Рішення № 138780842, 06.08.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/275/26

Провадження по справі 2/281/301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року селище Лугини

Суддя Лугинського районного суду Житомирської області Данчук В. В., перевіривши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням змінених позовних вимог, звернувся до суду з указаним позовом. Зазначивши, що 21.12.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72361815, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 5500 грн. 11.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №033-030423, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги за договором позики №72361815. 17.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» був укладений договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги за договором позики №72361815 від 21.12.2022 року. Відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, у зв`язку із цим утворилась заборгованість в сумі 19490 грн. 00 коп. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19490 грн. 00 коп., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 04 травня 2026 року відкрито провадження в указаній справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об`єктивну та неупереджену оцінку, враховуючи відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить наступного висновку.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, основані на договорі. Так 21.12.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики на умовах повернення позики в кінці строку позики № 72361815, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти в розмірі 4500,00 грн., строком на 12 днів, зі сплатою 2,5% в день за користування позикою (а. с. 8-10).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом 21.12.2022 року (а. с. 10).

Додатковою угодою № 72361815 від 21 грудня 2022 року збільшено суму наданої позичальнику позики 4500,00 грн. на 1000,00 грн, тобто загальний розмір наданої позики становить 5500 грн. (а. с. 13).

03 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 033-030423, за умовами якого між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги за кредитним договором (а. с. 22-25).

На підтвердження факту відступлення права вимоги до боржників від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «Сіроко Фінанс» надано копію витягу з реєстру прав вимоги №11/04/23, що відступається клієнтом фактору відповідно до договору факторингу №033-030423 від 03 квітня 2023 року, в якому під №3985 значиться боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 19490,00 грн. (а. с. 28а).

17 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу № 17/12/25-01 за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступив ТОВ «ФК «Сіті Колект» право вимоги за договором позики № 72361815 від 21.12.2022 року (а. с. 30-34).

На підтвердження факту відступлення права вимоги до боржників від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «ФК «Сіті Колект» надано копію витягу з реєстру боржників, що є Додатком №1 до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025, в якому під №3999 значиться боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 19490,00 грн. (а. с. 39а)

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів (квитанції, платіжного доручення) про перерахунок коштів ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» на рахунок ОСОБА_1 в сумі 5500,00 грн. на виконання договору позики № 72361815 від 21 грудня 2022 року.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказом надання позичальнику коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі, що передбачений договором позики № 4934664 від 25 жовтня 2023 року, а відповідач ці кошти отримав.

З клопотанням про витребування таких доказів від банківських установ позивач до суду не звертався.

Посилаючись у позові на те, що факт отримання коштів позичальником підтверджується довідкою фінансової компанії - еквайєра та платіжною інструкцією, вказаних документів позивач суду не надав.

В матеріалах справи наявний документ під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », номер договору 72361815, 6. Довідка Документ поки відсутній. Документ під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », номер договору 72361815. Копія платіжної інструкції Документ поки відсутній (а.с. 16а, 17).

Відповідно до акту про відсутність вкладень від 21.04.2026 року, складеним працівниками суду, що до позовної заяви в електронному додатку № 5 та № 6 (який згідно з описом мав містити документи, а саме : №5 «Довідка щодо заборгованості за кредитним договором» та № 6 «Копія платіжної інструкції щодо видачі кредитних коштів») було виявлено відсутність документів, заявлених у переліку вказаного додатка.

Указаний акт позивач та його представник отримали 28.04.2026 року.

Довідки та платіжної інструкції до суду не надано.

Отже в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні докази на підтвердження заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за договором позики № 72361815 від 21 грудня 2022 року у розмірі 19490,00 грн. Відтак у задоволенні позову необхідно відмовити.

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», юридична адреса проспект Соборності, буд. 30-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Данчук