Рішення № 138778335, 05.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН № 201/3715/25

Провадження № 2/201/488/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

секретаря Піняєва Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» про визнання договорів недійсними, визнання права на пайову участь, визначення частки у праві спільної сумісної власності

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

27.03.2025р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (зараз Соборний районний суд міста Дніпра) надійшла позовна заява ОСОБА_1 , датована 27.03.2025р., за підписом представника позивача адвоката Волошиної К.Ю. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить суд:

1)визнати недійсним Договір про заміну сторони від 23 грудня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 , обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний 2" та ОСОБА_3 щодо передачі майнових прав на пайову участь у будівництві, які виникли на підставі Договору пайової участі №106/21П від 05 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Затишний 2", щодо квартири АДРЕСА_1 ;

2)визнати недійсним Договір про заміну сторони від 26 грудня 2023 року , укладеної між ОСОБА_2 , обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний 2" та ОСОБА_3 , щодо передачі майнових прав на пайову участь у будівництві, які виникли на підставі Договору пайової участі №107/21П від 05 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Затишний 2", щодо квартири АДРЕСА_2 .

3)визначити основні права на пайову участь у будівництві квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , що є предметом Договорів уступки пайової участі у будівництві №106/21П та №107/21П від 05 травня 2021 року, об`єктом спільної сумісної власності товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

4)визначити частки у праві спільної сумісної власності на майнові права на пайову участь у будівництві квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 по 1/2 (одній другій) за кожним із подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

5)вирішити питання судових витрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.

28.03.2025р. відбулася атака дронами-камікадзе по м. Дніпру, внаслідок чого була пошкоджена будівля Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, вибито всі вікна фасаду, двері, пошкоджені зали судових засідань, у зв`язку із чим роботу суду призупинено розпорядженням голови суду ОСОБА_5 від 31.03.2025р., тимчасово обмежено доступ учасників судового процесу до приміщення суду. З 29.03.2025 вживалися заходи щодо ліквідації наслідків атаки, розбирання руйнувань та у подальшому здійснення ремонтних робіт. Вибиття вікон призвело до ушкодження склом речей, що були у робочих кабінетах і коридорах, засипання склом всіх поверхонь, ушкодження мережі Інтернет, пошкодження техніки - комп`ютерів, принтерів, розірвання інтернет-кабелів та дротів електроживлення. Дотепер тривають ремонтні роботи.

В зв`язку з викладеним запит Єдиного державного демографічного реєстру щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи стосовно зареєстрованого місця проживання відповідачів виконаний 04.04.2025р.

Згідно відповіді № 1266018 від 04.04.2025р. з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно відповіді № 1266038 від 04.04.2025р. з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Ухвалою від 07.04.2025р. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишний-2» про визнання договорів недійсними, визнання права на пайову участь, визначення частки у праві спільної сумісної власності постановлено залишити без руху, і запропонувати позивачу усунути недоліки.

10.04.2025р. судом отримана заява про усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 11.04.2026р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишний-2» про визнання договорів недійсними, визнання права на пайову участь, визначення частки у праві спільної сумісної власності, розпочато підготовче провадження, яке призначене на 11.00год. 01.07.2025р.

29.04.2025р. від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Тертишної К.О. отриманий відзив на позовну заяву (а.с.59-64).

30.06.2025р. від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Тертишної К.О. через підсистему «Електронний суд» отримано заяву про відкладення підготовчого судового засідання через госпіталізацію ОСОБА_2 (а.с.90-100).

05.05.2025р. від представника ОСОБА_1 адвоката Волошиної К.Ю. отримана відповідь на відзив (а.с.102-107).

Ухвалою від 04.08.2025р. вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 , а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з набуттям права власності, обтяженням чи відчуженням об`єкта пайової участі у будівництві, що визначений договором пайової участі №1 від 15.01.2021р., укладеним між ОСОБА_4 та Обслуговуючим кооперативом, на підставі договору уступки №106/21П від 05.05.2021р., що стосується майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , та на підставі договору уступки №107/21П від 05.05.2021 року, що стосується майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , та заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які правочини, спрямовані на відчуження, передачу, зміну або обтяження майнових прав, визначених договорами пайової участі №106/21П та №107/21П (а.с.170-172).

