Рішення № 138775116, 05.08.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1490/26

Провадження № 2/507/846/2026

Номер рядка звіту 40

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.

при секретарі судового засідання Демовської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1854257, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти, які останній зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.

Підписання кредитного договору здійснювалося відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у вигляді SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений позичальником під час укладення договору.

28 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28112025, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором № 1854257 від 27 вересня 2024 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до відповідача.

Позивач зазначив, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання та не повернув кредитні кошти у встановлені договором строки.

Згідно з Договором факторингу сума заборгованості перед новим кредитором, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», становить 35 432 грн. 70 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 11 884 грн. 43 коп.; заборгованість за відсотками становить 13 548 грн. 27 коп.; заборгованість за пенею становить 10 000 грн.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути заборгованість у розмірі 35 432 грн 70 коп., витрати на судовий збір 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.

Відповідно до поштової довідки відповідач відсутній за зареєстрованим місцем проживання.

В силу положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси.

Також відповідач повідомлений про розгляд справи через направлення електронного листа на його електронну адресу, що підтверджується довідкою.

З огляду на вказане, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст.178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 15 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін. (а.с. 12)

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл.11розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 27 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1854257, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 20 000 грн. строком на 360 днів, який останній зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.

Згідно з довідкою про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 27 вересня 2024 року ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» із застосуванням системи BankID. Акцепт оферти та підписання кредитного договору № 1854257 здійснено відповідачем в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «K443», який був направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зазначений відповідачем під час укладення договору.

Кредитний договір № 1854257 та інформаційне повідомлення споживача підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «K443» 27 вересня 2024 року о 13 годині 22 хвилині 09 секундах. Заяву-анкету підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «K443» 27 вересня 2024 року о 13 годині 22 хвилині 09 секундах. Паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «M291» 27 вересня 2024 року о 13 годині 21 хвилині 36 секундах.

Відповідно до умов кредитного договору підвищена процентна ставка становила 15 % на день та застосовувалася за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становила 3 % на день та застосовувалася з другого дня користування кредитом до 26 жовтня 2024 року включно, а пільгова процентна ставка становила 0,75 % на день та застосовувалася з 27 жовтня 2024 року до останнього дня строку кредитування.

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК», на підставі Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06 червня 2022 року, 27 вересня 2024 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 було успішно перераховано кредитні кошти у розмірі 20 000 грн. Переказ здійснено за транзакцією № ce35b057-8e7b-436b-87f1-f870c16be91f, номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» № 18542571727432545.

28 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28112025, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором № 1854257 від 27 вересня 2024 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до відповідача.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума боргу відповідача складає 35 432 грн. 70 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 884 грн. 43 коп.; заборгованість за відсотками - 13 548 грн. 27 коп.; заборгованість за пенею - 10 000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір про надання споживчого кредиту № 1854257 від 27.09.2024 року, в якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав та обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 27.09.2024 року ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» із застосуванням системи BankID. Акцепт оферти та підписання кредитного договору здійснено відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «K443», який був направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зазначений відповідачем під час укладення договору.

Згідно з умовами кредитного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 20 000 грн. строком на 360 днів. За користування кредитом договором передбачено підвищену процентну ставку у розмірі 15 % на день за перший день користування кредитом, стандартну процентну ставку у розмірі 3 % на день з другого дня користування кредитом до 26.10.2024 року включно та пільгову процентну ставку у розмірі 0,75 % на день з 27.10.2024 року до останнього дня строку кредитування.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» та інформацією про успішне виконання платіжної операції від 27.09.2024 року. Вказані кошти відповідач у строки, передбачені кредитним договором, не повернув та не сплатив проценти за користування кредитом у встановлені договором строки та розмірах.

Відповідачем на виконання умов договору частково проводилося погашення заборгованості за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1854257 від 27.09.2024 року становить 35 432,70 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 11 884,43 грн.; заборгованість за процентами становить 13 548,27 грн.; заборгованість за пенею становить 10 000 грн.

Аналізуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та наявність правових підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені у сумі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно із ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

28 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 28112025, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором № 1854257 від 27 вересня 2024 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до відповідача.

Виходячи з вищезазначеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками у загальній сумі 25 432,70 грн., а в частині стягнення заборгованості за пенею у сумі 10 000 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із частин 1, 3 статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 6000 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надало договір №42649746 від 01.06.2026 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , акт надання послуг та детальний опис наданих послуг до акту. Сума наданих послуг складає 6000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає стягненню 6000 грн. витрат на правничу допомогу в суді.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 1854257 позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 1).

Вимоги позивача задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 911 грн.(2662 грн.40 коп. х 25 432,7 грн. /35 432,7).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1854257 від 27.09.2024 в сумі 25 432,7 грн., судовий збір в сумі 1 911 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження - 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1; код ЄДРПОУ 42649746;

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.В. Дюдюн