Ухвала суду № 138779854, 05.08.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/671/26

1-кп/458/93/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження

сторона обвинувачення:

прокурор другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,

потерпіла особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області повноважний представник ОСОБА_4 ,

сторона захисту:

обвинувачена особа - ОСОБА_5 ,

захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів сторонами по справі клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 від 29.06.2026 року, яке уточнене заявою про зміну прохальної частини клопотання 06.07.2026 року, про направлення з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 року №62026000000000521 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовозобов`язаний, не є особою з інвалідністю, не є депутатом, громадянин України, працює суддею Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.06.2026 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» від прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в Турківський районний суд Львівської області передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 №62026000000000521 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.

Згідно ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст.35 КПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.06.2026 справу було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду 23.06.2026 року призначено підготовче судове засідання.

29.06.2026 року на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про направлення обвинувального акта до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, в якому ініціатор клопотання просить направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62026000000000521 від 11.05.2026 року до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Турківського районного суду Львівської області до іншого суду.

06.07.2026 року на адресу суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну прохальної частини клопотання про направлення обвинувального акта до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, в якій ініціатор клопотання просить викласти прохальну частину наступним змістом - направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62026000000000521 від 11.05.2026 до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про звернення із поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, з метою недопущення порушення підсудності розгляду даного обвинувального акту.

В судовому засіданні 05.08.2026 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 підтримав подане клопотання з причин і підстав, які вказані в клопотанні, заперечив проти позиції прокурора в частині підсудності справи Турківському районному суду Львівської області, підтримав подане клопотання про направлення кримінального провадження за підсудністю, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, проте відповідно до ч. 2 ст. 32 КПК України встановлено спеціальне правило визначення територіальної підсудності у кримінальному провадженні щодо судді, - розгляд провадження не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, а також провадження повинен розглядати будь-який інший суд Закарпатської області, окрім Великоберезнянського суду, і інші суди Закарпатської області взмозі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та додержання його засад, не призведуть до створення сумнівів щодо неупередженості та належної організації судового розгляду, тому просив клопотання задовольнити в повному обсязі, з приводу чого постановити ухвалу.

В судовому засіданні 05.08.2026 року обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти позиції прокурора, підтримав клопотання свого адвоката та вважав, що справа повинна слухатися в іншому суді Закарпатської області.

В судовому засіданні 05.08.2026 року прокурор другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 підтримав порядок, який був визначений ним про визначення територіальної підсудності саме за Турківським районним судом Львівської області, висловив думку відсутність підстав для направлення матеріалів даного кримінального провадження до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності. Прокурор зазначив, що дане кримінальне провадження надійшло до суду з дотриманням правил територіальної підсудності, визначених ст. 615 КПК України, оскільки за принципами дії закону України про кримінальну відповідальність в просторі згідно ст. 6 КК України, кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України. Місце і час вчинення кримінального правопорушення є ознаками об`єктивної сторони, які позначають, де і коли кримінальне правопорушення вчинено, тобто певна територія, де воно було розпочато, продовжено, закінчено або припинено. Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, працює суддею Великоберезнянського районного суду Закрапатської області, з метою уникнення конфлікту інтересів з потерпілою особою, якою є Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, з врахуванням прямої заборони розгляду провадження щодо обвинувачення судді тим судом, в якому він працює, з врахуванням того, що найближчим судом до Великоберезнянського районного суду іншої області є Турківський районний суд Львівської області, який розташований на відстані 51,18 кілометра, у зв`язку з чим було прийнято рішення про визначення підсудності даної справи саме Турківському районному суду Львівської області. Водночас прокурор не спростував можливі сумніви у неупередженості суддів інших судів Закарпатської області окрім Великоберезнянського районного суду Закрапатської області при постановленні судових рішень щодо своїх колег.

В судовому засіданні 05.08.2026 року повноважний представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області ОСОБА_4 при вирішенні даного питання визначення підсудності поклалася на думку суду, водночас зазначила, що відсутній будь-який конфлікт інтересів при розгляді даної справи будь-яким судом Закарпатської області.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Відповідно до ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Таким чином, ч.1 ст. 32 КПК України чітко закріплений алгоритм визначення підсудності, з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується особа.

