Рішення № 138781302, 26.06.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/890/26

Провадження 2-1240/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

при секретарі Павлик А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач, ТОВ «Споживчий центр»), в особі представника Лисенко Олени Сергіївни (далі представник позивача, Лисенко О.С.), звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування заявлених вимог вказано, що 21.06.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 21.06.2023-100000051. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн. строком на 42 дні.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 7 528 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, проте у своєму клопотанні до суду позивач просив справу розглянути без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Встановлено, що 21.06.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 21.06.2023-100000051.

Як вбачається із заявки від 21.06.2026 року, сума кредиту складає 4 000 грн.; строк кредитування - 42 дні з фіксованою незмінною процентною ставкою в розмірі 2,1% за 1 день користування.

Згідно з п. 4.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-3321.

21.06.2023 року позивач видав відповідачу кредит у розмірі 4 000 грн., що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 21.06.2023 року № 2329558704.

Згідно розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 21.06.2023-100000051, заборгованість ОСОБА_1 складає 7 528., з яких: 4 000 грн тіло кредиту, 3 528 грн проценти.

Даний договір підписано електронним підписом Позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору С859.

До теперішнього часу ОСОБА_1 не сплатив позивачу заборгованість, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови договору, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також і понесені ними судові витрати в виді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», ЄРДПОУ: 37356833, відповідно до кредитного договору № 21.06.2023-100000051 від 21.06.2023 року, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 3 528 (три тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп., а всього стягнути 7 528 (сім тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», ЄРДПОУ: 37356833, сплачений судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя : Т.Г.Сташків