Ухвала суду № 138781550, 06.08.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2180/26

провадження № 2/527/1636/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 серпня 2026 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі судді Олефір А.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої представником позивача ОСОБА_2 до Глобинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на самочинне будівництво,

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво.

Перевіривши позовну заяву та документи додані до неї приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З позовної заяви вбачається, що представник позивача зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

До позовної заяви представником позивача долучено посвідчення серія НОМЕР_1 ,відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пiльги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі

№ 545/1149/17 виклала правовий висновок стосовно застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у подібних правовідносинах, зазначивши про те, що вказана норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Спір у справі, яка була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, був ініційований особою, яка мала статус учасника бойових дій, щодо захисту її права на отримання земельної ділянки.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23 за позовом особи ветерана війни про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, в ухвалі від 03 липня 2024 року просила Велику Палату Верховного Суду розширити тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, для звільнення особи від сплати судового збору на підставі зазначеної норми у всіх випадках.

Ухвалою від 11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду повернула справу № 567/79/23 на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначивши про те, що оскільки Верховна Рада не прийняла Закон про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» шляхом викладення пункту 13 частини першої статті 5 у такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у всіх справах незалежно від характеру порушених прав», тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо цього питання, тому відсутні підстави стверджувати про зміну суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок яких правовий висновок, викладений у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, втратив зрозумілість чи набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, а також те, що предметом спору у даній справі є визнання права власності за позивачем на самочинне будівництво, а отже спір не стосується захисту прав позивача з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд дійшов висновку, що позивач повинен за подання позову до суду сплатити судовий збір.

Як визначено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судом встановлено, що позовна заява містить вимогу майнового характеру, ціна позову у вказаній справі 276136,74 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при подачі позову до суду позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2761,36 грн.

Відповідно ч.1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Приймаючи до уваги викладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання суду квитанції на суму 2761,36 грн про сплату судового збору, який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Полтавській області/тг м. Глобино/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37959255; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA268999980313151206000016571; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу Судовий збір за подання позовної заяви до Глобинського районного суду Полтавської області, ПІБ та рнокпп позивача.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником позивача Шабедя Олексієм Григоровичем до Глобинської міської ради Полтавської області про визнання права власності на самочинне будівництво - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків у спосіб визначений в ухвалі.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява, згідно вимог ч.3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Олефір