26.08.2025р. ухвалою без оформлення окремим документом закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті на 21.10.2025р. на 10.00год. (а.с.179).

21.10.2025р. судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 18.11.2025р. на 15.00год. за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Тертишної К.О. за її зайнятістю (а.с.189-191).

18.11.2025р. справу знято з розгляду та призначений розгляд по суті на 28.01.2026р. на 15.30год. через відсутність у приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра електропостачання; крім цього, представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Тертишної К.О. за її зайнятістю у невідкладних слідчих діях (а.с.203).

28.01.2026р. судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 03.03.2026р. на 09.50год. за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Тертишної К.О. за її зайнятістю.

03.03.2026р. представник позивача ОСОБА_1 адвокат Волошина К.Ю. подала заяву про розгляд справи без її участі; 03.03.2026р. через підсистему «Електронний суд» представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Тертишної К.О. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 31.01.2026 року виїхала до ОАЕ (Дубай) і на дату судового засідання буде перебувати там, оскільки через воєнні дії повітряний простір над ОАЕ закрито на невизначений час, що унеможливлює її виїзд; розгляд справи по суті відкладений на 05.08.2026р. на 16.30год.

05.08.2026р. представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Тертишної К.О. подала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вона не має можливості прибути у зазначений час до судового засідання, оскільки вона бере участь у кримінальному провадженні, яке розглядається іншим судом; провадження є багатоепізодним, у ньому бере участь значна кількість учасників процесу, у зв`язку з чим тривалість судового засідання заздалегідь визначити неможливо, що унеможливлює своєчасне прибуття представника до Соборного районного суду м. Дніпра.

Відповідачка ОСОБА_3 та представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишний-2» в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, причин неявки не повідомили, заяву по суті справи не подавали.

За змістом ч.ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка …> надсилається …> разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням …> за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Згідно з п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

Суд направляв на останню зареєстровану адресу відповідачів як копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів, так і судових повісток.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Затишний-2» судові повістки отримував завчасно, свого представника в судове засідання не направив, заяв по суті справи не подав.

Відповідачці ОСОБА_3 судові повістки направлялися рекомендованою поштою з повідомленням, які повернуті суду неврученими за закінченням терміну зберігання, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідачів, суд неодноразово зробив оголошення для відповідачів про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади, та повідомив відповідачку про дань та час розгляду справи у застосунок «Viber».

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідачів не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Ухвалою від оформлення окремим документом 05.08.2026р. суд постановив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Тертишної К.О., оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; також зважаючи на те, що відповідачів належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання та місцезнаходження, а також шляхом оголошення через сайт судової влади), незалежно від того чи отримали відповідачі адресовані їм кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідачів дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Доводи позову

В обґрунтування позову, зокрема, вказується, що позивач та відповідачка ОСОБА_2 уклали шлюб 02.08.2003р., який розірвали 20.08.2024р.

05.05.2021р. між відповідачами Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено два договори уступки пайової участі у будівництві №106/21П та № 107/21П, якими ОСОБА_4 уступила, а ОСОБА_2 прийняла на себе майнові права на два квартири: квартиру АДРЕСА_3 з проектною площею 73,7 кв.м, та на квартиру АДРЕСА_4 з проектною площею 45,4 кв.м., що є частиною об`єкта будівництва багатоповерхового кооперативного житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_7 .

23.12.2023р. між відповідачами Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір про заміну сторони у договорі уступки пайової участі у будівництві 106/21П від 05.05.2021р., яким відповідачка ОСОБА_2 передала своїй матері - відповідачці ОСОБА_3 - права на квартиру АДРЕСА_1 , а 26.12.2023р. тотожний договір стосовно прав на квартиру АДРЕСА_4 , проектною площею 45,4 кв.м.

