Рішення № 138774251, 20.07.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1319/26

Провадження 2-1505/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 липня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», від імені та в інтересах якого діє представник - директор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я., звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитними договорами № 555177854123001 від 09.11.2022 у розмірі 5661,65 грн; кредитним договором 1231181913001 від 08.11.2022 у розмірі 3704,50б грн та за кредитним договором №8002619 від 18.06.2024 у розмірі 13830,00 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн просять покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2022 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» уклали кредитний договір №555177854123001, за умовами якого відповідач отримав від ТОВ Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» кредит в розмірі 3 000,00 грн строком на 15 календарних днів, шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника зі сплатою відсотків. ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» свої зобов`язання за договором виконало, проте відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 5661,65 грн.

08.11.2022 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» уклали кредитний договір №1231181913001, за умовами якого відповідач отримав від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» кредит в розмірі 1 200,00 грн, шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника зі сплатою відсотків. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання за договором виконало, проте відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 3704,50 грн.

18.06.2024 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклали кредитний договір №8002619, за умовами якого відповідач отримав від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредит в розмірі 3 000,00 грн строком на 360 календарних днів, шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника зі сплатою відсотків. ТОВ ««АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало, проте відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 13803,00 грн.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська торгова-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555177854123001.

25.05.2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25052023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, в тому числі за договором № 1231181913001.

23.05.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників в тому числі за договором № 1231181913001.

27.01.2025 року між ТОВ "Авентус Кредит" та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №27.01./25-Ф, відповідно до якого ТОВ "Авентус Кредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги , в тому числі за договором № 8002619.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитним договорам перед позивачем не сплачена. Загальна заборгованість відповідача за договором №555177854123001 від 09.11.2022 року складає 5661,65 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -2661,65 грн, 0,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 0,00 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, нараховані 3% річних -0,00 грн. Загальна заборгованість відповідача за договором №1231181913001 від 08.11.2022 року складає 3704,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1199,20 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2505,30 грн, 0,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 0,00 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, нараховані 3% річних -0,00 грн. Загальна заборгованість відповідача за договором №8002619 від 18.06.2024 року складає 13830,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -5400,00 грн, 0,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5430,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 0,00 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, нараховані 3% річних -0,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

19.06.2024 року позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь загальну заборгованість відповідача за договором №8002619 від 18.06.2024 року складає 13830,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -5400,00 грн, 0,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5430,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 0,00 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, нараховані 3% річних -0,00 грн., решту частину позовних вимог не підтримав.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У позовній заяві представник позивача Сердійчук Я.Я. просив суд про розгляд справи без його участі, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання. Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 18.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладений договір № 8002619 шляхом заповнення позичальником на сайті заяви про надання кредиту, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором С4673.

Факт перерахування ТОВ «Авентус Україна» 18.06.2024 коштів в розмірі 3000,00 грн. по договору №8002619 на банківську картку, підтверджується копією листа ТОВ «Авентус Україна» від 12.03.2025 .

27.01.2025 року між ТОВ "Авентус Кредит" та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №27.01./25-Ф, відповідно до якого ТОВ "Авентус Кредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги , в тому числі за договором № 8002619.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором,утворилась заборгованість, яка згідно копії картки обліку договору (розрахунок заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» та розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 03.02.2026 складає 13830,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -5400,00 грн, 0,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5430,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 0,00 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, нараховані 3% річних -0,00 грн.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом встановлено, що 18.06.2024 р. відповідачем із застосуванням електронного підпису було укладено в електронній формі договір №8002619 про надання споживчого кредиту на суму кредиту 3 000 грн., строк кредитування 360 днів, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Тобто, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримав кошти за договором про споживчий кредит № 8002619, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками на загальну суму в розмірі 8400,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість за штрафом 5430,00 грн., суд приходить до наступного.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що позивачем нараховано штраф у розмірі 5430,00 грн. за кредитним договором в період дії воєнного стану, то вимоги про його стягнення задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім іншого, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію Договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс», копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги, витяг з Акту про надання юридичної допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України визначена процедура відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною на момент вирішення судом питання про розподіл судових витрат, чи тільки має бути сплачено.

На думку суду, відсутність доказів оплати вказаних послуг не свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, враховуючи позицію ВС, що викладена у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 19 травня 2021 року у справі № 754/12116/18.

Суд ураховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному позовному провадженні, представник позивача у судове засідання не з`явився, відповідач заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката, тобто, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Ураховуючи предмет та цінну позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, розмір позовних вимог, задоволених судом, позицію відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до 4 000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371, юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 8002619 від 18.06.2024 у розмірі 8400,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., а всього стягнути 15 062,40 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.В.Потабенко