Рішення № 138780877, 06.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 572/7015/25

провадження у справі №2/0285/1834/26

06 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ»)звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Z06.00606.004007681 від 08.06.2018 року в сумі 172 543,03 грн, з яких: 62101,01 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 42 611,71 грн - сума заборгованості за відсотками; 67 830,31 грн - сума заборгованості за комісією.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 08.06.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Z06.00606.004007681, за умовами якого АТ «Ідея Банк» надало Відповідачу 64278 гривень на умовах строковості, сплати процентів та комісії.

17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №№Z06.00606.004007681 від 08.06.2018, що укладений між АТ «Ідея Банк» та Відповідачем.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладених договорів, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 172 543,03 грн.

Відповідач правом подачі відзиву не скористалася.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спір розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України).

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Судом установлено, що 08.06.2018 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір №Z06.00606.004007681, за умовами якого АТ «Ідея Банк» надало Відповідачу 64278 гривень.

Умовами договору передбачено строк кредитування - 60 місяців, процентну ставку 21,99% річних. Крім того, договором передбачено плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,95% щомісячно від початкової суми кредиту.

Текст договору підписаний Відповідачем.

Отримання коштів Відповідачем підтверджується Ордером-розпорядженням №1 на суму 58701,37 грн та Ордером-розпорядженням №2 на суму 5576,63 грн (а.с. 11).

17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №Z06.00606.004007681 від 08.06.2018, що укладений між АТ «Ідея Банк» та Відповідачем.

Дослідивши правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, суд визнає необґрунтованим заявлений до стягнення розмір заборгованості в сумі 172 543,03 грн.

Перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 104712,72 грн, з яких: 62101,01 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 42611,71 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості Суд відмовляє.

Включення Позивачем до розрахунку заборгованості Відповідача суми комісії Суд визнає необґрунтованим, з наступних підстав.

Позивачем не надано розрахунку суми заборгованості за комісією, перелік та докази надання додаткових послуг, що підлягають оплаті позичальником.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниє обов`язком фінансової установи. Виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

За таких обставин, умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту і відповідно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту та «обслуговування заборгованості» є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати Відповідача боржником за цими платежами, що свідчить про безпідставність їх включення до розрахунку заборгованості.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України Суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1837,63 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за Кредитним договором №Z06.00606.004007681 від 08.06.2018 всумі 104 712 гривень 72 копійки.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014)відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 1837 гривень 63 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв