Рішення № 138774856, 05.08.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2333/26

Провадження №2/149/1496/26

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість за Кредитним договором №03.09.2025-100002115 від 03.09.2025 у розмірі 18660,08 грн., з яких: 6911 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4837,8 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 6911,14 грн. відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦПК України, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачу надано кредит у сумі 6 000 грн., строком на 98 днів з дати його надання (дата повернення (виплати) кредиту 09.12.2025, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, однак зобов`язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала в розмірі заборгованості за тілом кредиту, в іншій частині просила відмовити на підставі п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно положень ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

03.09.2025 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений публічний електронний Кредитний договір №03.09.2025-100002115, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявкою кредитного договору №03.09.2025-100002115 (кредитної лінії), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 03.09.2025-100002115(кредитної лінії); договір був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е243.

Отже, відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 6 000 грн., строком на 98 днів з дати його надання (дата повернення (виплати) кредиту 09.12.2025, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4441-11 ХХ-ХХХХ-5682.

ТОВ «Споживчий центр» було виконано зобов`язання за кредитним договором, надано кредит, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Як вбачається із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 03.09.2025-100002115 від 03.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає 18 6600 грн., з яких 6911 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4837,8 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 6911,14 грн. неустойка.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 у заяві вказала, що її чоловік ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, тому має ряд соціальних гарантій і правовий захист, що передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Цей припис Закону є самостійною нормою і дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 (справа №199/3051/14) зазначено, що позовні вимоги в частині стягнення процентів не можуть бути задоволенні судом, якщо буде встановлено (шляхом доведення обставин), що боржник (позичальник) має право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а без встановлення наявності у позичальника пільг є всі підстави для стягнення процентів.

ОСОБА_1 на підтвердження обставин поширення на неї положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до суду подала копію свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 , копію довідки № 699 щодо перебування ОСОБА_2 на військовій службі за контрактом з 09 грудня 2019 року, копію посвідчення УБД ОСОБА_2 .

На час укладення кредитного договору №03.09.2025-100002115, в період виконання його умов, а також станом на час розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 була і є дружиною особи, яка проходить військову службу, тобто має статус військовослужбовця Збройних Сил України.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами у розмірі 4837,8 грн, оскільки на відповідача поширюється дія положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо сплати неустойки.

Позивачем пред`явлено до стягнення неустойку у сумі 6911,14 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Однак, на час розгляду справи положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово постановлювала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Отже, заявлена позивачем неустойка стягненню з відповідача не підлягає.

Щодо тіла кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем визнається заборгованість в розмірі тіла кредиту.

Суд приймає таке визнання, оскільки воно не суперечить закону.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 6911,14 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягає судовий збір у розмірі 986 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (6911, 14 х 2 662,40/18660,08).

Керуючись ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.09.2025-100002115 в розмірі заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 911 (шість тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 14 (чотирнадцять) коп.\

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 986 (дев`ятсот вісімдесят шість) грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А; код ЄДРПОУ: 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: