Ухвала суду № 138778074, 05.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14841/26-Е

Провадження 2/522/10763/26

У Х В А Л А

05 серпня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 29.07.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 , який поданий адвокатом Оплачко В. О., до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, який зареєстрований канцелярією суду 30.07.2026.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.

Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою та просить:

1 ). визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інформацію, поширену ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у Telegram-каналі «STERNENKO» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме такі твердження: «Ті, хто дуже активно вимагали відставки ОСОБА_3 та купували і продовжують купувати публікації на різних помийках це ті, хто втратили величезні потоки коштів зі схем. Тільки один з прикладів ОСОБА_4 , який зараз продовжує діяльність. Перебуває під санкціями, має громадянство РФ. До впровадження тендерів міг «заробляти», завищуючи ціни удвічі. До речі, в БЕБ є кримінальне провадження щодо цього.»;

2). Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у Telegram-каналі «STERNENKO» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, не допускаючи власних коментарів;

3). Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 100 000 гривень 00 копійок моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації на поточний рахунок представника позивача IBAN НОМЕР_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позовної заяви міститься вимога позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду у цій справі.

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов до висновку про те, що клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду у цій справі не підлягає задоволенню, враховуючи наступні підстави.

Підстави для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_1 таких доказів не надав.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 N 12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 N R (81) 7, а саме: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).»

Відповідно до практики Європейського суду обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» , «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72).

При цьому, ЄСПЛ в якості «законної мети» визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі «Станков проти Болгарії» (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Верховний Суд у справі № 761/12145/17 / провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.

Однак, такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

Враховуючи викладене вище, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду у цій справі відсутні.

Між тим, ураховуючи, що відстрочення сплати судового збору є правом у виняткових випадках, а не обов`язком суду, та не надання належних доказів щодо неможливості сплати судового збору, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду у цій справі.

Згідно з п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

При цьому, суд звертає увагу позивачки, що ст. 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням позивача, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

З урахуванням того, що відстрочення/звільнення судом від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_5 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

- позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 грн.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як слідує з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), інформацію, поширену ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у Telegram-каналі «STERNENKO» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме такі твердження: «Ті, хто дуже активно вимагали відставки ОСОБА_3 та купували і продовжують купувати публікації на різних помийках це ті, хто втратили величезні потоки коштів зі схем. Тільки один з прикладів ОСОБА_4 , який зараз продовжує діяльність. Перебуває під санкціями, має громадянство РФ. До впровадження тендерів міг «заробляти», завищуючи ціни удвічі. До речі, в БЕБ є кримінальне провадження щодо цього.» та зобов`язання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у Telegram-каналі «STERNENKO» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування», тим же шрифтом, не допускаючи власних коментарів, яка є вимогою немайнового характеру, та про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 000 гривень 00 копійок моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації, яка є майновою вимогою.

Таким чином за подання позовної заяви ОСОБА_1 підлягає сплаті сума судового збору у розмірі 2 264,96 грн ((1331,20 грн + 1500,00 грн) х 0,8).

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, наявні підстави для залишення без руху даної позовної заяви, із наданням позивачу ОСОБА_1 десятиденного строку з дня отримання копії ухвали суду на усунення недоліків позовної заяви.

Позивачу ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- сплати суми судового збору у розмірі 2 264,96 грн. та на дотримання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України надати до суду документи, що підтверджують таку сплату.

Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 133, 175, 177, 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Науменко

05.08.2026