Першочергово підсудність визначається за місцем вчинення кримінального правопорушення.

І лише у разі, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо через спірну підсудність кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Прокурор вважає, що даний обвинувальний акт підсудний Турківському районному суду Львівської області, оскільки під час досудового розслідування і відповідно до формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи на посаді судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, не будучи особою, яка на професійній основі здійснює наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, маючи у своєму розпорядженні диплом доктора філософії в галузі права серії DD № 2540, виданий 20.12.2016 року ГО «Міжнародна Кадрова Академія» разом із ПрАТ «ВНЗ Міжрегіональна Академія управління персоналом» та усвідомлюючи, що зазначений диплом не відповідає встановленій формі державного зразка, не підтверджує наявності наукового ступеня, в розумінні законодавства України, а також не надає йому права на отримання доплати за науковий ступінь, незважаючи на покладені на нього Конституцією України та законами України обов`язки дотримуватися норм професійної етики та не вчиняти дій, несумісних із високим званням судді діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених для виплати суддівської винагороди, всупереч їх цільовому призначенню, 30.03.2017, перебуваючи у приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: вул. Шевченка, буд. 22, с?ще Великий Березний, Ужгородський район, Закарпатська область, особисто склав та подав письмову заяву, в якій, посилаючись на ч. 7 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі вищезазначеного диплому, просив установити йому щомісячну доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді, тим самим увів в оману уповноважених службових осіб Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, які не мали повноважень щодо перевірки справжності поданих документів, внаслідок чого наказом Великоберезнянського районного суду від 30.03.2017 року № 17/2 ОСОБА_5 встановлено щомісячну доплату за науковий ступінь доктора філософії в розмірі 15 відсотків посадового окладу з 01.04.2017 року.

Внаслідок чого в період з 01.04.2017 року по 31.10.2025 року включно, у тому числі в умовах дії воєнного стану, уповноважені службові особи Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, які не наділені повноваженнями щодо перевірки справжності документів про науковий ступінь та зобов`язані діяти відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання наказу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 30.03.2017 № 17/2, здійснювали нарахування та перерахування ОСОБА_5 грошових коштів у вигляді доплати за науковий ступінь до суддівської винагороди, в загальній сумі 642 689,40 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є великим розміром, якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд спричинивши шкоду державі в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на вищевказану суму, у зв`язку з чим ОСОБА_5 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно обвинувального акту інкриміноване ОСОБА_5 правопорушення було вчинено на території Закарпатської області.

Водночас захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 , подаючи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, для вирішення питання, чи має Турківський районний суд Львівської області процесуальну компетенцію ухвалювати рішення, які обмежують права ОСОБА_5 , так як на думку сторони захисту Турківський районний суд Львівської області не є належним судом для розгляду обвинувального акта, оскільки місцем вчинення ОСОБА_5 правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця Закарпатська область.

Разом з тим, 25.08.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до КПК України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану» № 2462-IX від 27.07.2022 року, яким абзац 1 ч. 9 ст. 615 КПК України викладено у наступній редакції: "Під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством".

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і місцем такого правопорушення є місце, де воно було вчиенене - або почато, або закінчено, або припинено.

Відповідно місцем його вчинення може бути територія, на якій такий злочин було або почато, або закінчено/припинено.

Згідно встановленого органом досудового розслідування і висунутого обвинувачення, вбачається, що вчинене ОСОБА_5 правопорушення в період з 01.04.2017 року по 31.10.2025 року виключно в Закарпатській області.

Під місцем вчинення кримінального правопорушення розуміється певна територія або простір, у межах якого особа здійснила суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність) або де настали його суспільно небезпечні наслідки.

