Ухвала суду № 138777792, 06.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29639/26

Провадження № 1-кс/761/18057/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "РУДАНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35509797), про скасування арешту майна накладеного постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в рамках кримінальної справи № 50-5792 від 26.04.2010 року, на даний час діючого в межах кримінального провадження № 22012110000000031 від 27.11.2012 року

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "РУДАНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35509797), про скасування арешту майна накладеного постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в рамках кримінальної справи № 50-5792 від 26.04.2010 року, на даний час діючого в межах кримінального провадження № 22012110000000031 від 27.11.2012 року.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна (ст. 10) щодо ТОВ "РУДАНА ПЛЮС" (ЄДРПОУ 35509797), на підставі постанови Прокуратури міста Києва від 26.04.2010 року, в рамках кримінальної справи № 50-5792. першою київською державною нотаріальною конторою накладено арешт на нежилі приміщення № 8-10 (групи приміщень № 14), загальною площею 87,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 4, літера Б.

Слідчим відділом Головного управління здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22012110000000031 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 205. ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України, яке об`єднане з кримінальними провадженнями №22013110000000063 та №42013110000000055, які внесені до ЄРДР на підставі матеріалів кримінальних справ №№1601, 1592, 1663, 49-3015, 50- 5792, 50-4842, 49-2235, 49-3253, 49-3015, 13-6282, 05-18071, 10-22094, 50-6217 та 50- 6224. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт, зокрема на нежилі приміщення загальною площею 87,60 кв.м., в тому числі № 8, 9, 10 (групи приміщень № 14), площею 69,70 кв.м., місця спільного користування площею 17,90 кв.м., що складає 8/100 частини від нежилого будинку площею 1 065,80 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 4, літера Б.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, на даний час здійснюється СУ ГУ НП у м. Києві.

Адвокат в своєму клопотанні зазначає, що на сьогоднішній день відсутні правові підстави для подальшого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження. Оскільки з часу застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження жодних слідчий дій у кримінальному провадженні не здійснюється та посадові особи ТОВ «РУДАНА ПЛЮС» не маєють жодного процесуального статусу. Крім того, вказане майно не є предметом кримінальних правопорушень, за ознаками вчинення яких проводиться досудове розслідування, а подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження порушує право власника на мирне володіння, розпорядження своїм майном.

Представник власника майна також зазначає, що право власності ТОВ «РУДАНА ПЛЮС» на вказане майно підтверджується договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 07.08.2009 р.

Заявник просив суд проводити розгляд клопотання без його участі та просив його задовольнити.

Слідчий СУ ГУ НП у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання з розгляду клопотання, до суду не з`явився, водночас надіслав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, а також просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, здійснюються слідчі та процесуальні дії. Крім того, слідчий у своїй заяві зазначив, що посадові особи ТОВ «РУДАНА ПЛЮС» не мають будь якого процесуального статусу у межах даного кримінального провадження.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В той же час, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Крім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», та рішення у справі «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами (арешт майна, з забороною їх відчуження, розпорядження та користування до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні), які застосовуються, та мету, яку прагнуть досягти, зокрема отримання фактичних даних обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що такий обмежувальний захід як арешт майна, який застосований ще 26.04.2010, не дозволяє власнику мирно володіти своїм майном, що не кореспондується з принципом розумності та співмірності обмеження права власності третіх осіб завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, кримінально процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - адвоката ОСОБА_3 , разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати.

Таким чином, слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді представлені. Жоден учасник судового розгляду не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

При цьому, уповноважений слідчий СУ ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні, у судове засідання не з`явився та не спростував доводи, викладені у клопотанні адвоката ОСОБА_3 .

Крім того, як вбачається з викладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт нерухомого майна, триває вже понад 16 років, жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину, оскільки власник майна не має будь-якого процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що такий обмежувальний захід як арешт майна, який застосований ще 24.04.2010, не дозволяє власнику, володільцю мирно володіти своїм майном, реалізувати свої права, що не кореспондується з принципом розумності та співмірності обмеження права власності третіх осіб завданням кримінального провадження.

Зазначені вище обставини дають слідчому судді достатні підстави для висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "РУДАНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35509797), про скасування арешту майна накладеного постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в рамках кримінальної справи № 50-5792 від 26.04.2010 року, на даний час діючого в межах кримінального провадження № 22012110000000031 від 27.11.2012 року.

Керуючись статтями 28, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "РУДАНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 35509797), про скасування арешту майна накладеного постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в рамках кримінальної справи № 50-5792 від 26.04.2010 року, на даний час діючого в межах кримінального провадження № 22012110000000031 від 27.11.2012 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в рамках кримінальної справи № 50-5792 від 26.04.2010 року, на даний час діючого в межах кримінального провадження № 22012110000000031 від 27.11.2012 року, на нежилі приміщення загальною площею 87,60 кв.м., в тому числі № 8, 9, 10 (групи приміщень № 14), площею 69,70 кв.м., місця спільного користування площею 17,90 кв.м., що складає 8/100 частини від нежилого будинку площею 1 065,80 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 4 , літера Б

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1