Рішення № 138780969, 03.08.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/596/26

Провадження № 2/293/605/2026

03 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служби у справах дітей Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

27.04.2026 Високівська сільська рада Житомирської області, як орган опіки та піклування звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, за змістом якого, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з неї на утримання малолітньої дитини аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 має малолітню доньку ОСОБА_1 .

Мати дитини протягом тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої доньки: залишає дитину без нагляду, в будинку не створила належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, не забезпечує продуктами харчування. При цьому, ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, ніде не працює, проживає за рахунок випадкових заробітків. Мати дитини попереджалась про необхідність змінити своє ставлення до своїх батьківських обов`язків та створення належних умови для проживання та розвитку малолітньої дитини ОСОБА_1 , однак остання продовжує свідомо нехтувати своїми батьківськими обов`язками.

На даний час дитина перебуває на обліку у службі у справах дітей сільської ради, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, тимчасово влаштована до прийомної сім`ї.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2025, справа №293/596/26 передана на розгляд судді Збаражського О.М.

На виконання вимог ч. 6 ст.187 ЦПК України, 04.05.2026 суд отримав відомості про адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 18.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 15.06.2026.

15.06.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито, судовий розгляд справи по суті призначено на 09.07.2026.

Ухвалою суду від 09.07.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 03.08.2026.

03.08.2026 сторони та третя особа в судове засідання не прибули.

03.08.2026 до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотання до суду не подала. До суду повторно повернувся конверт направлений на адресу реєстрації місця проживання відповідача з відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 148).

У постанові від 14.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника

Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 03.08.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Ухвалою суду від 03.08.2026 залишено без розгляду позовну вимогу Високівської сільської ради Житомирської області про влаштування дитини ОСОБА_1 до сімейних форм виховання відповідно до її інтересів, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України..

В судовому засіданні 03.08.2026 суд склав скорочене рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за заявою матері).

Дитина перебуває на обліку у службі у справах дітей Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, підстава - ухилення матері ввід виконання батьківських обов`язків.

Згідно характеристики, виданої Високівською сільською радою Житомирського району Житомирської області 22.04.2026, за місцем проживання ОСОБА_2 зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, не працює, не має стабільного заробітку та не вживає заходів щодо працевлаштування. Не користується повагою серед односельців, часто потрапляє в конфліктні ситуації, на зауваження реагує агресивно, веде аморальний спосіб життя.

Актами обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено критично незадовільні умови проживання у будинку.

07.08.2025 на засіданні виконавчого комітету Високівської сільської ради розглядалось питання «Про попередження ОСОБА_2 щодо неналежного виконання батьківських обов`язків».

За результатами розгляду ОСОБА_2 було офіційно попереджено про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та надано строк три місяці для виправлення ситуації в сім`ї та створення безпечних і належних умов для проживання та розвитку дитини. Однак, у визначений строк належних змін у поведінці матері та умовах проживання дитини не відбулось.

28.01.2026 під час проведення рейду службою у справах дітей Високівської сільської ради встановлено, що малолітня ОСОБА_1 разом із матір`ю ОСОБА_2 тимчасово проживають у тітки за адресою: с. Забріддя Житомирського району. На момент обстеження мати була відсутня, її місцезнаходження було невідоме. Дитина перебувала у безпеці під наглядом родички.

03.04.2026 службою у справах, дітей спільно з фахівцем із соціальної роботи проведено повторне обстеження умов проживання за місцем проживання сім`ї ОСОБА_2 . За результатами обстеження встановлено критично незадовільні умови проживання: у будинку антисанітарія, відсутні продукти харчування, належні побутові умови та ознаки забезпечення базових потреб дитини. Мати ОСОБА_2 знаходилась в стані алкогольного сп`яніння.

10.04.2026 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглянуто питання щодо виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 . За результатами розгляду, встановлено систематичне ухилення матері від виконання батьківських обов`язків, неналежне утримання дитини та створення небезпечних умов для її життя і здоров`я.

ОСОБА_2 було попереджено про необхідність змінити своє ставлення та створити належні умови для проживання та розвитку малолітньої дитини, а в разі невиконання, клопотати про позбавлення її батьківських прав.

15.04.2026 під час чергового рейду служби у справах дітей спільно з поліцейським громади та фахівцем із соціальної роботи малолітню ОСОБА_1 було виявлено у сусідів у брудному одязі, без належного догляду та з ознаками недоїдання. Встановлено, що за місцем проживання відсутні будь-які продукти харчування, приготування їжі не здійснюється, дитина систематично не забезпечується повноцінним харчуванням. У житловому приміщенні було холодно, опалення відсутнє, що створювало небезпечні умови для перебування дитини, особливо з урахуванням її віку. Мати, ОСОБА_2 , перебувала у стані алкогольного сп`яніння, її поведінка була неадекватною. У будинку панував безлад, антисанітарія, що свідчить про повну відсутність належних умов для проживання, виховання та розвитку дитини.

