Рішення № 138775664, 27.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН № 932/9083/25

Провадження № 2/932/3020/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Христиченко О. О.,

позивач: ОКП «Донецьктеплокомуненерго»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: адвокат Борисевич Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надану теплову енергію в обґрунтування якого вказав, що протягом тривалого часу в опалювальний період на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , надається теплова енергія. Особовий рахунок № НОМЕР_1 на квартиру відкритий на ім`я відповідального наймача, власником квартири є відповідач. За надану теплову енергію відповідач плату не вносив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.11.2020 по 31.12.2024 в сумі 26972,48 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає оплатити заборгованість за надані послуги, позивач просить суд стягнути з нього на свою користь дану суму заборгованості, а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в сумі 320,69 грн, інфляційні збитки в сумі 1177,58 грн за період з 01.12.2021 по 23.02.2022, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 566,04 грн за період з 01.11.2020 по 31.12.2024 та судові витрати.

Відповідач надав додаткові пояснення на позовну заяву, де зазначив, що у позивача відсутнє право на стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних збитків та пені, оскільки, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та постанови Кабінету Міністрів України № 206 в редакціях, які діяли у вказаний період, заборонено нарахування 3 % річних, інфляційних збитків, пені за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово комунальні послуги.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача до судового засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позов визнає в частині заборгованості за теплову енергію та абонентського обслуговування, в задоленні 3 % річних та інфляційних збитків просить відмовити.

Судом задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеконференцзв`язку.

Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04.08.2025, з Міністерства соціальної політики витребувана інформація щодо реєстрації відповідача як внутрішньо переміщеної особи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20.08.2025, відкрите спрощене провадження по справі та призначений розгляд справи по суті на 31.10.2025.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31.10.2025, задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеконференцзв`язку.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.12.2024.

На підставі відкритого на відповідача особового рахунку № НОМЕР_1 , відповідачу у спірний період на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 надавалась послуга теплової енергії, плата за користування якою відповідачем частково вносилася оплата, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, складає 26972,48 грн.

Згідно довідки позивача від 14.01.2025, жодних заяв від відповідача щодо непровадення стягнення з наданням відповідних документів згідно постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», не надходило.

Актами від 02.11.2020, 25.10.2021, 01.11.2022, 01.11.2023, 18.11.2024 будинок за адресою: АДРЕСА_2 був підключенний до опалення у відповідні опалювальні періоди.

V. Оцінка суду

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830.

За змістом абз. 1 п. 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених ПКМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі Правила № 830), послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.

Згідно з Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189), взаємодія між учасниками відносин у вказаній сфері здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом п. 37 Правил № 830, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV (далі Закон № 2633), споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6 Закону № 2189, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

За змістом абз.абз. 1, 2 п. 8, абз. 1 п. 9 Правил № 830, постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону № 2189.

Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 був підключений до системи централізованого опалення, розпочиналися опалювальні періоди та надавалася теплова енергія. Жодних Актів-претензій щодо неналежної якості або не постачання теплової енергії, відповідачем не надано. До того ж, у спірний період відповідачем частково здійснювалася оплата за постачання теплової енергії.

Судом встановлено, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з надання і отримання послуг у вигляді теплової енергії на підставі відкритого особового рахунку.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом не є наслідком його недійсності, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі розрахунковий документ).

Оскільки від відповідача не надходило будь-яких заперечень та пропозицій щодо договірних відносин, тому в спірний період між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку та ст. 11 ЦК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, тому позивач має право на стягнення заборгованості, яка виникла за надану відповідачу теплову енергію.

Статтею першою Закону № 2189 визначено, що плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів-розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг»

У зв`язку з наведеним у відповідача виникло зобов`язання з оплати послуги за теплову енергію на користь позивача, а тому з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за теплову енергію в сумі 26972,48 грн, а також за абонентське обслуговування в сумі 566,04 грн за період з 01.11.2020 по 31.12.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховним Судом у постанові від 18.05.2020 у справі №176/456/17 викладений висновок, згідно якого «Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплати грошей за надані послуги.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Суд зазначає, що за змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

А в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином вирішуючи спір в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, суд виходить із того, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічний висновок було викладено у постанові ВС від 30.01.2019 у справі №922/175/18, де зазначено, що формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні ст. 549 цього Кодексу і на ці суми положення Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року не поширюється.

Щодо нарахувань згідно ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану, суд зазначає наступне.

Згідно постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

З огляду на вищевикладене, суд вважає та враховуючи позовні вимоги, позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати та 3% річних по 23.02.2022.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 01.12.2021 по 23.02.2022 сума 3 % річних склала 320,69 грн, інфляційні збитки складають 1177,58 грн, тому дані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд вважає, що витрати, пов`язані з отриманням відомостей з Державного реєстру речових прав в розмірі 45 грн та поштові витрати в сумі 45 грн, відносяться до витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, витрати щодо направлення копії позовної заяви з додатками до витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Загальна сума судових витрат складає 2512,20 грн (судовий збір 2422,20 грн. + витрати, пов`язані з витребуванням доказів 45 грн + витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи 45 грн).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, у сумі 2512,20 грн.

На підставі, ст. ст. 11, 215, 257, 509, 525, 625, 634 ЦК України, Законів України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, постанови КМУ від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами» та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03337119, місцезнаходження: вул. Космонавтів, 39, м. Дружківка Краматорського р-ну Донецької області, 84207 до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2020 по 31.12.2024 в сумі 26972,48 грн, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 566,04 грн, за період з 01.12.2021 по 23.02.2022 3% річних в сумі 320,69 грн, інфляційні збитки в сумі 1177,58 грн, всього: 29036 (двадцять дев`ять тисяч тридцять шість),79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судові витрати: судовий збір у сумі 2422,20 грн, витрати, пов`язані з витребуванням доказів у сумі 45 грн, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи 45 грн, всього в сумі 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять),20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.08.2026.

Суддя І. В. Петунін