На підставі цих договорів відповідачка ОСОБА_3 набула всіх прав та прийняла на себе виконання всіх зобов`язань покупця за пайовим договором, укладеним між первісним покупцем та кооперативом.

Згідно з Договорами №106/21П та №107/21П, квартира АДРЕСА_3 з проектною площею 73,7 кв.м, яка є частиною об`єкта будівництва багатоповерхового кооперативного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , має вартість 1 695 100грн, а квартира АДРЕСА_4 з проектною площею 45,4 кв.м, що також є частиною зазначеного об`єкта будівництва за тією ж адресою, оцінена у 1 044 200грн.

Вказуючи, що відповідачка ОСОБА_2 розпорядилась спільним майном без отримання згоди позивача, посилаючись на положення ст.ст.12, 60,61,63,65, 67, 68-71 СК України, позивач просить позов задовольнити, визнати недійсним договір про заміну сторони від 23 грудня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 , обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний 2" та Заскокою ОСОБА_6 , щодо передачі майнових прав на пайову участь у будівництві, які виникли на підставі Договору пайової участі. №106/21П від 05 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Затишний 2", щодо квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір про заміну сторони від 26 грудня 2023 року , укладеної між ОСОБА_2 , обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний 2" та Заскокою ОСОБА_6 , щодо передачі майнових прав на пайову участь у будівництві, які виникли на підставі Договору пайової участі №107/21П від 05 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Затишний 2", щодо квартири АДРЕСА_2 ; визначити основні права на пайову участь у будівництві квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , що є предметом Договорів уступки пайової участі у будівництві №106/21П та №107/21П від 05 травня 2021 року, об`єктом спільної сумісної власності товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в порядку поділу майна подружжя визначити частки у праві спільної сумісної власності на майнові права на пайову участь у будівництві квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 по 1/2 (одній другій) за кожним із подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Щодо правової позиції відповідачки ОСОБА_7 .

Відповідачка не заперечує, що з 02.08.2003 по 20.08.2024р.р. перебувала у шлюбі з позивачем.

05.05.2021р. ОСОБА_2 (покупець) уклала з ОСОБА_8 (продавець), що діяла від імені ОСОБА_4 , договір №107/21П уступки пайової участі, відповідно до якого продавець відступає, а покупець приймає на себе майнові права на об`єкт нерухомості (квартира АДРЕСА_8 ) у порядку та на умовах, передбачених цим договором, а також права та обов`язки асоційованого члена кооперативу.

26.12.2023р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про заміну сторони у договорі уступки пайової участі у будівництві №107/21П від 05.05.2021 року, відповідно до умов якого первісний покупець ( ОСОБА_2 ) уступає (передає) а новий покупець набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань покупця за пайовим договором укладеним між первісним покупцем та кооперативом, з моменту набрання чинності цього договору.

05.05.2021р. ОСОБА_2 (покупець) уклала з ОСОБА_8 (продавець), що діяла від імені ОСОБА_4 , договір №106/21П уступки пайової участі, відповідно до якого продавець відступає, а покупець приймає на себе майнові права на об`єкт нерухомості (квартира АДРЕСА_9 ) у порядку та на умовах, передбачених цим договором, а також права та обов`язки асоційованого члена кооперативу.

23.12.2023р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про заміну сторони у Договорі уступки пайової участі у будівництві №106/21П від 05.05.2021 року, відповідно до умов якого первісний покупець ( ОСОБА_2 ) уступає (передає) а новий покупець набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов`язань покупця за пайовим договором укладеним між первісним покупцем та кооперативом, з моменту набрання чинності цього договору.

Всі вказані договори було укладено з відома та за згодою ОСОБА_1 .

Переслідуючи особисті мотиви, зловживаючи наданим правом звернення до суду, ОСОБА_1 подав позов про недійсність договорів та визначення частки в майні.

Зі змісту позовної заяви незрозуміло та неможливо встановити підстави позовних вимог та позовні вимоги щодо кожного з трьох відповідачів.

