Рішення № 138778773, 05.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2014/26

Провадження № 2/345/1831/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

05.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

26.03.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.01.2024 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано із ТзОВ «Мілоан» кредитний договір з додатками та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 7 000,00 грн. Під час ідентифікації позичальника такий пройшов однозначне встановлення особи. Кредит надано строком на 105 днів з умовою обов`язкової сплати одноразової комісії та процентів. Кінцева дата повернення усіх коштів позичальником 03.05.2024. На дату пред`явлення позову позичальник заборгував кредитодавцю суму 20 369,00 грн, яка є документально підтвердженою та включає неповернуте тіло кредиту в розмірі 6 020,00, нараховані, але не сплачені проценти 13 859,00 грн, а також несплачену одноразову комісію розміром 490,00 грн.

25.06.2024 на підставі укладеного договору факторингу № 109-МЛ/Т з додатками Товариство набуло прав кредитора за відповідним кредитним договором. В добровільному порядку відповідач не погашає вказану суму заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, звернувшись до суду як новий кредитор за невиконаним боржником кредитним зобов`язанням.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника Товариства ОСОБА_2 та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 7 000,00 грн в період з 19.01.2024 до 26.01.2024.

Відповідач у розумінні приписів п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення кореспонденції за адресою реєстрації місця проживання, отриманою судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

22.05.2026 Товариством подано до суду додаткові письмові пояснення, за змістом яких стверджується, що 07.02.2024 та 13.02.2024 позичальник ОСОБА_1 сплачував на користь первісного кредитора комісію за управління та обслуговування кредиту і частково погашав тіло кредиту. Крім того, Товариством додаються відомості про здійснені щоденні нарахування позичальнику та погашення грошових зобов`язань останнього, які існували до відступлення первісним кредитором своїх прав на користь позивача у цій справі.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, Тому, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд вважає за необхідне провести розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Сторони в судове засідання не з`являлися, участі повноважних представників не забезпечили. Водночас, позивач одночасно із позовною заявою просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов необхідно задоволити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклав із ТзОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 101433980 від 19.01.2024. Цей договір підписано позичальником одноразовим електронним ідентифікатором. Грошові кошти в сумі 7000,0 грн перераховані на банківську платіжну картку відповідача за № НОМЕР_1 , що підтверджується наданою на виконання ухвали суду від 31.03.2026 про витребування доказів письмовою інформацією АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260407/80784-БТ від 14.04.2026. Строк кредитування 105 днів, який закінчується 03.05.2024.

Проценти за користування кредитом: протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,19% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом цього періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день відповідного періоду. При цьому пільговий період за умовами договору складає перших 15 днів з дати видачі кредиту, решта днів строку кредитування поточний період (п.1.3-1.5. договору).

Згідно з вимогами пп.1.5.1. п.1.5. договору за надання кредиту позичальник має сплатити одноразову комісію в сумі 490,00 грн, що складає 7% від суми наданого кредиту.

Відповідно до пп.2.3.1. п.2.3. договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування за умови, якщо йому доступна така можливість та зі сплатою комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі, який визначається додатковою угодою між сторонами у зв`язку з пролонгацією, та певної частини заборгованості перед кредитодавцем, якщо це передбачено кредитним договором або додатковою угодою. Водночас, у відповідному пункті кредитного договору визначені максимальні розміри комісії за управління та обслуговування кредиту залежно від тривалості строку пролонгації.

Також кредитодавцем направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор 791603, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов зазначеного вище кредитного договору.

З наданих Товариством копій матеріалів вбачається, що 07.02.2024 між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підписано Додаткову угоду до кредитного договору, за умовами якої строк кредитування продовжено до 10.05.2024, тобто на 7 календарних днів за умови сплати позичальником комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 420,00 грн, 490,00 грн суми наданого кредиту та 490,00 грн процентів за користування кредитними коштами. Додатковою угодою від 13.02.2024 строк кредитування вкотре продовжено до 17.05.2024 за такими ж самими умовами.

Як передбачено ст. 598-599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Згідно з письмовим розрахунком первісного кредитора ТОВ «Мілоан» позичальником ОСОБА_1 внесено грошові кошти з метою виконання зобов`язань, взятих на себе винятково за умовами підписаних додаткових угод. Інших коштів на рахунок первісного та зміненого кредитора в особі Товариства позичальник не вносив. Відповідні розрахунки не спростовані відповідачем та не викликають в суду жодних сумнів щодо їх відповідності фактичним обставинам справи і наявним у справі доказам.

Отже, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, що дає суду підстави для задоволення позову.

Водночас, суд не погоджується із правомірністю заявлених Товариством вимог про стягнення з відповідача у повному обсязі простроченої суми заборгованості за процентами виходячи з таких мотивів.

Конституційний Суд України в своєму рішенні (справа № 1-12/2013) від 11.07.2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь в договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Відсутність позову про визнання недійсними умов кредитного договору як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У ч.3 ст. 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто ч.3 ст. 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

В разі сумніву необхідно застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16, який є обов`язковим до застосування.

