Рішення № 138776586, 27.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.07.2026

Справа № 334/3152/26

Провадження № 2/334/2802/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.01.2022між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74735528 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 18000,00 грн., строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процента ставка/ фіксована).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 0L0yO064fe, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позикодавець на виконання договору позики №74735528 від 11.01.2022 , передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 18000,00 грн.

Відповідач зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість 36805,50 грн., яка складається з: 18000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;18805,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

29.09.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74735528 від 11.01.2022.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74735528 від 05.12.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 36805,50 грн. з яких 18000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18805,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики № 74735528 в розмірі 36805,50 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем надано договір позики № 74735528 від 11.01.2022 в електронному вигляді в форматі pdf, в реквізитах договору міститься запис про підписання договору обома сторонами за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Однак позивач не надав жодних підтверджень, що зазначений одноразовий ідентифікатор «0L0yO064fe» був направлений у вигляді повідомлення відповідачу на електрону адресу.

Довідка надана ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні договору позики № 74735528 від 11.01.2022 була сформована одноособово ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і не може вважатись безспірним доказом проведення ідентифікації відповідача при укладенні договору.

Наданий Позивачем договір позики № 74735528 від 11.01.2022 також не може слугувати достатнім доказом волевиявлення відповідача, оскільки наданий у форматі pdf, за відсутності демонстрації позивачем місця збереження первісним кредитором електронних даних та інформації про вчиненні в системі дії неможливо встановити будь-який зв`язок між вказаними позивачем обставинами та діями.

Зокрема, позивачем не доведено жодними належними та достовірними доказами того, що під час створення вищезазначених документів, вони були захищені від редагування/зміни будь-якими особами, а сама форма створюється автоматично системою та захищається від змін.

Також позивачем не надано до позовної заяви паспорту позики, який є способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця, що свідчить про недоведеність належного інформування відповідача про реальну процентну ставку, загальну вартість кредиту та інші істотні умови.

З урахуванням вищевикладеного вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами належного ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, не додано жодного документу, який би підтверджував проходження відповідачем до підписання договору або під час його підписання процедури верифікації.

Крім того, надані позивачем договори факторингу є рамковими, в їх тексті не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора.

Позивачем долучені «Реєстр боржників» до договору факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 р. та № 05/12/25-01 від 05.12.2025р. Вважає, що надані «Реєстр боржників» фактично не є належним доказом відступлення прав вимоги, оскільки є лише довідкою/ листом, на якому позивач надрукував певну інформацію, яка, на його думку, відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є додатком до договору факторингу.

Тобто позивач не довів наявність у нього права вимоги до відповідача за кредитним договором № 74735528 від 11.01.2022.

Також представник відповідача не згоден з розміром відсотків за користування позикою, яку просить стягнути позивач, оскільки відповідно до п. 2.2 договору позики № 74735528 від 11.01.2022 строк позики становить 30 днів, дата повернення - 10.02.2022. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором нараховувались проценти за користування кредитом понад встановлений кредитним договором строк позики.

Вважає, що кредитодавцем незаконно здійснено пролонгацію строків кредитування, оскільки умови договору позики неоднозначні, перекручені та не зрозумілі для пересічного громадянина положення щодо умов пролонгації строку кредитування, що зводить умови кредитування до того, що при продовженні користування позичальником кредитними коштами період кредитування може продовжуватись кредитором до фактичного повернення кредиту.

Відповідачем не було за власної ініціативи вчинено відповідну пропозицію (оферту) щодо продовження строку користування кредитом ні за допомогою засобу зв`язків, ні за допомогою письмової форми правочину. У матеріалах справи відсутня зазначена пропозиція(оферта) відповідача, відсутні й відповідні докази акцептування такої пропозиції (оферти) з боку кредитора. Відповідач не надавав своєї згоди й на автопролонгацію строку користування кредитом. Таким чином, відповідач не вчиняв жодних дій, що свідчили би про його намір пролонгувати строк дії кредитного договору, а позивач відповідних доказів не надав.

