Рішення № 138782790, 29.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2026 року Справа № 903/319/26

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Більської Марти Остапівни

про стягнення 86 589,10 грн.

Суддя Шум М.С.

Без виклику (повідомлення) представників сторін

встановив: ОСОБА_1 в позовній заяві від 31.03.2026 просить суд стягнути Фізичної особи - підприємця Більської Марти Остапівни на свою користь заборгованість за договором підряду № 18 від 01.04.2025 в розмірі 86 589,10 грн. та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 03.04.2026 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали: доказів на підтвердження направлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів.

На виконання вимог ухвали суду позивач листом від 20.04.2026 надав докази направлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.05.2026 на адресу суду від Фізичної особи - підприємця Більської Марти Остапівни надійшов відзив на позовну заяву в якому вважає позовні вимоги не необгрунтованими та неправомірним, а тому в позові просить відмовити повністю, оскільки сума 86 589,10 грн, на думку Відповідача, не підглягає поверненню на підставі п. 3.1.4 Договору, оскільки це є витратами, які поніс Підрядник у зв?язку із підготовкою до виконання Робіт за даним Договором.

21.05.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

25.05.2026 на адресу суду від Фізичної особи - підприємця Більської Марти Остапівни надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

26.05.2026 на адресу суду від Фізичної особи - підприємця Більської Марти Остапівни надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують надсилання позивачу заперечення на відповідь на відзив.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.

встановив:

01.04.2025 між Кезик Поліною Йосипівною (Позивач, Замовник) та фізичною особою - підприємцем Більською Мартою Остапівною (Відповідач, Підрядник) укладено Договір підряду №18, згідно умов якого: підрядник зобов?язується створити комерційну пропозицію та виконати реконструкцію житлового будинку за адресою: Львівська обл., Львівський район, с.Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд. 213 власними і залученими силами, і передати їх Замовнику у встановлений строк, а Замовник зобов?язується прийняти Роботи та повністю оплатити вартість виконаних Робіт, а також відшкодувати усі витрати Підрядника на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Сторони узгодили, що послуги за цим Договором виконуються в два етапи:

Перший етап - на основі заданих Замовником вихідних даних та проведених Підрядником контрольних замірів на об?єкті, Підрядник розробляє комерційну пропозицію, в якій зазначається загальний обсяг і зміст робіт, перелік матеріалів, їх кількість та інші вимоги, які ставляться до робіт, загальна вартість робіт. Комерційна пропозиція погоджується з Замовником ( роботи Першого етапу).

Другий етап - замовлення та доставка матеріалів на Об?єкт та подальше виконання робіт згідно розробленої комерційної пропозиції (п. 1.2 Договору);

- підрядник виконує Роботи по даному Договору із власних матеріалів та матеріалів замовника (п. 1.3 Договору);

- період виконання робіт з 29.04.2025р до 08.08.2025р. (п. 1.4 Договору);

- вартість робіт може переглядатись у разі збільшення або зменшення обсягів робіт.

Відповідно до п. 2.2 Договору сторони узгодили, що остаточна вартість визначається на підставі підписаного Акта прому-передачі виконаних робіт. Проведення не передбачених в комерційній пропозиції робіт чи постачання матеріалів (або їх іншої кількості) узгоджується з Замовником наперед в письмовій формі шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору. Загальна сума витрат не повинна бути більшою, ніж вказана в комерційній пропозиції, з врахуванням вказаних в ній розцінок на роботи та матеріали. Ціна окремих робіт та матеріалів вказаних в комерційній пропозиції не може бути збільшена в період дії даного договору.

Пунктом 2.3 Договору оплата за цим договором здійснюється Замовником грошових коштів у наступному порядку: попередня оплата (для закупівлі будівельних матеріалів та дозвільних документів) в розмірі 353 900 грн здійснюється на момент підписання даного Договору (п. 2.3.1 Договору); наступний платіж, який становить 235 900 грн., здійснюється Замовником відповідно Актів виконаних підрядних робіт після влаштування фундаментів та на момент старту кладки стін (п. 2.3.2 Договору); наступний платіж, який становить 353 900 грн, здійснюється Замовником відповідно Актів виконаних підрядних робіт після завершення кладки стін та після влаштування перекриття (п. 2.3.3 Договору); остаточний розрахунок, який не повинен перевищувати суму 236 100,5 грн, оплата по Кінцевому Акту виконаних підрядних робіт здійснюється протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання даного акту Замовником, але не пізніше 10.08.2025 (п. 2.3.4 Договору).

Позивач зазначає, що 03.03.2025 перед підписанням договору, Кезик П.Й. передала Відповідачу 20 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1.101072787.1 від 03.03.2025 з призначенням платежу: «Сплата за проєкт».

Відповідно до п. 1.2 Договору підряду до робіт першого етапу належить розроблення комерційного пропозиції, в якій зазначається загальний обсяг і зміст робіт, перелік матеріалів, їх кількість та інші вимоги, які ставляться до робіт, загальна вартість робіт.

Відповідно до п. 2.3 Договору підряду оплата за цим договором здійснюється Замовником грошових коштів у наступному порядку: попередня оплата (для закупівлі будівельних матеріалів та дозвільних документів) в розмірі 353 900 грн. здійснюється на момент підписання даного Договору (п. 2.3.1 Договору); наступний платіж, який становить 235 900 грн, здійснюється Замовником відповідно Актів виконаних підрядних робіт після влаштування фундаментів та на момент старту кладки стін (п. 2.3.2 Договору); наступний платіж, який становить 353 900 грн, здійснюється Замовником відповідно Актів виконаних підрядних робіт після завершення кладки стін та після влаштування перекриття (п. 2.3.3 Договору); остаточний розрахунок, який не повинен перевищувати суму 236 100,5 гри, оплата по Кінцевому Акту виконаних підрядних робіт здійснюється протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання даного акту Замовником, але не пізніше 10 серпня 2025 року (п. 2.3.4 Договору).