Відповідно до приписів ч.5 ст.8 у чинній з 24.12.2023 редакції Закону № 1734 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Процентна ставка за споживчим кредитом є істотною умовою договору. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом № 1734, є нікчемними, тобто недійсним в силу цього закону. Відповідно до п.17 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону № 1734, доповненого Законом № 3498 протягом перших 120 днів після набрання чинності цим законом (з 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 2,5%, а протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Однак відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №3498 можливість встановлення упродовж перехідного періоду тривалістю 240 календарних днів денних процентних ставок за кредитними договорами у вищому, ніж граничному розмірі, поширюється лише на договори про споживчий кредит, що укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після 24.12.2023.

Більше того, запроваджена Законом № 3498 денна процентна ставка за договором про надання споживчого кредиту в жодному разі не може імперативно перевищувати 1%.

Суд окремо наголошує, що до набуття чинності положеннями Закону № 3498 у нормах Закону № 1734 не передбачалися ані поняття «денної процентної ставки», ані не вказувалася як обов`язкова формула розрахунку цієї ставки у відносинах споживчого кредитування. Натомість, відповідна ставка із формульним розрахунком безпосередньо передбачена чинною з 24.12.2023 редакцією ч.4,5 ст.8 Закону № 1734.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону № 1734 загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з вимогами п.4,6,8 ч.3 ст.9 Закону № 1734 інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити, зокрема, відомості про: тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки; орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів. Споживач, який внаслідок ненадання йому визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації уклав договір на менш сприятливих для себе умовах, ніж ті, що передбачені у цій інформації, має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавцю відповідного письмового повідомлення (ч.12 ст.9 Закону № 1734).

Відповідно до п.8,9 ч.1 ст. 12 закону № 1734 у договорі про споживчий кредит зазначаються: процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Системний аналіз чинних з 24.12.2023 редакцій ч.4,5 ст.8 Закону № 1734 у поєднанні з вищезазначеними положеннями ст.9,12 цього Закону вказує, що кожен без винятку кредитодавець зобов`язаний у відносинах зі споживачами надавати кредити з урахуванням законодавчо встановленого максимального розміру денної процентної ставки, попередньо надавши споживачу інформацію щодо кількості, розмірів та періодичності внесення усіх платежів. Зазначаючи у договорі про споживчий кредит процентну ставку, кредитодавець не має права визначати такий розмір цієї ставки, який би дозволяв йому отримувати від споживача плату у вигляді процентів, розмір яких перевищує встановлений Законом № 1734 максимальний розмір денної процентної ставки. В іншому разі, кредитодавець щоразу міг би ігнорувати вимоги Закону № 3498.

При цьому в дослідженому судом кредитному договорі всупереч вимогам Закону № 1734 денна процентна ставка та її розрахунок взагалі не передбачені.

Отже, застосування первісним кредитором ТОВ «Мілоан» процентних ставок за користування кредитом протягом пільгового та поточного періодів у розмірах 1,19% та 2,30% від залишку неповернутої суми кредиту щоденно в межах погодженого строку кредитування є протиправним.

У період з 19.01.2024 до 06.02.2024, з 07.02.2024 до 12.02.2024 та з 13.02.2024 до 17.05.2024 розраховані до сплати позичальником проценти підлягають перерахунку виходячи із максимального розміру денної процентної ставки, встановленої Законом №1734 у редакції, що набрала чинності з 24.12.2023 (19.01.-06.02.2024: 7 000,00х0,01=70х19кд.=1330,00 грн;

07.02.-12.02.2024: 7 000,00-490,00= 6 510,00х0,01=65,10х6=390,60грн;

13.02.-17.05.2024: 6 510,00-490,00=6 020,00х0,01=60,20х94=5 658,80 грн).

Сукупний борг відповідача за несплаченими процентами складе таким чином 7 379,40 грн замість заявлених до стягнення 13 859,00 грн. Вимоги Товариства в частині стягнення з відповідача неповернутої суми кредиту та 490,00 грн несплаченої одноразової комісії за надання кредиту підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог розміром 1 814,95 грн або 68,18%. При цьому заявлені до стягнення витрати Товариства на професійну правнчиу допомогу не можуть перевищувати 5 454,40 грн (8 000,00х0,6818).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. представник позивача надав суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між Адвокатським обєднанням «Апологет» та позивачем в цій справі, копію ордера адвоката № 1408806 від 20.10.2025, копію акта наданих послуг № Д/19340 від 09.03.2026 з копією детального опису наданих послуг до вищенаведеного акту, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.263-265,268,280-284,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь БАНК», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором № 101433980 від 19.01.2024 у розмірі 13 889,40 грн., яка складається з 6 020,00 грн. боргу за тілом кредиту, 7 379,40 грн. нарахованих, але не сплачених процентів та 490,00 грн боргу за несплаченою одноразовою комісією.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 814,95 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено та підписано 05.08.2026.

Суддя