Рішення № 138778253, 04.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1307/26

Провадження №2/173/1460/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Островерхової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року у справі № 173/1517/20 з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 09 вересня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Посилаючись на норми чинного законодавства, спрямовані на забезпечення належного утримання та захисту прав дитини, позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року у справі № 173/1517/20, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) батька, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, замість аліментів, визначених у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду про зміну способу стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження з викликом учасників розгляду справи в судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади № 2024/001316331 від 07 лютого 2024 року неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрована її мати ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями, зазначеними у позовній заяві.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської від 30 листопада 2020 року у справі № 173/1517/20 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково, стягнено із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 втвердій грошовій сумі 2000 з наступною щорічною індексацією відповідно до закону, щомісячно,починаючи стягнення з 09 вересня 2020 року і до повноліття дитини, що підтверджується копією відповідного рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами першою третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської від 30 листопада 2020 року у справі № 173/1517/20 з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 183 Сімейного кодексу України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Тобто, чинним законодавством України, яке регулює сімейні правовідносини, зокрема, й аліментні зобов`язання, визначено мінімальний гарантований та мінімальний рекомендований розмір аліментів та встановлює верхню максимальну межу для суми аліментів, що стягуються на користь дитини з її батька чи матері у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на аліменти у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки).

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

Враховуючи встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, положення сімейного законодавства щодо визначення розміру аліментів у частці від доходу платника, а також передбачену законом можливість зміни способу їх стягнення у разі необхідності забезпечення належного утримання дитини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

З огляду на необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини, її права на належне матеріальне утримання та достатній рівень життя, який відповідає її віку й потребам, суд вважає за необхідне задовольнити позов та змінити спосіб стягнення аліментів, оскільки такий спосіб більшою мірою забезпечуватиме реалізацію прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року, по цивільній справі № 173/1517/20 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 2000 грн. на 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) але неменше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, ЄДРПОУ 34984540).

Суддя А.В. Островерхова