Рішення № 138780264, 13.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1016/26

Провадження № 2/589/1870/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О.В.,

з участю секретаря судового засідання Носовської В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1

- про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ІННОВА НОВА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8753590725 від 25 липня 2025 року в розмірі 33 425 грн та сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 липня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (зараз ТОВ «ІННОВА НОВА») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8753590725, підписаний одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 12 500 грн. на умовах його строковості, поворотності та платності, строком на 360 днів.

Однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складає 33 425 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту -12 500 грн, заборгованість по відсоткам 20 925 грн, що і стало підставою звернення до суду.

25 травня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає наявність заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 12 500 грн. Водночас зазначає, що є військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10 жовтня 2018 року та станом на час подання відзиву продовжує проходження військової служби. Посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник відповідача зазначає про наявність правових підстав для застосування передбачених законодавством гарантій щодо військовослужбовців, у зв`язку з чим заперечує проти стягнення нарахованих за кредитним договором відсотків.

Скориставшись своїм процесуальним правом, позивач подав відповідь на відзив, у якій просив відмовити у задоволенні заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо часткової відмови в задоволенні позову. Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі її та відповідача, у якій зазначила, що позовні вимоги визнають частково.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

25 липня 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (зараз ТОВ «ІННОВА НОВА») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 8753590725.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (зараз ТОВ «ІННОВА НОВА») зобов`язується надати відповідачу кредит в гривні, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 2.2 сума кредиту складає 12 500 грн, відповідно до п.2.5 строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Згідно п.2.6.1 стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів та 0,87% за кожен день користування кредитом починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення (до тієї дати яка настане раніше).

Відповідно до реквізитів Договору № 8753590725 від 25 липня 2025 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 15 000 грн, шляхом зарахування вказаних кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_2 .

Як вбачається з проведеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8753590725 від 25 липня 2025 року, заборгованість відповідача складає 33 425 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 12 500 грн та заборгованість за процентами у розмірі 20 925 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст.1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України - Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 8753590725 від 25 липня 2025 року відповідає формі, передбаченій ст.207,208,639,1047,1055 ЦК України.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, проте погодився на вказані умови під час ознайомлення та підписання кредитного договору, обов`язкові платежі в рахунок повернення кредитних коштів не здійснював, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 33 425 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 12 500 грн та відсотків у сумі 20 950 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за кредитним договором від 25 липня 2026 року № 8753590725, суд виходить з наступного.

З долученої до матеріалів справи копії довідки, виданої начальником відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 від 06 травня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у зазначеній військовій частині з 10 жовтня 2018 року та станом на дату видачі довідки продовжує її проходження.

З довідки, наданої військовою частиною НОМЕР_1 07 травня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 у визначені в ній окремі періоди часу, які припадають на проміжок з 06 листопада 2024 року по 30 червня 2026 року, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації.

З копії посвідчення ОСОБА_1 , вбачається, що останній має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідно до п. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином на відповідача поширювалися пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом у зазначений період.

Отже вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 8753590725 від 25 липня 2025 року в сумі 20 925 грн, не підлягає задоволенню.

Встановивши такі обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 12 500 грн.

Щодо відшкодування судових витрат, заявлених позивачем, то слід зазначити наступне.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно до копії платіжної інструкції № 48 від 29 січня 2026 року (а.с.1) позивачем було сплачено 2 662 грн 40 коп. судового збору, які підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем пред`явлено позов на загальну суму 33 425 грн, і судом такий позов задоволено частково на суму 12 500 грн, що складає 37,4 % від ціни позову. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 995 грн 70 коп. (2 662 грн 40 коп. * 37,4 %).

Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат надано копію договору про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг із зазначенням виконаних робіт та квитанцію про оплату послуг адвоката.

Дослідивши зазначені документи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони підтверджують факт надання правничої допомоги та понесення відповідачем витрат у заявленому розмірі.

Доводи позивача щодо відсутності підтвердження сплати та деталізації виконаних адвокатом робіт є необґрунтованими, оскільки надані документи містять відомості про характер та обсяг наданих послуг, а також підтверджують їх оплату. Враховуючи наведене, суд вважає зазначені витрати належними, допустимими та достатніми доказами їх понесення.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі позов задоволено частково, а саме у розмірі 37,4 % заявлених позовних вимог, тоді як у задоволенні 62,6 % позовних вимог відмовлено. Отже, відповідач має право на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу пропорційно тій частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

З огляду на викладене, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 504 грн (4000 грн х 62,6 %).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованість за кредитним договором № 8753590725 від 25 липня 2025 року у розмірі 12 500 грн та суму сплаченого при подачі позову судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 995 грн 70 коп., загалом визначивши до стягнення 13 495 грн 70 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 504 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ 44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук