Ухвала суду № 138782931, 06.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

06.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4713/26

за позовом Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) В МІСТІ ЖОВТІ ВОДИ» , м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», м. Дніпро,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», м. Дніпро

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Назаренко Н.Г.

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) В МІСТІ ЖОВТІ ВОДИ» звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Приватного акціонерного товариства «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», оформлене Протоколом № 358/2026 засідання Комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 27 травня 2026 року.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», з 16 жовтня 2025 року здійснити перерахунок вартості за спожиту електричну енергію на об`єкті Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) В МІСТІ ЖОВТІ ВОДИ, розташованому за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, як колективному побутовому споживачу за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що релігійна організація є неприбутковою установою, діє виключно в межах свого Статуту і використовує електричну енергію для забезпечення релігійних потреб громади (на комунально-побутові потреби). Підприємницька чи інша комерційна (непобутова) діяльность Позивачем не здійснюється, тому Відповідач 1 безпідставно склав Акт про порушення № 00001456 від 15.04.2026 року та прийняв протиправне рішення, оформлене Протоколом № 358/2026 засідання Комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 27 травня 2026 року, про правомірність складення вказаного Акту про порушення.

В свою чергу, протиправне рішення Відповідача 1 не може бути підставою для перерахунку Відповідачем 2 вартості за фактично спожиту електричну енергію Позивачем з 16 жовтня 2025 року за цінами на універсальні послуги для малих непобутових споживачів за відповідні розрахункові місяці, а тому, в разі визнання протиправним та скасування спірного рішення, Відповідач-2 повинен здійснити перерахунок вартості за спожиту електричну енергію на об`єкті Позивача, розташованому за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, як колективному побутовому споживачу за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, починаючи з 16 жовтня 2025 року.

Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», в особі будь-яких його органів, представників, працівників, та/або контрагентів (у тому числі, але не виключно, за зверненням будь-яких третіх осіб), учиняти будь- які дії та/ або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення чи обмеження електропостачання та/або розподілу електричної енергії на об`єкті Позивача за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, до набрання остаточного рішення у справі законної сили.

Заява обґрунтована наступним.

20 квітня 2026 року на адресу Позивача надійшов Акт про порушення № 00001456 від 15.04.2026 року, складений представниками Відповідача-1, про те, що «церква м. Жовті Води, вул. Березнева 12А, порушено п. 2.3.12, п.п. 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.1.20 ККОЕЕ споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на не побутові потреби, а саме: у храмі Різдва Іоана Хрестителя здійснюється продаж свічок, ікон, підсвічників, хрестиків та ланцюжків. Підключення виконано проводом СІП (алюміній) 2х16 мм2 від вихідних клем лічильника NIK 2104 АР2Т.1802.МС. 11 № 13425917 до будівлі Храму. Підключення від ТП-59 РП-0,4 кВ РБ2. 11 червня 2026 року на адресу Позивача від Оператора системи надійшов Протокол № 358/2026 засідання Комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 27 травня 2026 року, відповідно якого Комісія розглянула Акт про порушення від 15 квітня 2026 року № 00001456, схему до нього, матеріали, додані до даного Акту і за результатами розгляду вирішила визнати Акт складеним правомірно. Звернути увагу Споживача про необхідність врегулювання договірних відносин у відповідності до пункту 2.3.12 глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ.

Позивач вважає рішення Відповідача-1, оформлене Протоколом № 358/2026 засідання Комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 27 травня 2026 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки Релігійна організація є неприбутковою установою, діє виключно в межах свого Статуту і використовує електричну енергію для забезпечення релігійних потреб громади (на побутові потреби). Підприємницька чи інша комерційна (непобутова) діяльність Релігійною організацією не здійснюється.

Однак, 18 червня 2026 року на адресу Позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» надійшло Повідомлення від 11.06.2026 № 29297/DNEP про те, що на адресу Товариства надійшла інформація та пакет документ від Оператора системи розподілу ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» про виявлення порушення Релігійною організацією вимог діючого законодавства, а саме: споживання (використання) електричної енергії на об`єкті колективного побутового споживача за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби (цілі), для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено законодавством.

Заявник вказує, що постачання електричної енергії за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, які встановлені постановою Кабінетів Міністрів України від 05 червня 2019 № 483 (із змінами і доповненнями), на потреби електропостачання об`єкта Позивача є неможливим.

Із зазначеним вище повідомленням Відповідач -2 направив Акт 253702669929-1 прийому-передачі електричної енергії за травень 2026 р. від 31.03.2026, згідно із яким Релігійна організація за період з 16.10.2025 по 15.04.2026 має сплатити 17 391,12 грн., з яких: за спожиту електричну енергію суму у розмірі 14 492,60 грн., крім того ПДВ: 2 898,52 грн., що свідчить про те, що з 16 жовтня 2025 року Відповідач -2 на підставі Протоколу № 358/2026 засідання Комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 27 травня 2026 року здійснює перерахунок вартості за фактично спожиту електричну енергію за цінами на універсальні послуги для малих непобутових споживачів за відповідні розрахункові місяці.