Окрім цього, долучені до матеріалів справи правила надання коштів в кредит не містять підпису відповідача. Посилання позивача про ознайомлення відповідача з правилами на сайті кредитодавця не підтверджуються жодними належними доказами, а тому не можливо встановити чи був відповідач ознайомлений з такими правилами та погодився з ними, тому вважає, що правові підстави для стягнення заборгованості після 10.02.2022 відсутні, а сума заборгованості по відсоткам не повинна перевищувати 10746,00 грн.

Однак відповідач є військовослужбовцем, який перебуває з 03.10.2023 по теперішній час на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за договором позики № 74735528 від 11.01.2022 задоволенню не підлягає.

Також відповідач не погоджується з співрозмірністю наданих послуг та заявленого до компенсації гонорару, оскільки вартість правничої допомоги в сумі 4500,00 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання позову є завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Просить у задоволенні позовної заяви ТОВ «Деал Фінанс Груп» відмовити в повному обсязі.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання представника відповідача, щодо не укладання договору позики №74735528 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики відповідачем підписано (акцептовано) одноразовим ідентифікатором (0L0yO064fe), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору, а тому на думку позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення укладання такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище.

Вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом електронного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Використання одноразового ідентифікатора - є не можливим без не проходження відповідачем попередньої реєстрації та без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отримання відповідачем коштів за договором позики в розмірі 18000,00грн. підтверджується банківською випискою наданою АТ «Універсал Банк» з карткового рахунку № НОМЕР_1 , який належить відповідачу, електронною платіжною інструкцією № a8217022-2585-4364-ae9a-b8f1f487fae4 від 11.01.2022 виданою ТОВ «ФК «Фінекспрес», довідкою № КД-000120900/ТНПП від 13.02.2026 виданою платіжною системою ТОВ «ФК «Фінекспрес», листом № 30/01/26-29689 від 30.01.2026, виданим ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів».

Доводи відповідача про недоведеність переходу права вимоги є безпідставними, оскільки надані договори факторингу та документи до них документи відповідають вимогам статей 76, 77, 78 ЦПК України та безпосередньо підтверджують факт переходу права вимоги.

Щодо нарахування процентів зазначив, що у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з умовами договору позики та правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Водночас, зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення.

Водночас, зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення.

Доводи представника відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами - є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил.

З копії документів які долучено представником відповідача, вбачається щовідповідач проходить військову службу лише з 2023 року. Представником відповідача не долучено до матеріалів цивільної справи доказів, які підтверджують проходження військової служби в період з 11.01.2022 по 11.05.2022 року (період нарахування процентів за договором позики №74735528), а отже на думку позивача доводи представника відповідача враховуючи документи - не заслуговують до уваги.

Вважає, що позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.Зазначені докази відповідають вимогам ЦПК України, підтверджують реальність, обґрунтованість та співмірність витрат на правничу допомогу.

Просить позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. До суду надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надійшла до суду заява, в якій просить справу розглядати без їх участі, у позові просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 11.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Позикодавець») та ОСОБА_1 («Позичальник») укладено договір позики № 74735528.

Згідно з п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно п.2 договору позики, сума позики складає 18000,00 грн. Строк позики - 30 днів. Дата надання позики - 11.01.2022. Дата повернення позики - 10.02.2022. Знижена процентна ставка 1,99% в день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70% за день. Пеня - 2,70% за день.

Відповідно до п.5 договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів. Також підтвердив, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https:// mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Договір позики № 74735528 від 11.01.2022 укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем, крім вищенаведеного договору, надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту до договору позики, які також підписані відповідачем за допомогою електронного підпису 0L0yO064fe.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі наявні у постанові ВС від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 ідентифікований товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України, 0L0yO064fe який був надісланий 11.01.2022 о 18:05:49 год. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2. Ідентифікація клієнта відбулась за посередництва системи BankID НБУ a-bank.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті.

