Рішення № 138782968, 06.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2026р. Справа № 905/345/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДА ПЕКЕДЖИНГ» (код ЄДРПОУ 40476821; адреса: 89420, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Тарнівці, вул. Концівська, 16-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР АЛКО» (код ЄДРПОУ 42784646; адреса: 85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, 4)

про стягнення 723909,26 грн.,-

Суддя Величко Н.В.

без виклику (повідомлення) сторін, -

СУТЬ СПОРУ ТА ХІД СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬДА ПЕКЕДЖИНГ» звернулось до Господарського суду Донецької області через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР АЛКО» заборгованості за поставлений товар у розмірі 546336,91 грн, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов Договору поставки №01/11/2021 від 01 листопада 2021 року, нарахованих на заборгованість 3% річних у розмірі 37750,10 грн, пені в розмірі 80857,86 грн, інфляційних втрат у розмірі 58964,39 грн, а також відшкодування суми судових витрат (вх № 2252/26 від 25.05.2026).

На підтвердження заявлених вимог позивачем було надано наступні документи: статутні документи, правовстановлюючі документи на представника позивача, розрахунок ціни позову, договір поставки №01/11/2021 від 01 листопада 2021 року, додаткова угода №1 до Договору №01/11/2021, видаткові накладні, специфікації, товарно-транспортні накладні, акт звірки взаєморозрахунків, претензія на суму 546336,91 грн (вих.№26/06-02 від 26.06.2025) з доказами направлення, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2023-24.06.2026, виписки банку, платіжні інструкції, договір №768 про надання правової допомоги від 02.03.2026 та додаткова угода до Договору, платіжна інструкція №6101, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 позовним матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/345/26 та передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою від 26.05.26 суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДА ПЕКЕДЖИНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР АЛКО» про стягнення 723909,26 грн. (вх № 2252/26 від 25.05.2026); встановив позивачу строк та спосіб усунення виявлених недоліків.

06.06.2026 через підсистему "Електронний суд" позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви, з додатками за переліком (вх.№ 01-41/4089/26 від 08.06.2026).

Відповідно до ухвали від 09.06.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/345/26; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; встановлено сторонам строки для вчинення дій процесуального характеру.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином в розумінні вимог ст.ст. 6, 120, 122, 242 ГПК України, а саме шляхом доставки процесуальних документів суду в електронний кабінет позивача та відповідача в системі «Електронний суд» (довідки про доставку електронного листа містяться в матеріалах справи).

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 905/345/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на 04.08.2026 відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити такі дії суд не повідомив, встановлений строк на подачу відзиву сплив 26.06.2026.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, з огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ

ВИХОДИТЬ СУД ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ:

01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Друк» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко» (далі покупець, відповідач) укладено Договір поставки №01/11/2021, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю продукцію, іменовані надалі «Товар», а Покупець прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного Договору. Найменування, кількість, асортимент товару, строк поставки товару, адреса поставки вказується в письмовій заявці, переданій по електронній пошті або факсимільним зв`язком, що надається покупцем за 15 банківських днів до дати поставки товару (п.1.1.-1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1.-2.3 Договору, найменування товару, його кількість за одиницю і по позиціях та загальна вартість товару, вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які постачальник надає покупцю. Ціна на Товар, може бути змінена на вимогу Постачальника, про що Постачальник повідомляє Покупця не пізніш ніж за 30 календарних днів до дати запланованої зміни ціні на Товар. Пропозиція повинна містити дату, з якої Постачальник пропонує встановити нову ціну на Товар. Покупець повинен дати письмову відповідь на пропозицію протягом 8 календарних днів з дня її отримання. При відсутності у визначений строк відповіді від Покупця, ціна на Товар вважається не погодженою та подальше відвантаження Товару призупиняється до погодження ціни. Загальною сумою Договору вважається фактична сумарна вартість поставленого Товару згідно видаткових накладних у період строку дії цього Договору .

