - неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати послуг водопостачання та водовідведення - була позивачем визначена неправильно, суд позбавлений процесуальної можливості змінювати її з власної ініціативи.

Таким чином, оскільки нарахування спірної суми позивачем здійснено без урахування групи споживачів "населення", а також без застосування пункту 2 постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2331, суд висновує, що позивачем не доведено правомірність та підставність позовних вимог про стягнення з відповідача коштів за договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 23.12.2014 № 1343/2 у розмірі 75 585 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення, 1 067 грн 37 коп. пені, 877 грн 30 коп. 3 % річних, 1 042 грн 13 коп. інфляційних витрат, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідач заявив про звернення до суду в п`ятиденний термін із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно ст. 244 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Водоканал" до Садівничого товариства "Електровозник-1" відмовити.

Рішення оформлено та підписано 06.08.2026.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.