Таким чином позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наявними у матеріалах доказами підтверджується, що при підписанні договору позики № 74735528 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) сторонами було погоджено всі істотні умови договору.

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність договору, суду не надано. Правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало копію платіжної інструкції № a8217022-2585-4364-ae9a-b8f1f487fae4 від 11.01.2022, видану ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» на суму 18000,00грн.; довідку № КД-000120900/ТНПП від 13.02.2026 видану платіжною системою/ ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією № а8217022-2585-4364-ае9а- b8f1f487fae4 від 11.01.2022 на суму 18000,00грн.

Окрім цього, перерахування коштів підтверджується випискою по картці № НОМЕР_2 , виданою АТ «Універсалбанк» на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої на дану картку 11.01.2022 о 18 годині 07 хвилин здійснено зарахування коштів в розмірі 18000,00 грн.

Вказані докази є належними та достатніми для підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого обов`язку щодо надання коштів відповідачу за договором позики № 74735528 від 11.01.2022.

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідач суду не надавав, як і доказів належного виконання кредитного зобов`язання на користь первісного кредитора.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір та між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

29.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 028-290922, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно копій платіжних інструкцій кредитового переказу коштів ТОВ «Сіроко Фінанс» на виконання умов договору факторингу сплачено ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кошти за фінансування згідно реєстру до договору факторингу № 028-290922 від 29.09.2022.

Згідно реєстру прав вимог № 29/09/22 від 29.09.2022, який підписаний ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» та є невід`ємною частиною договору факторингу, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 74735528 від 11.01.2022 на суму 36805,50 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 18000,00грн., сума заборгованості по процентам - 18805,50 грн.

05.12.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/12/25-01.

Відповідно до п.1.1. договору факторингу, за цим договором ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується відступити ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування у розпорядження ТОВ «Сіроко Фінанс» (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

На виконання умов договору факторингу позивачем надано платіжні інструкції кредитового переказу коштів від 06.02.2026 та 12.03.2026, відповідно до яких ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило ТОВ «Сіроко Фінанс» кошти в сумі 3135706.81 грн. в оплату згідно договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, реєстр прав вимог № 30/01/26 від 30.01.2026.

Згідно реєстру прав вимоги № 30/01/26, який підписаний ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» та є невід`ємною частиною договору факторингу, ціна придбання якого складає 3135706.81 грн., ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 74735528 від 11.01.2022 на суму 36805,50 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 18000,00грн., сума заборгованості по процентам - 18805,50 грн.

Отже, відповідачем надано належні докази на підтвердження укладення договорів факторингу.

Таким чином, внаслідок послідовного укладення договорів факторингу право вимоги за кредитним договором № 74735528, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Деал Фінанс Груп».

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач був повідомлений про зміну кредитора за кредитним договором, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за договором позики № 74735528в сумі 36805,50 грн., з яких: 18000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18805,50 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з розрахунками заборгованості, проценти за користування кредитом нараховувались відповідачу з 12.01.2022 по 24.02.2022 та з 25.04.2022 по 11.05.2022.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено строк його дії 30 днів. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом.

Також в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору позики № 74735528 від 11.01.2022, сторони обумовили, що протягом строку дії договору загальний розмір процентів за користування кредитом становив 10746,00грн.

Доводи позивача про те, що проценти в розмірі 18805,50 грн. нараховані з урахуванням умов договору, Правил надання грошових коштів у позику, а також положень про пролонгацію, автопролонгацію та понадстрокове користування позикою, суд вважає необґрунтованими.

Саме по собі посилання позивача на наявність у договорі та Правилах положень про можливість пролонгації або автопролонгації строку користування позикою не є достатньою підставою для стягнення процентів за межами погодженого сторонами 30-денного строку позики. Пролонгація за своєю правовою природою є продовженням строку користування позикою на визначених умовах, однак позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що після спливу первісного строку позики відповідач оформив пролонгацію, обрав відповідний її вид в особистому кабінеті, погодив конкретний строк продовження користування позикою, сплатив платіж за пролонгацію або вчинив інші дії, з якими договір чи Правила пов`язують продовження строку користування позикою.