Сторони погодили, що розрахунки здійснюються Покупцем за кожну отриману партію Товару згідно з рахунком-фактурою Постачальника, перерахуванням коштів на банківський рахунок Постачальника після 75 календарних днів після отримання Покупцем Товару. Під партією розуміється обсяг Товару, що поставляється за одним транспортним документом ( ГІН) в один день (п.2.4. Договору).

При виконанні Покупцем умов оплати Товару, поставка Товару здійснюється Постачальником у погоджені сторонами у заявках строки, але у будь-якому випадку не раніш 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту підтвердження Постачальником заявки. Постачальник має право на проведення дострокової поставки Товару (п.3.1. Договору).

Товар поставляється автомобільним транспортом Постачальника на умовах поставки DDU склад Покупця за адресою, вказаною у заявці (п.3.2. Договору).

Згідно з п.3.6. Договору датою виконання постачальником зобов`язань по поставці товару вважається дата відмітки в товарно-транспортній накладній про отримання товару покупцем. У такому ж порядку право власності на товар переходить від постачальника до покупця.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.5.1. Договору).

3а прострочення оплати Товару, Покупець зобов`язаний сплатити пеню з дати прострочення терміну оплати, вказаного в Договорі, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє за період прострочення від загальної суми заборгованості, за кожний календарний день прострочення. Сплата пені не звільняє Сторону від виконання покладених на неї даним Договором обов`язків (п.5.4. Договору).

Відповідно до п.9.1. Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п.9.2. Договору)

Даний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

Як свідчать надані документи та не оспорюється відповідачем, на виконання договору поставки 01/11/2021 від 01.11.2021 постачальник поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 577100,42 грн згідно наступних видаткових накладних, специфікацій та товарно-транспортних накладних до них: від 14.09.2023 №591 на суму 71003,00 грн, від 13.10.2023 № 660 на суму 49475,16 грн, від 16.10.2023 № 664 на суму 45352,24 грн, від 23.10.2023 № 685 на суму 73600,20 грн, від 26.10.2023 №702 на суму 20628,30 грн, від 22.11.2023 №777 на суму 252758,76 грн, від 15.12.2023 №848 на суму 64282,76 грн.

Як встановлено, перелічені видаткові накладні, специфікації та товарно-транспортні накладні підписані постачальником та покупцем без заперечень, скріплені їх печатками.

З наданих банківських виписок (реєстрів операцій) позивача та інформаційних повідомлень про зарахування коштів від 04.01.2024 № 9818, від 22.02.2024 № 10526, від 23.02.2024 № 10546, від 15.01.2024 № 9937, від 07.03.2024 № 10733 встановлено, а відповідач не оспорює, що покупець не виконав належним чином умови договору поставки 01/11/2021 від 01.11.2021 в частині повної оплати вартості поставленого Товару, порушуючи обумовлені дати розрахунку, та лише частково сплатив кошти за отриманий Товар.

Між постачальником та покупцем підписано та скріплено їх печатками акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2024-04.03.2024 за договором № 1/11-21 від 01.11.2021, згідно з яким станом на 04.03.2024 рахується заборгованість ТОВ ЛВР АЛКО у сумі 591336,91 грн.

Постачальник звертався до покупця з претензією вих.№ 26/06-02 від 26.06.2025 на суму 546336,91 грн., яка скріплена електронним цифровим підписом постачальника та надіслана на електронну пошту ТОВ ЛВР АЛКО 17.07.2025.

Як зазначає позивач, постачальником змінено назву на ТОВ «АЛЬДА ПЕКЕДЖИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи не змінився - 40476821, відповідні зміни внесено у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг станом на 13.01.2026).

Не отримавши від відповідача відповіді на претензію та задоволення своїх вимог, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар у сумі 546336,91 грн. та нараховані 3% річних у сумі 37750,10 грн., інфляційні в сумі 58964,39 грн. та пеню в сумі 80857,86 грн.

Вирішуючи дану справу, суд зазначає таке.

Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1 статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 509, частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України).

