Рішення № 138776868, 05.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2205/26

Провадження № 2/466/2276/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Ханас С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

18.03.2026 позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 15.08.2025-100002430 від 16.08.2025 в розмірі 46725,00 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 16.08.2025 року між ТзОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 15.08.2025-100002430.

Товариство свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 46725,00 грн та складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 21000 грн, по процентам в розмірі 16170,00 грн, 9555 грн відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Тому позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

02 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

06 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла відповідь на відзив.

У судове засідання сторони не з`явились, про час і місце розгляду повідомлялися належним чином, просили про розгляд справи без їх участі , що у відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.08.2025 року між ТзОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 15.08.2025-100002430. Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 18000 грн. строком на 168 днів

Згідно п. 3.1. договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача НОМЕР_1 .

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із довідки про стан заборгованості за кредитним договором №15.08.2025-100002430 від 16.08.2025, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 станом на березень 2026 року ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів, відсотків та комісії за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, його заборгованість становить в сумі 46725,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 21000 грн, по процентам в розмірі 16170,00 грн, 9555 грн відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України.

Розмір заборгованості за кредитом, з врахуванням сплаченої суми кредиту в розмірі 15995,00 грн та процентами за користування ним суд визнає обґрунтованим.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за Кредитним договором, а саме тілу кредиту, процентів.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Звертаючись з позовними вимогами, ТОВ «Споживчий Центр» просить також стягнути з відповідача 9555,00 грн заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України, як відповідальність за невиконання зобов`язання.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так як відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним кредитним договором під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявленої в позовних вимогах 9555,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та слід стягнути із відповідача заборгованість за основною сумою боргу в сумі 5005,00 грн, заборгованість за процентами в сумі 16170,00 грн.

У стягненні заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 9555,00 грн слід відмовити.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, заборгованість за Кредитним договором №15.08.2025-100002430 від 16.08.2025 в розмірі 21175,00 грн (двадцять одну тисячу сто сімдесят п`ятьгривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, 2662,00 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) сплаченого позивачем судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Г. Б. Білінська