Рішення № 138782448, 05.08.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4314/25

2/705/684/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

05 серпня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Душина О.В.

при секретарі Ковальчук Т.М.;

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідач - не з`явився,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району (вул. Петропавлівська, 19, Уманський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 43632780) про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст заявлених вимог.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в якому просила: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що 21 серпня 2021 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, який був зареєстрований Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 576, про що було видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 від 21.08.2021.

В шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Уманського міськрайонного суду по справі № 705/3081/23 шлюб було розірвано. 18.12.2023 Уманським міськрайонним судом Черкаської області було вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з дня подання заяви до суду - 27 жовтня 2023 року.

06.12.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, який був зареєстрований Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 , актовий запис № 932 від 06.12.2023. У зв`язку з даною обставиною прізвище позивачки було змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Позивачка з донькою проживала за адресою: АДРЕСА_3 , в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька, ОСОБА_9 .

11 лютого 2025 року за вищезазначеною адресою було проведено акт обстеження умов проживання, відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 створили для дітей належні умови для утримання, розвитку та виховання, тобто ОСОБА_10 зростає в повноцінній сім`ї, де створені всі умови для її розвитку, зростання та психологічної стабільності. В акті зазначено, що батько малолітньої ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , до своєї доньки не приходить, не цікавиться її життям та не сплачує аліменти.

На даний момент місце проживання змінилося, позивач з донькою зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Вихованням дитини, її розвитком та здоров`ям відповідач не займається, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини після розірвання шлюбу. ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, не проявляє зацікавленості її життям та здоров`ям, а лише займається своїми справами, не створює належних умов для забезпеченням всебічного розвитку та дозвілля доньки.

Також відповідач матеріальної допомоги щодо утримання дитини не надає, дана інформація підтверджується копією розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26.01.2025, в якому зазначено, що сума заборгованості становить 30 399,99 грн, за весь період жодної оплати не було проведено для утримання доньки.

За злісне ухилення від сплати аліментів відповідач був притягнений до кримінальної відповідальності, про що свідчить вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2024 по справі № 705/4350/24, в якому зазначено, що ОСОБА_2 діючи умисно та цілеспрямовано, від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини злісно ухилявся, в центр зайнятості населення не звертався, заходів щодо працевлаштування не вживав, фінансової допомоги на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надавав, добровільно рішення суду не виконував, внаслідок чого має заборгованість по сплаті аліментів.

Відповідач також був притягнений до кримінальної відповідальності та визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Відповідач легковажно ставиться до розвитку дитини, не цікавиться її успіхами та досягненнями доньки, позивач самостійно займається виховним процесом дитини, відвідує дитячий садочок, Старобабанівський заклад дошкільної освіти «Лісовичок», до якого батько жодного разу не цікавився життям дитини в закладі освіти та не супроводжував дитину, що підтверджується довідкою із Старобабанівського ЗДО.

Відповідач легковажно ставиться до здоров`я дитини, так як він не відвідував із донькою планові консультації з лікарем, лікарню ОСОБА_10 відвідує у супроводі матері.

2. Процесуальні дії у справі, заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2025 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2026 року було витребувано від Служби у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району висновок про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району в судове засідання не з`явився, попередньо до суду подав заяву в якій просив розгляд справи проводити без участі представника.

В судовому засіданні позивач просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що після того як позивач і відповідач припинилися спільно проживати, ОСОБА_2 не допомагає з вихованням дитини, не приходить до дитини. Також повідомила, що ОСОБА_10 відвідує садочок, у садочок дитину відводить позивач, на останньому дні народженні ОСОБА_10 відповідача не було.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 та ч. 5 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

У відповідності до ч. 1 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що ОСОБА_12 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 21 серпня 2021 року. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2023 року - шлюб розірвано.

Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , відповідно до якого батьком вказаний - ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_13 .

06.12.2023 між позивачкою ОСОБА_14 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, прізвище позивачки було змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , актовий запис № 932.

Позивач ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Акту обстеження умов проживання від 11 лютого 2025 року.

Також в Акті обстеження умов проживання від 11 лютого 2025 року зазначено, що за результатами відвідування сім`ї ОСОБА_1 встановлено, що дійсно гр. ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 створили для дітей належні умови для їх утримання, розвитку та виховання. Батько малолітньої ОСОБА_10 , ОСОБА_2 до своєї доньки не приходить, не цікавиться її життям та не сплачує аліменти.

Як вбачається з витягів з реєстру територіальної громади №2025/004475567 та №2025/004476010 від 04.04.2025 позивач ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відвідує Старобабанівський заклад дошкільної освіти «Лісовичок» Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, з 10.04.2025 наказ № 04/01-11, що підтверджується довідкою №27/01-28 від 19.05.2025. Також в довідці зазначено, що в дошкільному житті дитини бере участь мама дитини ОСОБА_1 , батько дитини ОСОБА_2 жодного разу не цікавився життям дитини в закладі освіти та не супроводжував дитину до ЗДО.

18 грудня 2023 року рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_14 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_14 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 27 жовтня 2023 року. Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_14 на утримання дружини в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2024 по справі № 705/4350/24 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, за злісне ухилення від сплати аліментів, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.

ОСОБА_2 також був притягнений до кримінальної відповідальності та визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, що підтверджується вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2024 року справа № 705/7075/24.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 74170388 заборгованість ОСОБА_2 станом на 30.07.2026 становить 128000 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 74170167 заборгованість ОСОБА_2 станом на 30.07.2026 становить 32000 гривень.

Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, орган опіки та піклування Дмитрушківської сільської ради вважає позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У силу статті 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами 1-4 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно зі ст. 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Окрім цього, системний аналіз норм сімейного права дає підстави вважати, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наведеного вище, суд дійшов переконання, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання встановлених законом батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, не проявляє жодного інтересу до неї та не опікується нею, тому є підстави для задоволення позову та позбавлення його батьківських прав.

При цьому суд усвідомлює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, водночас вважає, що у даному випадку він є виправданим. Адже зібрані та досліджені докази підтверджують ухилення відповідача від виконання визначених чинним законодавством батьківських обов`язків та небажання їх виконувати.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, позивач в судовому засіданні не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 164,165 СК України, ст. ст. 13, 81, 89, 263-265, 280, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення проголошене 05 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Служба у справах дітей Дмитрушківської сільської ради Уманського району (вул. Петропавлівська, 19, Уманський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 43632780).

Суддя О.В. Душин