Договір поставки №01/11/2021 від 01.11.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Друк» (з 13.01.2026 змінено найменування на ТОВ «Альда Пекеджинг») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко», вчинено з дотриманням відповідних норм законодавства і матеріали справи не містять фактичних даних стосовно невідповідності його чинному законодавству в розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів протилежного.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже відповідають вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів та є підставою для розрахунків. Реальний рух товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Доказів предявлення будь-яких претензій позивачу з приводу кількості, якості чи комплектності супровідних документів, рівно як і доказів повернення повністю чи частково отриманого товару позивачу, відповідач суду не надав.

Подані докази свідчать, що відповідач здійснював погашення заборгованості за договором, яка врахована позивачем при розрахунку заборгованості.

Слід зазначити, що статтею 534 ЦК України визначено правила виконання грошового зобов`язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. У такому разі вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості: - у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; - у другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка в разі їх нарахування на підставі договору або закону; - в третю чергу сплачується основна сума боргу.

Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила.

У постановах від 07.09.2023 у справі №905/1965/19, від 06.10.2021 у справі №911/2731/20, від 26.12.2019 у справі №911/2630/18 Верховний Суд наголосив, що в разі, коли у графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатися одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то за наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Враховуючи призначення платежу, зазначені відповідачем у платіжних інструкціях 9818 від 04.01.2024, №10526 від 22.02.2024, №10546 від 23.02.2024, №9937 від 15.01.2024, №10733 від 07.03.2024, суд дійшов висновку, що сплачена відповідачем сума свідчить про погашення основного боргу за Договором поставки №01/12/2021 від 01.12.2021 в порядку черговості її виникнення.

Здійснивши зарахування здійснених відповідачем оплат в рахунок загальної суми заборгованості в порядку черговості, встановлено, що відповідачем частково сплачено грошові кошти за видатковою накладною №591 від 14.09.2023 на суму 30763,51 грн., заборгованість становить 40239,49 грн. В рахунок погашення заборгованості за видатковими накладними №660 від 13.10.2023, №664 від 16.10.2023, №685 від 23.10.2023, №702 від 26.10.2023, №777 від 22.11.2023, №848 від 15.12.2023 оплат від відповідача не надходило.

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сукупність встановлених у справі обставин, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 664, 692 ЦК України, свідчить про те, що за договором поставки № 01/11/2021 від 01.11.2021 відповідач не виконав своїх зобов?язань з повної та своєчасної оплати отриманого товару, заборгованість становить 546336,91 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Відповідачем також не надано обґрунтованих заперечень проти позову та власного розрахунку заборгованості.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, позивач нарахував пеню в сумі 80857,86 грн, 3% річних в сумі 37750,10 грн., інфляційні втрати в сумі 58964,39 грн.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.4 договору за прострочення оплати Товару, Покупець зобов`язаний сплатити пеню з дати прострочення терміну оплати вказаного в Договорі, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє за період прострочення від загальної суми заборгованості, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що з наданого розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних не можливо встановити вихідні дані пред`явлених до стягнення сум за кожною із видаткових накладних (початкової та кінцевої дати розрахунку), що унеможливлює перевірку наданого розрахунку та здійснення судом самостійно розрахунку таких сум, тому в цій частині вимог суд відмовляє.

Згідно зі ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково, стягнувши з відповідача на користь позивача лише суму основного боргу за договором в розмірі 546336,91 грн., в іншій частині вимог слід відмовити за недоведеністю розрахунку.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2026 року становить 3328 грн.

Ціна позову складає 723909,26 грн.

Оскільки позов подано в електронній формі, з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 8686,92 грн..

Фактично за платіжною інструкцією № 6457 від 21.05.2026 позивач сплатив судовий збір у сумі 10858,64 грн., надмірно сплативши 2171,72 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За відсутності клопотання позивача про повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору, як то визначено ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд не вирішує питання повернення судового збору, сплаченого позивачем в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, суд зазначає наступне.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Центр захисту права» (адвокатське об`єднання) 02.03.2026 укладено договір №768 про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1. якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту юридичну допомогу (в тому числі правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та додатками до нього, а клієнт зобов`язується їх своєчасно оплачувати.

Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання клієнту наступної правової допомоги (юридичних послуг): щодо захисту інтересів клієнта з питань стягнення в судовому порядку дебіторської заборгованості (п.2.1. Договору).

Юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, в розмірі погодженому між сторонами, відповідний розрахунок відображається у акті виконаних робіт та/або у додатковій угоді або у рахунку на оплату юридичних послуг (п.6.1. Договору).

В пункті 6.2 Договору сторони узгодили, якщо інше не передбачено умовами договору та додатками, то юридичні послуги оплачуються клієнтом з розрахунку 2000 грн за одну годину роботи адвоката.

Відповідно до п.6.3.-6.5. Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт може надсилатися клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком, на електронну адресу або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське об`єднання може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги з ідентифікацією. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Сума, сплачена у відповідності до п.6.1 даного Договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги.

Цей договір діє протягом 1 року з моменту його підписання (п.8.1. Договору).

Сторони погоджуються використовувати електронний документообіг для обміну всіма документами, що стосуються цього договору (включаючи, але не обмежуючись, актами виконаних робіт, рахунками, додатковими угодами тощо). Документи підписані електронним підписом кожної зі сторін (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом), мають повну юридичну силу, що прирівнюється до документів, підписаних власноруч. Кожна зі сторін зобов`язується забезпечити достовірність, цілісність та незмінність електронних документів, що надсилаються та приймаються в рамках цього договору, використовуючи для цього відповідні технічні засоби та дотримуючись вимог законодавства України про електронні довірчі послуги (п.10.6 Договору).

02.03.2026 між Адвокатським об`єднанням «Центр захисту права» та ТОВ «Альда Пекеджинг» на виконання умов п.6.1 та 6.2. Договору та з метою обрахування розміру витрат на правничу допомогу погодили Специфікацію №768-С надання правової допомоги (юридичних послуг), якою погодили найменування: юридичні послуги з надання правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції з питань стягнення з ТОВ «ЛВР АЛКО» код 42784646 дебіторської заборгованості за договором поставки, що включає складання та подання до суду заяви й інших процесуальних документів правового характеру з метою такого стягнення; вартість 20000,00 грн, яку клієнт зобов`язується сплатити на користь адвокатського об`єднання на умовах 100% передплати протягом трьох робочих днів з моменту набрання чинності Договору.

Також позивачем додано платіжну інструкцію №6101 від 06.03.2026 на суму 20000,00 грн, призначення платежу «Оплата за послуги згідно Договір №768 від _02_березня 2026р ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ».

Суд зазначає, що Договір про надання правової допомоги від 02.03.2026 та додаткова угода до нього не містять відомостей щодо підписання таких в електронному вигляді обома сторонами. Протоколів створення та перевірки електронних цифрових підписів не надано, в якості додатків такі не значаться.

У господарському судочинстві України діє принцип пропорційності та розумності судових витрат. Суд має право, а в деяких випадках зобов`язаний, зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, якщо вони є завищеними або недоведеними.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом Обов`язок доведення співмірності понесених витрат покладається саме на позивача (сторону, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат);

вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач повинен надати не лише договір та квитанцію, а й детальний опис робіт (акти виконаних робіт, специфікації) із зазначенням часу, витраченого на кожну дію.

Якщо позивач не надав належних доказів реальності та необхідності витрачання кожної хвилини робочого часу адвоката, суд має всі підстави відмовити у стягненні такої частини витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Враховуючи, що позивач не подав належних доказів отримання ним послуг адвоката на суму 20000,00 грн, не довів необхідність саме таких витрат як співмірних із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на надання правової допомоги у заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко» (код ЄДРПОУ 42784646, адреса: 85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, б.4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альда Пекеджинг» (код ЄДРПОУ 40476821, адреса: 89420, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Тарнівці, вул. Концівська, 16-А, рахунок: IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО 351823) заборгованість в розмірі 546336,91 грн. (п`ятсот сорок шість тисяч триста тридцять шість гривень 91 копійка), крім того сплачений судовий збір за розгляд справи в розмірі 6556,02 грн. (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 02 копійки).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині вимог відмовити.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 06.08.2026.

Суддя Н.В. Величко