Єдиний державний реєстр судових рішень Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6430/26
Провадження № 2/711/3511/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
при секретарі Мелещенко О.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, сформованим у системі «Електронний суд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказує, що 05.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 укладено Договір № 568573-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізпозика» 05.12.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 568573-КС-001 про надання кредиту, яку останній прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 568573-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0978, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 05.12.2025 між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 568573-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», згідно якого позичальнику надано грошові кошти у розмірі 8000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 568573-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 568573-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 568573-КС-001 на загальну суму 6590,75 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 05.06.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 568573-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 18672,27 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7101,41 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 8024,13 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 3546,73 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн., яку просять стягнути з відповідача на користь позивача, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.06.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просили проводити розгляд справи без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та не заперечують щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, лише в частині тіла кредиту. Додатково пояснила, що договір підписувала та отримувала кредит у розмірі 8000,00 грн., тож вважає, що має повернути лише ту суму, яку отримала - 8000,00 грн. Не погоджується з розрахунком заборгованості позивача, зазначила, що нараховані відсотки та комісія є занадто великими, тож у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем просила відмовити у їх стягненні. При цьому не заперечувала, що нею здійснено чотири платежі в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 6590,75 грн.
Враховуючи думку представника позивача та заслухавши думку відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Судом установлено, що 05.12.2025 між сторонами укладено Договір про надання кредиту № 568573-КС-001, за яким позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 24 тижні (п.2.3).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Комісія за надання кредиту становить 1600,00 грн., розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку договору.
Згідно п.п. 2.7-2.12 загальний розмір наданого кредиту: 8 000,00; строк дії договору: до 22.05.2026; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 19785,72 грн.; загальні витрати за кредитом: 11785,72 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6918,25 %; денна процентна ставка: 0,87 %, дата видачі кредиту: 05.12.2025; дата повернення кредиту:22.05.2026.
Пунктами 2, 3 договору передбачено порядок та умови надання кредиту, а позичальник зобов`язаний повернути Кредит та сплатити плату за користування Кредитом із урахуванням графіку обов`язкових платежів наведеного у договорі.
Як вбачається з інформаційної довідки (підтвердження) щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» проведено успішний переказ грошових коштів: 05.12.2025 на картковий рахунок відповідача НОМЕР_3 у сумі 8000,00 грн.; транзакція № 46494-65799-96954; призначення платежу: перерахування коштiв ОСОБА_1 згідно до кредитного договору №568573-КС-001 від 05.12.2025 Без ПДВ. (а. с11).
Як вбачається з наданого розрахунку, відповідач належним чином не виконувала умови договору та лише частково здійснила платежі для погашення заборгованості згідно графіку у загальному розмірі 6590,75 грн., внаслідок чого станом на 05.06.2026 утворилась заборгованість за Договором № 568573-КС-001 від 05.12.2025 про надання кредиту у розмірі 18672,27 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7101,41 грн.; суми прострочених платежів за відсотками - 8024,13 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 3546,73 грн.; суми заборгованості за комісією - 0,00 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконала у повному обсязі своїх кредитних зобов`язань, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч.1,3,4,7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну корупцію).
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо виконання грошового зобов`язання, який регулюється нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.
Надаючи оцінку доводам учасників справи в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (UA-0978).
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. З чого слідує, що не спростування відповідачем презумції правомірності кредитного договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитних договорів, підлягають виконанню.
Водночас, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Договір про споживчий кредит № 568573-КС-001 від 05.12.2025 є діючим та не визнаний недійсним, містить інформацію про розмір кредиту, умови нарахування процентної ставки за користування кредитом та строк, протягом якого кредитор має право нараховувати проценти за користування кредитом та інші умови, які погоджені та підписані відповідачем.
Тож, підписуючи кредитний договір відповідач добровільно погодилася з усіма його умовами, зокрема, з строком кредитування та розміром процентної ставки, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини з кредитором, якщо вважала встановлений розмір процентів несправедливим, натомість вона свідомо та без будь-яких застережень погодила умови договору, що підтверджується її підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у Кредитному договорі і вона користувалася кредитними коштами. Факт отримання коштів не заперечується і самим відповідачем. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом згідно погоджених умов договору та встановленого сторонами графіку.
Наданий позивачем суду розрахунок розміру заборгованості відповідача відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.
В цьому контексті слід звернути увагу, що цивільні правовідносини регулюються на засадах вільного волевиявлення та свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК). Відповідно до ст. 6 ЦК сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов Кредитного договору відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту - 7101,41 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 8024,13 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Водночас, згідно розрахунку заборгованості, позивачем нарахована заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі - 3546 грн. 73 коп.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом взято до уваги, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово був продовжений та діє на теперішній час.
В даному випадку, між сторонами був укладений кредитний договір 05.12.2025, тобто під час дії в Україні воєнного стану, який на час розгляду справи продовжений, а тому в силу закону відповідач звільнена від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
Так, основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами річних, на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі - 3546 грн. 73 коп., слід відмовити.
Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися представник позивача та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач визнала, що грошові кошти від позивача отримала та користувалася ними, однак, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином та у визначені сторонами строки не виконала, порушивши умови договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог. До стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 15125,54 грн., з яких: 7101,41 грн. - заборгованість за простроченими платежами за тілом кредиту; 8024,13 грн. - прострочені платежі за процентами.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем був сплачений судовий збір за пониженою ставкою (коефіцієнт 0,8%) у розмірі 2662,40 грн. згідно платіжної інструкції № 17622 від 10.06.2026. Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «Бізнс Позика» задоволено частково на суму 15125,54 грн., що становить 81,00 % від заявлених вимог, то із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2156,54 грн. (2662,40*81,00%).
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 268, 272-279, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 207, 525, 526, 530, 611, 625 - 628, 633, 638, 1054, 1055, 1049, 1056 ЦК України, суд -
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) заборгованість за договором про надання кредиту № 568573-КС-001 від 05.12.2025 у загальному розмірі 15125,54 грн., а також судовий збір у розмірі 2156,54 грн., а всього 17282,08 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 13.07.2026.
Головуючий: Н. М. Кондрацька
Судове рішення № 138782319, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 13.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/6430/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: