Рішення № 138775260, 05.08.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/343/26

Номер проведження 2/508/283/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Каргополець Т.Ю.

розглянувши в селищі Миколаївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу№ 508/343/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 23.03.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № CCNG-630877105, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 16 500, 00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строку до 26.02.2022 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 26, 00 %. 06.09.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № CCNG-630997540, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 17 000, 00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строку до 18.09.2018 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 24, 00 %. 17.05.2021 року між AT «Альфа-Банк» та TOB «Фінансова компанія «Флексіс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. 18.05.2021 року між TOB «Фінансова компанія «Флексіс» та TOB «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. 10.01.2023 року між TOB «Вердикт Капітал» та TOB «Коллект Центр» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, TOB «Коллект Центр» набуло статусу кредитора за кредитними договорами, укладеним між AT «Альфа-Банк» та відповідачем. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 75 902, 70 грн.У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь зазначену заборгованість та судові витрати..

Ухвалою суду від 15.04.2026 року зазначений позов було залишено без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків.

22.04.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.04.2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у АТ «СЕНС БАНК» документальне підтвердження, щодо надання (видачі) кредитних коштів за Договором № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.05.2026 року розгляд справи було відкладено через відсутність відомостей про вручення відповідачу поштової кореспонденції та ненадходження витребуваних судом доказів. Цією ж ухвалою було витребувано у АТ «СЕНС БАНК» документальне підтвердження, щодо надання (видачі) кредитних коштів за Договором № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.06.2026 року розгляд справи було відкладено через відсутність відомостей про вручення поштової кореспонденції відповідачу. Витребувані судом докази до суду не надходили.

10.06.2026 року від АТ «СЕНС БАНК» надійшла витребувана інформація щодо договору № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.06.2026 року розгляд справи було відкладено через ненадходження витребуваних судом доказів щодо договору № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року.

14.07.2026 року від АТ «СЕНС БАНК» надійшла витребувана інформація щодо договору № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 .

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові конверти, що повернулись на даресу суду із позначками «адресат відсутній». Відзив на позов не подав.

Відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.03.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 16 500, 00 грн. у вигляді встановленої відновленої кредитної лінії на платіжну карту «Максимум-готівка» у розмірі 200 000, 00 грн, на особисті потреби з процентною ставкою 26% річних, з фіксованим типом процентної ставки та обов`язковим мінімальним платежем у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Підписанням оферти відповідач беззаперечно підтвердив, що попередьо ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачено нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами.

АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Паспорт споживчого кредиту надавався відповідачу для ознайомлення та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, розмірах і порядках нарахування.

Підписуючи акцепт, відповідач підтверджує акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та ПАТ «Альфа-Банк», на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до догоовру, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua.

Зазначене підтверджується анкетою-заявою, офертою та паспортом споживчого кредиту, що містять підписи відповідача.

Із наявного в матеріалах справи паспорту споживчого кредиту від 23.03.2018 року вбачається, що сторони узгодили строку кредитування тривалістю у 12 місяців.

Таким чином суд констатує, що строк кредитування закінчується 22.03.2019 року.

Крім того, 06.09.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 17 000, 00 грн. у вигляді встановленої відновленої кредитної лінії на платіжну карту «Максимум-готівка» у розмірі 200 000, 00 грн, на особисті потреби з процентною ставкою 24% річних, з фіксованим типом процентної ставки та обов`язковим мінімальним платежем у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Підписанням оферти відповідач беззаперечно підтвердив, що попередьо ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачено нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами.

АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Паспорт споживчого кредиту надавався відповідачу для ознайомлення та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, розмірах і порядках нарахування.

Підписуючи акцепт, відповідач підтверджує акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та АТ «Альфа-Банк», на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до догоовру, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua.

Зазначене підтверджується анкетою-заявою, офертою та паспортом споживчого кредиту, що містять підписи відповідача.

Із наявного в матеріалах справи паспорту споживчого кредиту від 06.09.2018 року вбачається, що сторони узгодили строку кредитування тривалістю у 12 місяців.

Таким чином суд констатує, що строк кредитування закінчується 05.09.2019 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 536 ЦК України).

На підставі ст.ст.625, 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2021 року між AT «Альфа-Банк» та TOB «Фінансова компанія «Флексіс» укладено договір факторингу № 2, у відповідності до умов якого AT «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» право вимоги до позичальників, вказаними у реєстрі боржників.

18.05.2021 року між TOB «Фінансова компанія «Флексіс» та TOB «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, у відповідності до умов якого TOB «Фінансова компанія «Флексіс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно із актом приймання-передачі реєстру реєстру боржників за договором факторингу 18-05/21 від 18.05.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників ТОВ «Слон Кредит», кількістю 12 901.

Згідно із додатком 1-1 до договору факторингу № 18/05/21 від 18.05.2021 року заборгованість ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № CCNG-630997540 складає 34 757,57 грн., яка складається з 30 411, 73 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4 345,84 грн. пеня/штраф/неустойка; за договором № CCNG-630877105 складає 30 556, 40 грн., яка складається з 27 156, 97 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3 399, 43 грн. пеня/штраф/неустойка.

За розрахунками заборгованості заборгованість ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № CCNG-630997540 станом на 10.01.2023 року становить 39 852, 41 грн., яка складається з 30 411, 73 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 4 345,84 грн. пеня, 3 499, 43 грн. нараховані відсотки, 267, 45 грн. 3 % річних, 1 327, 96 грн. інфляційні збитки; за договором № CCNG-630877105 станом на 10.01.2023 року становить 36 050, 29 грн., яка складається з 27 156, 97 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 3 399, 43 грн. пеня, 5 493, 89 грн. нараховані відсотки.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до відповідача.

Згідно із актом прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників ТОВ «Вердикт Капітал» кількістю 207 307.

Згідно із реєстрами боржників до договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023/01 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за договором № CCNG-630997540 у розмірі 39 852, 41 грн., яка складається з 30 411, 73 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 4 345,84 грн. пеня, 3 499, 43 грн. нараховані відсотки, 1 595, 41 грн. відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України; за договором № CCNG-630877105 у розмірі 36 050, 29 грн., яка складається з 27 156, 97 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 3 399, 43 грн. пеня, 5 493, 89 грн. нараховані відсотки.

20.12.2024 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено додаткову угоду до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року

За розрахунками заборгованості за договором № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року вбачається, що станом на 16.03.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 36 050, 29 грн., яка складається з 27 156, 97 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3 399, 43 грн. пеня, 5 493, 89 грн. відсотки; за договором № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року становить 39 852, 41 грн., яка складається з 30 411, 73 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4 345,84 грн. пеня, 3 499, 43 грн. відсотки, 267, 45 грн. 3 % річних, 1 327, 96 грн. інфляційні збитки.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст.516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст.1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, оскільки відповідач не виконує в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до кредитних договорів № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року, № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року та зважаючи на відступлення прав вимоги попереднім кредитором факторові ТОВ «Коллект Центр», оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині стягнення тіла кредиту у сумі 57 568, 70 грн., нарахованої пені у сумі 7 745, 27 грн. 3% річних у сумі 267, 45 грн (нараховані з 09.11.2021 року по 23.02.2022 року), інфляційних збитків у сумі 1 327, 96 грн. (нараховані по 02.2022 року), що у загальному розмірі становить 66 909, 38 грн. підлягає задоволенню.

Вказаний розмір заборгованості відповідачем по справі не спростований, альтернативного розрахунку заборгованості наявні матеріали справи не містять. Окрім того, матеріали справи не містять також й доказів на підтвердження повного/часткового погашення наявної заборгованості позичальником.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року у сумі 5 493, 89 грн., за кредитним договором № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року у сумі 3 499, 43 грн, що в загальному розмірі становить 8 993, 32 грн, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, укладаючи Договір № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року сторони обумовили строк кредитування 12 місяців, тобто до 23.03.2019 року; укладаючи Договір № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року сторони обумовили строк кредитування 12 місяців, тобто до 06.09.2019 року

Суд констатує, що закінчення терміну дії договору, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконанням належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення кредиту у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року, яку суд вважає за необхідним застосувати у даній справі.

З приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спосіб захисту порушеного права обирає позивач. Право кредитора на пред`явлення вимоги щодо стягнення боргу не заперечується як таке, що, однак, не звільняє від обов`язку пред`явити позов із належних підстав, обґрунтувати та довести його належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення позову повністю або в обґрунтованій і доведеній частині. Правова підстава для нарахування та стягнення процентів поза межами строку дії договору, оскільки щодо цього пред`явлено і вмотивовано позов, перевіряється судом безвідносно до того, чи є з цього приводу заперечення чи інші доводи.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованостей, складених попереднім кредитором ТОВ «Вердикт Капітал», у період з 18.05.2021 по 10.01.2023, тобто після закінчення строку кредитування ТОВ «Вердикт Капітал» продовжувало здійснювати нарахування у заборгованість відповідача відсотки за кредитним договором № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року у розмірі 26,0 % річних, за кредитним договором № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року у розмірі 24,0 % річних, тобто поза обумовленими сторонами у Договорах строків кредитування, що в загальному склало нарахування відсотків у розмірі 8 993, 32 грн.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вимога про стягнення відсотків за кредитним договором № CCNG-630877105 від 23.03.2018 року у сумі 5 493, 89 грн., за кредитним договором № CCNG-630997540 від 06.09.2018 року у сумі 3 499, 43 грн, що в загальному розмірі становить 8 993, 32 грн, після закінчення строку кредитування, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно з приписами ч. ч. 1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги № 04-10/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та ФОП ОСОБА_2 , а також заявкою № 9 від 02.02.2026 року на надання юридичної допомоги, а також витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року на загальну суму 25 000, 00 грн.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року від №640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та об`єму виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (88, 15 %).

Отже, в порядку ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 346, 91 гривень, та витрат на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 гривень, а всього 7 346, 91 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133 м.Київ вул.Мечнікова, 3, офіс 306) кредитну заборгованість у загальному розмірі 66 909, 38 (шістдесят шість тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 38 копійок).

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133 м.Київ вул.Мечнікова, 3, офіс 306) судові витрати в загальному розмірі 7 346, 91 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», 01133 м.Київ вул.Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.О. Корсаненкова