21 липня 2026 року на адресу Позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» надійшло Попередження про припинення постачання електричної енергії № 521000025519/1003361888 від 22.07.2026 р., згідно якого сума заборгованості Релігійної організації за спожиту електроенергію у травні червні 2026, з урахуванням ПДВ, складає 21 704,97 грн.; сума по несплаченим рахункам відповідно до умов договору № Публічний від 01.01.2019, з урахуванням ПДВ, складає 1599,72 грн.

Також Відповідач -2 попередив Релігійну організацію, що у зв`язку із заборгованістю, що утворилась після перерахунку вартості за фактично спожиту Позивачем електричну енергію за цінами на універсальні послуги для малих непобутових споживачів за відповідні розрахункові місяці, 06.08.2026 року на об`єкті Релігійної організації буде припинено постачання електроенергії.

Позивач зазначає,що 29 липня 2026 року на його адресу від Відповідача -1 надійшло Попередження № 1074/370-04 від 22.07.2026 року про припинення розподілу електричної енергії в період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), згідно якого відповідно до вимоги Відповідача -2 від 21.07.2026 № 36584/ DNEP Релігійній організації буде припинено розподіл електричної енергії 06.08.2026 на підставі пунктів 2 та 5 пункту 11.5.2 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310 зі змінами та пункту 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 зі змінами.

Позивач вказує, що 06 серпня 2026 року на підставі Попередження про припинення постачання електричної енергії № 521000025519/1003361888 від 22.07.2026 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (Відповідача -2) та на підставі Попередження № 1074/370-04 від 22.07.2026 року про припинення розподілу електричної енергії в період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ПрАТ«ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (Відповідача -1) буде припинено постачання та розподіл електричної енергії на об`єкті Позивача за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область. Будівля Храму (об`єкт Позивача) не є звичайним комерційним (непобутовим) об`єктом споживання електричної енергії.

Позивач зазначає, що на базі релігійної громади на постійній основі проводяться Богослужіння, в тому числі, обряди відспівування та прощання із загиблими військовослужбовцями Збройних Сил України, які віддали своє життя за захист суверенітету та територіальної цілісності України. Припинення постачання та розподілу електричної енергії на об`єкті Релігійної організації позбавить Позивача можливості проводити релігійні обряди та церемонії, в тому числі, але не виключно, й церемонії поховання загиблих захисників, та призведе до глибокого морального травмування сімей загиблих воїнів, членів релігійної громади, порушення їхнього конституційного права на свободу віросповідання, гарантованого ст. 35 Конституції України, а також завдасть непоправної шкоди моральним підвалинам суспільства в умовах воєнного стану.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову обраним шляхом, позивач вказує, що відповідачі не позбавлені права та технічної можливості здійснити припинення електропостачання його об`єкту і доказом того, що відповідач 2) має намір вчинити такі дії, є попередження про припинення постачання електричної енергії, викладене у листі від 05.05.2026, вих. №64/027, з підстав несплати заборгованості на суму 150359,26 грн, яка була нарахована на підставі рішення, яке оскаржує позивач.

Заявник зазначає, що обраний ним спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом поданого позову та є необхідним, оскільки до вирішення судом питання правомірності рішення та коригуючого рахунку існує реальна загроза відключення позивачу електроенергії та настання для позивача негативних наслідків.

Так, за статтею 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Положення цієї норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 76 ЦПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За частиною четвертою цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 76, 77, 81 ЦПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 наголосила на тому, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до усталених висновків Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, від 24.04.2024 у справі №754/5683/22.

Згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Вищезазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2025 у справі №916/1431/24.

У заяві позивача про забезпечення позову зазначено, що ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» направило на адресу Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) В МІСТІ ЖОВТІ ВОДИ" повідомлення про припинення постачання електричної енергії (лист від 11.06..2026, вих. №29297/DNEPR) із попередженням про припинення у випадку несплати ним заборгованості протягом 30 днів з дня отримання коригуючого рахунку на електричну енергію.

Відповідно до абз. 4, 5 п. 7.11 ПКЕЕ на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.

Положення абзацу четвертого цього пункту не поширюються на непобутового споживача, якщо припинення електроживлення його об`єкта пов`язане з фактом заборгованості непобутового споживача перед електропостачальником за договором про постачання електричної енергії споживачу, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та/або за договором про реструктуризацію заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (постачальник) та позивачем, як споживачем електричної енергії, укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Постачання електричної енергії для забезпечення електроустановок позивача здійснювалось за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими зокрема, Додатком 3 до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 483.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.02.2026 у справі №344/13201/23 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів від 06.05.2024 у справі №922/5196/23, та зазначила, що вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі п. 7.11 ПРРЕЕ здійснюється з використанням інституту процесуального права - забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів. Окреме застосування п. 7.11 ПРРЕЕ призведе до виникнення інших судових спорів у справах за позовами споживачів до електропостачальників, що не відповідає розумності строків розгляду справи судом та принципу процесуальної економії.

Так, Верховний Суд у своїй постанові зазначив:

« 90. Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.

91. Вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.

92. Окреме застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ призводить до штучного подвоєння судових спорів у справах за позовами споживачів до електропостачальників, що не відповідає розумності строків розгляду справи судом та принципу процесуальної економії.

93. Отже, у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав безальтернативним та найефективнішим для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ є механізм забезпечення позову з огляду на зміст цієї норми права, а саме постановлення ухвали про заборону відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.

94. У протилежному випадку, якщо електропостачальники не виконують вимоги пункту 7.11 ПРРЕЕ в межах ініційованого спору, це наслідок, матиме звернення до суду в рамках іншого судового процесу.

95. Реалізація передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ права на збереження електропостачання на час вирішення судового між споживачем і електропостачальником через механізм статей 149, 150 ЦПК України сприяє зменшенню кількості справ позовного провадження між тими ж сторонами про той самий предмет, пришвидшенню розгляду, полегшує можливість примусового виконання та скорочує термін на захист прав споживачів.

96. Таким чином, споживач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.

….

106. Окреме застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ призведе до виникнення інших судових спорів у справах за позовами споживачів до електропостачальників, що не відповідає розумності строків розгляду справи судом та принципу процесуальної економії.

107. Отже, у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав безальтернативним та найефективнішим для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ є механізм забезпечення позову з постановленням ухвали про заборону відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.».

Слід звернути увагу на те, що висновки зазначеної постанови ВП ВС від 11.02.2026 у справі № 344/13201/23 стосуються випадків вжиття заходів забезпечення позову, коли позивач оскаржує факт порушення ним ПРРЕЕ та/або умов відповідних договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», оформленого Протоколом № 358/2026 засідання Комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 27.05.2026 року та зобов`язання ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», з 16.10.2025 року здійснити перерахунок вартості за спожиту електричну енергію на об`єкті релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) в м. Жовті води, розташованому за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, як колективному побутовому споживачу за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів.

Та в межах цієї справи просить суд забезпечити позов шляхом заборони ПрАТ «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», в особі будь-яких його органів, представників, працівників, та/або контрагентів (у тому числі, але не виключно, за зверненням будь-яких третіх осіб), учиняти будь-які дії та/або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення чи обмеження електропостачана-ня розподілу електричної енергії на об`єкті Позивача за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, до набрання рішення у справі законної сили.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку по задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ»,ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», в особі будь-яких його органів, представників, працівників, та/або контрагентів (у тому числі, але не виключно, за зверненням будь-яких третіх осіб), учиняти будь-які дії та/ або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення чи обмеження електропостачання та/або розподілу електричної енергії на об`єкті Позивача за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, до набрання остаточного рішення у справі законної сили, оскільки в даному випадку ця заборона не створюватиме негативних наслідків для Відповідачів та не перешкоджатиме здійсненню ними господарської діяльності.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статті 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) В МІСТІ ЖОВТІ ВОДИ» про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Приватному акціонерному товариству «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (вул. Горобців Братів, буд. 28, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 31793056), Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (вул. Січових стрільців, буд. 4 Д, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 42082379), в особі будь-яких його органів, представників, працівників, та/або контрагентів (у тому числі, але не виключно, за зверненням будь-яких третіх осіб), учиняти будь-які дії та/ або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення чи обмеження електропостачання та/ або розподілу електричної енергії на об`єкті Позивача за адресою: вулиця Березнева (колишня назва - 8-го Березня), будинок 12А, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, до набрання остаточного рішення у справі законної сили.

Стягувачем за даною ухвалою є: Релігійна організація «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ ПАРАФІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) В МІСТІ ЖОВТІ ВОДИ» (49087, місто Дніпро, вул.Макуха Василя, будинок 1, код ЄДРПОУ 45199298)

Боржниками за даною ухвалою є:

Приватне акціонерне товариство «ПІДПРИЄМСТВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (вул. Горобців Братів, буд. 28, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 31793056);

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (вул. Січових стрільців, буд. 4 Д, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 42082379)

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 06.08.2026.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 07.08.2029.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.Г. Назаренко