На виконання вимог п. 2.3.1 Договору, 01.04.2025 року Позивач передав першу оплату у розмірі 353 900 грн.

Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов?язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов?язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Роботи вважаються прийнятими за підписаним в односторонньому порядку актом за насті реального їх вика у розі отримання у талей строк оберутованої відмови замовника про неприйняття таких. Крім того, відповідно до норм чинного законодавства, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.

Водночас, під час розгляду спору між сторонами, який стосується виконання умов договору підряду, до предмету дослідження, серед іншого, входить встановлення обставин щодо характеру, обсягу, якості робіт, що є предметом договору, строків їх виконання та порядку їх прийняття, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, встановленню підлягає також відповідність визначеної в договорі вартості робіт фактично виконаним роботам (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.01.2020р. у справі №910/3802/19, від 12.03.2010р. у справі №910/15234/18).

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 1.4 Договору період викання робіт становив з 29.04.2025 по 08.08.2025. Пунктом 2.3.4 Договору визначено, що оплата по кінцевому Акту виконаних підрядних робіт здійснюється протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання даного акту Замовником, але не пізніше 10.08.2025.

Отже, кінцевим строком виконання та приймання робіт визначено датою 10.08.2025. Водночас, позивач зазначає, що Підрядником не були виконанні й половина робіт, передбачених комерційною пропозицією, що підтверджується відсутністю Актів виконаних робіт.

Зідно з п. 2.2 Договору підряду загальна сума витрат не повинна бути більшою, ніж вказана в комерційній пропозиції, з врахуванням вказаних в ній розцінок на роботи та матеріали. Ціна окремих робіт та матеріалів вказаних в комерційній пропозиції не може бути збільшена в період дії даного договору.

Однак, акт виконаних робіт від 18.07.2025 за планами робіт та цінами їх виконання не відповідає комерційній пропозиції, що була погоджена сторонами разом із договором, а саме на демонтажні роботи передбачались витрати у розмірі 154 680 грн., а за актом виконаних робіт сума становить 237 660 грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що 18.07.2025 року роботи на Об?єкті були зупинені у зв?язку з фактичною відмовою Позивача та недопуском до їх подальшого виконання.

Відповідно до пп. 3.2.1 Договору Замовник зобов?язаний протягом всього строку виконання робіт сприяти Підрядникові у виконанні ним даних робіт.

У разі невиконання Замовником обов?язку, передбаченого пп. 3.2.1 даного Договору щодо сприяння підряднику у виконанні робіт, Підрядний має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, розірвати даний Договір в односторонньому порядку та вимагати відшкодування завданих збитків, що передбачено п. 3.3.6 Договору.

В матеріалах справи наявний лист - повідомлення Відповідача від 28.07.2025 про розірвання в односторонньому порядку Договору підряду N 18 від 01.04.2025, а також про повернення Замовнику частини сплачених коштів в сумі 268 524 грн. одразу після підписання та повернення одного примірника акту виконаних робіт від 18.07.2025 (а.с. 20)

Судом встановлено, що загальна сума переданих ФОП Більській М.О. коштів становить 609 800 грн. , з якої відраховано суму у розмірі 303 270,90 грн., яка вказана у Акті виконаних робіт від 18.07.2025 року.

В подальшому ФОП Більська М.О 05.09.2025 року повернула Кезик П.Й. 100 000 грн., (розписка від 05.09.2025,а.с. 21), 24.10.2025 року повернуто 50 000.00 грн.; 07.11.2025 - 29 940,00 грн. та 04.12.2025 - 40 000.00 грн.

Сума боргу, що не повернута ФОП Більською М.О. ОСОБА_1 становить - 86 589,10 грн.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших акті цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов?язується збудувати і здати у встановлений строк об?єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов??язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов?язок не покладається на підрядника, прийняти об?єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 ЦК України).

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов?язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов?язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою упредметнений (матеріалізований) результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі.

Виконуючи взяту на себе роботу за договором підряду, підрядник зберігає певну самостійність, яка виражається в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість виконання окремих операцій.

Юридичним завершенням договору підряду є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, яка врегульована чинним законодавством.

За приписами статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Судом встановлено, що до предмету доказування в даній справі, зокрема, входять обставини щодо виконання чи невиконання умов договору та наявності чи відсутності підстав для стягнення сплаченої позивачем попередньої оплати (авансу) .

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані(який включається до загальної ціни товару). При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

У зв`язку з невиконанням однією із сторін договору своїх обов`язків сума коштів, сплачена як аванс, має бути повернута заявнику.

Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 545/1272/22-ц).

Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов`язання. Тому, незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов`язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути.

І якщо продавець чи виконавець послуг (робіт) отримали як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано, то, незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на день подання позову відповідач не виконав умови Договору підряду N18 від 01.04.2025 та не повернув суму коштів в розмірі 86 589,10 грн, доказів, які б спростовували дану заборгованість або доказів повернення коштів, відповідач суду не надав, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328,00 грн. відповідно до ст.ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Більської Марти Остапівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 86 589,10 грн. заборгованості та 3 328,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя Микола ШУМ