Ухвала суду № 138782949, 06.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

06.08.2026м. Дніпро№ 904/4449/26

Суддя Бажанова Ю.А., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про скасування судового наказу у провадженні за заявою:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Яшіна", місто Дніпро

боржник: Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод", м. Марганець, Дніпропетровська область

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 84 219, 78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області, 22.07.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Яшіна" про видачу судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" 84 219,78 грн., загальної заборгованості за договором поставки та надання послуг № АЗ 88 від 05.02.2020 року, у тому числі: 78 482,00 грн. основного боргу, 4 473,47 грн. інфляційного збільшення, та 1 264,31 грн. 3 відсотки річних.

За результатом розгляду заяви 27.07.2026 судом видано судовий наказ, копію якого разом із заявою про видачу судового наказу направлено боржнику.

Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

06.08.2026 від Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про скасування судового наказу у справі №904/4449/26 від 27.07.2026. Заява обґрунтована безпідставністю вимог про стягнення яких заявлено у заяві про видачу судового наказу, боржник зазначає, що сума заборгованості не відповідає дійсному розміру суми заборгованості та обставинам господарських (договірних) взаємовідношень між сторонами у договорі.

Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" також просить суд ухвалити рішення про призначення розгляду даної справи (№ 904/4449/26) в порядку загального позовного провадження та відстрочити заявнику Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод" сплату судового збору за подання до Господарського суду Дніпропетровської області цієї заяви про скасування судового наказу, відповідно та на підставі норм частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частинами 1, 2 статті 157 Господарського процесуального кодексу України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Відповідно до частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи вказані вище положення законодавства, за подану заяву про скасування судового наказу Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод" необхідно сплатити судовий збір у розмірі 166, 40 грн (3328,00 * 0,05 * 0,8).

Разом з тим Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 166, 40 грн.

Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" просить суд відстрочити заявнику Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод" сплату судового збору за подання до Господарського суду Дніпропетровської області цієї заяви про скасування судового наказу, відповідно та на підставі норм частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від його сплати саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі 925/1293/19, зокрема вказано таке.

У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ "Скайсіті-груп" у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб`єктного складу норми. (пункт 70 постанови).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист. (пункт 71 постанови).

Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку обґрунтувати своє рішення в частині пропорційності застосованого обмеження (частина п`ята статті 236 ГПК України), а тому оскаржувані судові рішення не є належно обґрунтованими в розумінні статті 6 Конвенції. (пункт 72 постанови).

Характер порушення, встановленого ЄСПЛ (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви (пункт 73 постанови).

Отже, суди наділені повноваженнями зменшувати тягар судових витрат або взагалі звільняти від їх сплати осіб, які звертаються до суду з відповідним клопотанням.

Водночас, конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявник ставить питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" посилається на те, що воно територіально знаходиться та розташоване в зоні активних бойових дій, пов`язане з військовою агресією "рф" проти України, то підприємство тимчасово не мало можливості своєчасно та належним чином надати до суду відповідні обґрунтовані заперечення, пояснення, міркування та повідомити про фактичні обставини щодо предмета спору, оскільки в місті Марганець, а також на підприємстві заявника тимчасово-постійно відсутнє електропостачання, мережа "Інтернет" інше, регіон міста Марганець та підприємство заявника постійно піддається потужним обстрілам.

Між тим, доказів на підтвердження саме майнового стану та того, що майновий стан перешкоджає сплаті Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, до позову не надано.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" не надано належних доказів в обґрунтування заявленого клопотання, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про призначення розгляду даної справи (№ 904/4449/26) в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин 1-2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України передбачено можливість звернення відповідача із клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, разом з тим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості переходу до розгляду справи в порядку загального провадження у справі у разі подання заявником заяви про видачу судового наказу у порядку наказного провадження.

За таких обставин заява Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про призначення розгляду даної справи (№ 904/4449/26) в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Подана Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" заява про скасування судового наказу не відповідає вимогам частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" не додано до заяви про скасування судового наказу документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 166, 40 грн.

Відповідно до частини 6 статті 157 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин заява Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про скасування судового наказу підлягає поверненню.

Керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 157, 158, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Повернути заяву Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про скасування судового наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" 84 219,78 грн., загальної заборгованості за договором поставки та надання послуг № АЗ 88 від 05.02.2020 року, у тому числі: 78 482,00 грн. основного боргу, 4 473,47 грн. інфляційного збільшення, та 1 264,31 грн. 3 відсотки річних; витрат зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн.

Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Марганецький рудоремонтний завод", що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення підстав для повернення такої заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту 06.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Бажанова