Часом і місцем подій за участі ОСОБА_5 , виходячи з висунутого обвинувачення, є саме Закарпатська область - де розташований Великоберезнянський районний суд Закарпатської області де працює суддею обвинувачений ОСОБА_5 , а також потерпіла сторона - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, оскільки 30.03.2017 року ОСОБА_5 подав заяву про встановлення йому щомісячної доплати за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді, яка була подана у приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: вул. Шевченка, буд. 22, сще Великий Березний Ужгородський район Закарпатська область і у період з 01.04.2017 року по 31.10.2025 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області здійснювало нарахування та перерахування ОСОБА_5 грошових коштів у вигляді доплати за науковий ступінь до суддівської винагороди, внаслідок чого Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Закарпатській області була завдана майнова шкода в сумі 642 689,40 грн.

Частина 2 ст. 32 КПК України встановлює спеціальне правило визначення територіальної підсудності у кримінальному провадженні щодо судді.

Відповідно до цієї норми кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, щоб не створювати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та належної організації судового розгляду.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження щодо судді має здійснюватися саме тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, таке кримінальне провадження має здійснювати суд, найбільш територіально наближений до суду, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці, який найбільш територіально є наближеним до відповідного суду, а не будь-яким іншим судом, який згідно адміністративно-територіально устрою входить до іншої області, у зв`язку з чим надходження кримінального провадження визначається з врахуванням можливості ефективного виконання завдань кримінального провадження та додержання його засад, в основі його визначення мають лежати міркування територіальної доступності і підсудність кримінального провадження повинно визначатися з врахуванням фактору більш територіально наближеного суду іншої адміністративно-територіальної одиниці території, де вчинено правопорушення, а тому обвинувальний акт, на переконання суду, повинен розглядати суд, найбільш територіально наближений до суду, у якому суддя обіймає відповідну посаду.

Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» що саме область, як адміністративно-територіальна одиниця, є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у зв`язку з чим, на думку суду, з врахуванням вчинення правопорушення на території Закарпатської області, з метою недопущення порушення підсудності розгляду обвинувального акту, виникло випання вирішення питання підсутності.

Виходячи з положень статей 32, 34 КПК України, суд не визначає (не змінює) підсудність, а лише вирішує питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду за наявності підстав, передбачених ст. 34 КПК України.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Таким чином, з метою недопущення порушення правил підсудності, що в майбутньому може стати підставою для скасування судового рішення, даний обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190 КК України, необхідно направити до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про звернення до Верховного Суду з поданням про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Визначення належної територіальної підсудності є першочерговим, оскільки воно прямо впливає на законність прийняття рішень в розумінні статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і суд, до якого має надійти кримінальне провадження, визначається з урахуванням можливості ефективного виконання завдань кримінального провадження та додержання його засад, в основі його визначення мають лежати міркування територіальної доступності, і суд має перевірити конкретний факт якому суду провадження підсудне за загальним правилом, оскільки ЄСПЛ зазначав, що «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1» (рішення «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41; «Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64) і «недотримання судом положень внутрішнього права, пов`язаних із організацією і повноваженнями судових органів, зазвичай спричиняє порушення статті 6 § 1» («Коеме та інші проти Бельгії» (Coeme and Others v. Belgium), § 98 наприкінці; «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114).

Окрім цього, положення ч. 1 ст. 412 КПК України визначають, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

До істотних порушень КПК України у ч. 2 ст. 412 відносить порушення правил підсудності.

Зважаючи на вище наведене, суддя Турківського районного суду Львівської області приходить до висновку про задоволення клопотання сторони захисту про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів для вирішення питання невизначеності щодо належного суду забезпечення подальшого руху кримінального провадження з дотриманням вимог КПК України і гарантії суду, встановленого законом.

Керуючись ст. 32, 34, 314, 370, 372, 376 КПК України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 від 29.06.2026 року, яке уточнене заявою про зміну прохальної частини клопотання 06.07.2026 року, про направлення кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 року №62026000000000521 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів задовольнити.

Направити матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 року №62026000000000521 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України до Львівського апеляційного суду для звернення з поданням і направлення матеріалів кримінального провадження до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження за підсудністю з одного суду (Турківського районного суду Львівської області) до іншого районного суду Закарпатської області окрім Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 06.08.2026 року.

Суддя ОСОБА_1