Так само матеріали справи не містять належних доказів фактичного застосування до спірного договору автопролонгації в конкретному періоді, з визначенням її початку, тривалості, процентної ставки, суми платежу та підстав такого застосування. Загальне посилання на те, що позичальник під час укладення договору був ознайомлений із Правилами, не доводить факту подальшого продовження строку користування позикою після 09.02.2022.

Крім того, посилання позивача на п. 6.5 Правил щодо можливості нарахування процентів за понадстрокове користування позикою не змінює правової природи таких нарахувань. Після закінчення погодженого сторонами строку позики правовідносини сторін переходять у площину порушення грошового зобов`язання, а тому кредитодавець втрачає право нараховувати договірні проценти як плату за правомірне користування позикою в межах строку кредитування. Саме лише договірне формулювання про те, що такі нарахування не є штрафом, пенею чи іншою штрафною санкцією, не є визначальним для суду, оскільки суд оцінює зміст спірних правовідносин, а не лише назву відповідного платежу, надану йому кредитодавцем.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за №910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що в межах погодженого 30-денного строку позики з 11.01.2022 по 09.02.2022 проценти нараховувалися за кожен день користування позикою з розрахунку 1,99% за день, їх розмір за цей період склав 10746,00 грн., як це передбачень умовами договору.

Відтак, обґрунтованою є сума процентів за користування позикою в межах строку кредитування - 10746,00грн. Нарахування процентів понад цю суму здійснено після закінчення строку позики, а тому підстав для їх стягнення як договірних процентів суд не вбачає.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та проценти за їх користування в добровільному порядку відповідачем не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 74735528 від 11.01.2022 в частині стягнення 18000,00 грн - основного боргу та 10746,00грн - процентів, а всього 28746,00 грн.

Водночас представник відповідача в запереченнях на позовну заяву посилався на той факт, що в силу вимог ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він, як військовослужбовець, звільнений від обов`язку по сплаті відсотків за кредитом на час військового стану, оскільки згідно даних військового квитка відповідача та довідки від 21.04.2026 виданої ВЧ НОМЕР_3 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 03.10.2023 по теперішній час.

Так, відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

В ст. ст. 1, 2 вказаного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Ст.3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, на особливий період, поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його військової служби, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України.

У відповідності до пункту 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Таким чином, статус військовослужбовця надається громадянину, який проходить військову службу відповідно до чинного законодавства України. Такого статусу особа набуває з часу початку проходження нею військової служби, визначеного законодавством.

Як вбачається з довідки № 911 від 21.04.2026, виданої Військовою частиною НОМЕР_3 , молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 03.10.2023 по теперішній час.

У період нарахування відсотків відповідач не проходив військову службу, тому вимоги п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширюються на період, що діяв до початку проходження відповідачем військової служби, а саме до 03.10.2023.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Деал Фінанс Груп» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 28746,00 грн., яка складається з: 18000,00 грн - основного боргу та 10746,00грн - процентів (за період з 11.01.2022 по 09.02.2022).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 гривень.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що 22.08.2025 між позивачем та адовкатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 22-08/25ДІЛ. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з Витягом з акту №9-ДІЛ від 25.02.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25ДІЛ від 22.08.2025, адвокатом Ткаченко Ю.О. надано послуги на суму 4500,00грн., а саме: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00грн., судовий супровід в суді першої інстанції - 4000,00грн.

Таким чином, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, принципів пропорційності, співмірності, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3514,61грн.

На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2079,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 76-83, 89, 141, 158, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики № 74735528 в розмірі 28746,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2079,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3514,61 грн. Всього стягнути судових витрат в розмірі 5594,01 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Турбіна Т. Ф.