За результатами складеного акту оцінки рівня безпеки, у зв`язку з безпосередньою загрозою життю та здоров`ю малолітньої ОСОБА_1 , дитину було невідкладно вилучено із сім`ї та тимчасово влаштовано до сімейних форм виховання.

21.02.2024, 24.05.2024, 19.05.2025, 14.08.2025 ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків стосовно малолітньої ОСОБА_1 , що стверджується відповідними постановами Черняхівського районного суду Житомирської області (справи №293/195/24, №293/747/24, №293/465/25, № 293/923/25.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Високівської сільської ради, затвердженого 15.04.2026, ОСОБА_2 систематично зловживає алкогольними напоями, веде асоціальний спосіб життя, не забезпечує належного догляду, харчування та безпеки малолітньої дитини ОСОБА_1 .

Житлово-побутові умови є незадовільними та антисанітарними. Також встановлені факти залишення дитини без нагляду дорослих, її перебування на вулиці у неналежних умовах та у невідповідному одязі, що створювало реальну загрозу її життю та здоров`ю. За словами дитини, харчування часто забезпечувалося сторонніми особами.

У зв`язку з виявленими обставинами, що становили безпосередню загрозу життю та здоров`ю дитини, 15.04.2026 службою у справах дітей було прийнято рішення про її негайне відібрання у матері та тимчасове влаштування у сімейні форми виховання, що відповідає вимогам статті 170 Сімейного кодексу України.

Тому, з урахуванням інтересів дитини, виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дитини ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 допитана в судовому засіданні, пояснила, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховування дитини ОСОБА_1 , не піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, часто залишала дитину без нагляду. В будинку, де проживає сім`я не створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Крім того, пояснила, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя.

Опитана в судовому засідання дитина ОСОБА_1 пояснила, раніше вона проживала разом із мамою, яка допомагала їй робити уроки, піклувалась про її здоров`я. На даний час вона проживає у прийомній сім`ї у с.Високе Житомирського району Житомирської області окремо від матері. Мати її не відвідує, в гості не приходить. Виявила бажання і надалі проживати у прийомній сім`ї.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з березня 2024 року малолітня ОСОБА_1 взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухилянням матері від виконання батьківських обов`язків. Мати дитини ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, не працює, проживає за рахунок випадкових заробіток, не вчиняє заходів щодо працевлаштування, протягом тривалого часу не забезпечує життєво необхідні потреби дитини, не створила належні умови проживання, виховання та розвитку дітей. Матір`ю не забезпечує здобуття дитиною дошкільної освіти.

На засіданні Комісії з питань захисту прав дитини, ОСОБА_2 неодноразово попереджалась про необхідність змінити своє ставлення до своєї дитини та створення належних умов проживання та розвитку малолітньої ОСОБА_1

15.04.2026 службою у справах дітей було прийнято рішення про негайне відібрання дитини у ОСОБА_2 та тимчасове влаштування у сімейні форми виховання.

Вказані обставини у своїй сукупності вказують на свідоме нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками, неналежне забезпечення базових потреб дитини (харчування, безпечні умови проживання, догляд), що створює реальну та безпосередню загрозу життю і здоров`ю малолітньої дитини ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, враховуючи наявність факту ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітньої ОСОБА_1 та виходячи з найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про доцільність застосування такого крайнього заходу, як позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 .

Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дітей, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує працездатний вік відповідача, те що в матеріалах справи відсутні відомості про її доходи, наявність у відповідача рухомого чи нерухомого майна, враховуючи також розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого у 2026 році, суд вважає, що з відповідача на утримання дитини слід стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу), щомісяця, до повноліття дитини, відмовляючи у задоволенні позову в частині визначення аліментів у мінімальному розмірі, адже, такий встановлюється законом, а не судовим рішенням.

При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину (дітей) не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України (висновок Верховного Суду України у постанові від 12.09.2018 справа № 459/2181/17), у зв`язку із чим частково задовольняє позов.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 6656,00 грн., що відповідає сумі ставок судового збору за вимогами, які задоволено.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду 27.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

В решті позову відмовити.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 6656,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Високівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, як орган опіки та піклування, адреса місцезнаходження: 12341, Житомирська область, Житомирський район, с.Високе, вул. Чеська, 46,

код ЄДРПОУ: 04344191

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2

РНОКПП: НОМЕР_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

служба у справах дітей Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: 12341, Житомирська область, Житомирський район, с.Високе, вул. Чеська, 46

код ЄДРПОУ: 44148436

Повне рішення складено та підписано 06.08.2026.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