Позивач в позовній заяві просить визнати основні права на пайову участь у будівництві квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , що є предметом договорів уступки пайової участі у будівництві АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 , об`єктом спільної сумісної власності, визначити частку у праві спільної сумісної власності на майнові права на пайову участь у будівництві квартир по одній другій за кожним із подружжя.

У позовній заяві посилається на практику Верховного Суду України, яка не є обов`язковою для застосування судами при розгляді справ, зокрема на п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року, де зазначено, що при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз`яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань.

Слід враховувати, що: при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі. частку Тобто, у вказаній Постанові мова йде про право власності на об`єкт нерухомого майна . Натомість, в позовній заяві позивач претендує не на частку в праві власності на об`єкт нерухомого майна, а на частку в праві пайової участі.

Право на участь в кооперації, право на пайову участь є суб`єктивним правом особи, тобто офіційно визнані можливості, якими володіє особа. При цьому певні суб`єктивні права, зокрема, право на пайову участь можуть бути відчужувані, але внаслідок своєї правової природи є неподільними, оскільки законом передбачено лише механізм їх виникнення, переходу та припинення.

В діючому законодавстві України відсутнє визначення поняття «неподільності права», отже в даному випадку є достатньо підстав для застосування аналогії закону, якщо предметом розподілу є неподільне майно.

Відповідно до ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, крім того положеннями тієї ж статті передбачено право грошової компенсації .

Таким чином, враховуючи положення ст. 71 СК України, 16 ЦК України позивач в даному випадку обрав неправильний та неефективний спосіб захисту

У позовній заяві позивач зазначає, що нібито він не надавав ОСОБА_2 згоди на укладання договорів про заміну сторони від 23.12.2023р. та 26.12.2023р. і нібито не був обізнаний про їх укладання, також саме з підстав відсутності письмової згоди позивач вказує на недійсність вказаних договорів.

Такі твердження є проявом очевидно недобросовісної поведінки позивача, з метою введення суду в оману з особистих корисливих мотивів.

Згідно із частиною третьою статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Як було вказано вище, 05.05.2021р. ОСОБА_2 договір №107/21П уступки пайової участі та договір №106/21П, предметом яких позивач вважає було цінне майно.

В такому випадку, з огляду на положення ст. 65 СК України, позивач мав би надати письмову згоду на укладання і цих первинних договорів, однак такі згоди відсутні.

На момент укладання всіх договорів позивач достеменно знав та усвідомлював, що вони не суперечать інтересам родини, а сам ОСОБА_1 не має жодного фінансового відношення до зазначених договорів. Це підтверджується тим, що перебуваючи на державній службі, позивач не декларував та не повідомляв НАЗК про набуття членом родини права пайової участі , доказом чого є відповідь НАЗК з долученими деклараціями про доходи ОСОБА_1 .

Позивач знав і не заперечував проти укладання договорів про заміну сторони, це було предметом неодноразового обговорювання, в тому числі і з іншими членами родини і за участю позивача, оскаржувані договори було укладено у грудні 2023р. і з моменту їх укладання минуло понад 2 роки.

Весь цей час у ОСОБА_1 не було жодних претензій до ОСОБА_2 ані морального, ані матеріального характеру стосовно цих правочинів.

У березні 2025 року ОСОБА_1 в протиправний спосіб позбавив колишню дружину права проживання в домоволодінні, яке він оформив за собою після розірвання шлюбу, шляхом заміни замків поки ОСОБА_2 виїхала з дому по справах. На такі протиправні дії ОСОБА_2 звісно відреагувала шляхом звернення до правоохоронних органів, після чого одразу з`явились безпідставні вимоги від ОСОБА_1 до відповідачки, в тому числі про недійсність договорів .

Позивач дійсність первинних договорів під сумнів не ставить та не звертається до суду з вимогою визнати такі договори недійсними, що є з точки зору позивача є нелогічним і така поведінка позивача не відповідає його попереднім заявам про недійсність договорів про заміну сторони з тих самих підстав.

Верховний Суд України на засіданні судової палати у цивільних справах 12.10.2016р. ухвалив постанову у справі № 6-1587цс16 - законодавством не передбачено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя , а тому при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з підстави його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.

