Ухвала суду № 138778301, 04.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11439/26

Провадження № 1-кп/201/997/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240020000462 від 26.01.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , якого відряджено до військової частини НОМЕР_2 , курсант 2 зведеної навчальної роти зведеного навчального батальйону «Граніт-1» військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захиник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливостю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, з наведених у ньому підстав.

Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив.

Захисник підтримав думку свого підзахисного.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

06.05.2026 ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливостю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який в подальшому продовжений.

У відповідності до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а також доведеність ризиків, передбачених: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та\або суду), який полягає у тому, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі доведеності його винуватості, може переховуватись від суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на свідків і потерпілого), який полягає в тому, що ОСОБА_3 відомі відомості щодо анкетних даних та місця мешкання потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, при цьому вказані особи в судовому засіданні ще не надавали свої свідчення, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 може використовувати моральний та фізичний тиск відносно потерпілого або свідків, тобто незаконно впливати на них, з метою уникнення відповідальності в інкримінованому йому злочині.

За таких обставин, суд доходить переконання, що будь-який інший, з передбачених законом більш м`яких запобіжних заходів станом на дату розгляду вказаного клопотання не зможе забезпечити належний розгляд кримінального провадження, а перебування ОСОБА_3 на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є підставою для продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, ОСОБА_3 будь-яких об`єктивних даних, які би безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано.

Тому, на думку суду, оскільки на цей час продовжують існувати вищевказані ризики, продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ОСОБА_3 , продовжити в межах строків, визначених КПК України, а саме на 60 днів.

Суд вважає, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.

Розглядаючи питання щодо визначення ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу, суд виходить із такого.

Частина 3 ст.176 КПК України зобов`язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі, але враховує, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Разом з тим суд враховує, що однією із підстав при застосуванні ОСОБА_3 запобіжного заходу та визначення розміру застави слугувало те, що він підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Однак в подальшому, в ході досудового розслідування його дії були перекваліфіковані на ч. 1 ст. 121 КК України і кримінальне провадження об`єднано із кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

На теперішній час обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 121 КК України, перебуває на розгляді в суді.

Отже ризики, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу і визначення розміру застави зменшилися, що, хоч і виправдано існуючими ризиками, але потребує додаткового забезпечення балансу між інтересами правосуддя та правом особи на свободу.

Тому на даній стадії кримінального провадження суд вважає необхідним зменшити розмір застави, який у повній мірі зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого у разі її внесення.

При визначенні розміру застави суд враховує майновий стан обвинуваченого, характер та тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та вважає за доцільне визначити заставу у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою із визначенням застави підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177,178, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосований під час досудового розслідування ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 02 жовтня 2026 року включно.

ОСОБА_3 визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400,00 грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області, його слід негайно звільнити з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою-заставодавцем на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- не відлучатися зі свого місця мешкання без дозволу суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи (за наявності);

- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки діють на увесь період судового провадження.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

У разі внесення застави, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1