Разом з тим, відсутність такої згоди сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

02.08.2003р. було укладено шлюб між ОСОБА_1 та Вронською (до укладення шлюбу Заскокою), 20.08.2024р. шлюб було розірвано (а.с.25-26зв).

05.05.2021р. між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено два договори уступки пайової участі у будівництві №106/21П та № 107/21П, якими ОСОБА_4 уступила, а ОСОБА_2 прийняла на себе майнові права на два квартири: квартиру АДРЕСА_3 з проектною площею 73,7 кв.м, та на квартиру АДРЕСА_4 з проектною площею 45,4 кв.м., що є частиною об`єкта будівництва багатоповерхового кооперативного житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_7 (а.с.10-19).

Строк сплати пайових внесків згідно додатків до цих договорів до 20.11.2022р. включно (а.с.14, 19).

23.12.2023р. між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір про заміну сторони у договорі уступки пайової участі у будівництві 106/21П від 05.05.2021р., яким відповідачка ОСОБА_2 передала відповідачці ОСОБА_3 права на квартиру АДРЕСА_1 , а 26.12.2023р. тотожний договір стосовно прав на квартиру АДРЕСА_4 , проектною площею 45,4 кв.м. (а.с.20-21).

На підставі цих договорів відповідачка ОСОБА_3 набула всіх прав та прийняла на себе виконання всіх зобов`язань покупця за пайовим договором, укладеним між первісним покупцем та кооперативом.

Згідно з Договорами №106/21П та №107/21П, квартира АДРЕСА_3 з проектною площею 73,7 кв.м, яка є частиною об`єкта будівництва багатоповерхового кооперативного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , має вартість 1 695 100грн, а квартира АДРЕСА_4 з проектною площею 45,4 кв.м, що також є частиною зазначеного об`єкта будівництва за тією ж адресою, оцінена у 1 044 200грн.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 Сімейного кодексу України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, зокрема в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Згідно з частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Згідно з частиною першою статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина третя статті 61 СК України).

Дружина, чоловік має права на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя, є визначена законом мета укладення договору інтереси сім`ї, а не особисті, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Якщо один з подружжя уклав договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15-ц.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02.08.2003 по 20.08.2024р.р. перебували у шлюбі.

У період перебування сторін спору в шлюбі, 05.05.2021р., між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено два договори уступки пайової участі у будівництві №106/21П та № 107/21П, якими ОСОБА_4 уступила, а ОСОБА_2 прийняла на себе майнові права на два квартири: квартиру АДРЕСА_3 з проектною площею 73,7 кв.м, та на квартиру АДРЕСА_4 з проектною площею 45,4 кв.м., що є частиною об`єкта будівництва багатоповерхового кооперативного житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_7 . Строк сплати пайових внесків за цими договорами до 20.11.2022р.

Учасниками справи не спростовується факт виплати цих внесків у сумі та строки, передбачені договором. Також оспорювані позивачем договори про заміну сторони у договорі уступки пайової участі у будівництві, укладені 26.12.2023р., не містять положень про доплату пайових внесків.

Інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт фактичного інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані докази, дійшов висновку, що права позивача є порушеними, оскільки його дружиною в період шлюбу із ним, 26.12.2023р., були відчужені без його згоди права вимоги до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» щодо отримання квартири АДРЕСА_3 з проектною площею 73,7 кв.м, на квартири АДРЕСА_4 з проектною площею 45,4 кв.м., які є частиною об`єкта будівництва багатоповерхового кооперативного житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_7 , які належали первісному кредитору на підставі договорів про пайову участь, і за договорами уступки передані ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі з позивачем.

Оскільки договори пайової участі у будівництві від 05.05.2021р. №106/21П та № 107/21П, якими ОСОБА_4 уступила, а ОСОБА_2 прийняла на себе майнові права на дві квартири: квартиру АДРЕСА_3 з проектною площею 73,7 кв.м, та на квартиру АДРЕСА_4 з проектною площею 45,4 кв.м., що є частиною об`єкта будівництва багатоповерхового кооперативного житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_7 (з урахуванням договорів про внесення змін до договорів пайової участі) були укладені в інтересах подружжя з метою набуття у власність, зокрема, житлової нерухомості, а джерелом набуття цих прав були кошти подружжя, відчуження права вимоги до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» на користь матері відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 безумовно порушує права позивача, які підлягають захисту. Суд також враховує, що матір відповідачки ОСОБА_2 не могла не знати, що її дочка перебуває у шлюбі станом на день укладення оспорюваних договорів.

Відповідачкою ОСОБА_2 не доведено належним чином, що кошти, які були внесені як пайові внески у будівництво, були її особистою власністю. Відповідачкою не спростовувалася презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте у період шлюбу.

Із встановленого у цій справі випливає, що ОСОБА_2 діяла недобросовісно, розпорядилася спільним сумісним майном на власний розсуд, без згоди ОСОБА_1 , відступила права на отримання у власність квартир на користь своєї матері ОСОБА_3 , яка вочевидь була обізнана про те, що її дочка ОСОБА_2 перебуває в шлюбі.

А тому слід визнати недійсними оспорювані позивачем договори.

Вирішуючи вимоги про поділ спільного сумісного майна слід вказати таке.

При розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024р. у справі № 760/20948/16-ц , провадження № 14-70цс22).

Суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Позивач вказує, що зобов`язання за договорами уступки пайової участі виконувалися за рахунок спільних коштів подружжя.

Згідно п.1.7 договорів уступки пайової участі у будівництві від 05.05.2021р., пай або пайова участь це грошовий внесок для забезпечення будівництва об`єкта нерухомості.

А тому в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя слід виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину паю (пайової участі) у Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» (ЄДРПОУ 44064524) за договором пайової участі у будівництві № 106/21П від 05 травня 2021 року, укладеним між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , та 1/2 частину паю (пайової участі) у Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» (ЄДРПОУ 44064524) за договором пайової участі у будівництві № 107/21П від 05 травня 2021 року, укладеним між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , про що фактично й просить позивач.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволені дві вимоги немайнового характеру і вимога майнового характеру.

Позивачем сплачений судовий збір за подання цього позову в сумі 11 142грн 40коп (максимальний у 2025р. з врахуванням того, що позов поданий через підсистему «Електронний суд».

Відтак слід стягнути з відповідачів на користь позивача по 645грн 97коп з кожного за дві задоволені вимоги про визнання укладених ними договорів недійсними; а також 9024грн 48коп сплаченого позивачем судового збору стягнути з відповідачки ОСОБА_2 за задоволену вимогу про поділ спільного сумісного майна подружжя (паю).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» про визнання договорів недійсними, визнання права на пайову участь, визначення частки у праві спільної сумісної власності задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 23 грудня 2023 року про заміну сторони у договорі уступки пайової участі у будівництві 106/21П від 05 травня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 , Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний 2" та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір від 26 грудня 2023 року про заміну сторони у договорі уступки пайової участі у будівництві 107/21П від 05 травня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 , Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишний 2" та ОСОБА_3 .

У порядку поділу спільного майна подружжя виділити:

- у власність ОСОБА_1 1/2 частину паю (пайової участі) у Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» (ЄДРПОУ 44064524) за договором уступки пайової участі у будівництві № 106/21П від 05 травня 2021 року, укладеним між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,

- у власність ОСОБА_1 1/2 частину паю (пайової участі) у Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» (ЄДРПОУ 44064524) за договором уступки пайової участі у будівництві № 107/21П від 05 травня 2021 року, укладеним між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9 670 (дев`ять тисяч шістсот сімдесят) гривень 45 копійок.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 645 (шістсот сорок п`ять) гривень 97 копійок.

Стягнути Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 645 (шістсот сорок п`ять) гривень 97 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_12 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_12 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Затишний 2», код ЄДРПОУ 44064524, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 8-А.

Суддя: Д.О. Покопцева