Ухвала суду № 138773286, 04.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/25175/26

Провадження 1-кс/127/9543/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023020000000873 внесеного до ЄРДР 24.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241 КК України, за фіксування судового розгляду технічними засобами,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що Вінницькою обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво в об`єднаному кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000873 від 24.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 241 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що фізичні особи - підприємці ОСОБА_7 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , організували протиправну схему заволодіння коштами під час неякісного виконання у 2025 році дорожніх робіт, використовуючи підконтрольні останнім структури ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «Праймбуд-1» (код ЄДРПОУ 44012921), ТОВ «Арм-Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 45585226), ТОВ «Артур Буд» (код ЄДРПОУ 43202811), ТОВ «Прайм Інвест Холдинг» (код ЄДРПОУ 45761045), ТОВ «Прайм Вінгруп» (код ЄДРПОУ 45846495), ТОВ «Прайм Він-Трейд» (код ЄДРПОУ 45901770), ТОВ «ПРАЙМ ВІН-БУД» (код ЄДРПОУ 46119758), ТОВ «Прайм Будінвест Груп» (код ЄДРПОУ 45664201), ТОВ «Вінницький Шляховик» (код ЄДРПОУ 45905686), шляхом внесення недостовірних даних до офіційних документів (в тому числі актів прихованих робіт, актів форм КБ-2в, КБ-3, ресурсних відомостей тощо) щодо обсягів фактично виконаних робіт, цін на матеріали та їх відповідності проектним вимогам, державним стандартам та державним будівельним нормам України.

Встановлено, що вищезазначені ТОВ та ФОП, які виконували роботи з капітального та поточного ремонту дорожнього покриття за бюджетні кошти фактично здійснювали виготовлення асфальтобетонної суміші не на сертифікованому заводі в смт. Тиврів, вул. Забужжя, 1 як було зазначено в офіційних документах, а на нелегальних асфальтобетонних заводах по виготовленню суміші, які не мають жодних дозвільних документів, сертифікатів якості, не зареєстровані у державних реєстрах і не проводять лабораторного контролю.

Також, у ході проведення слідчих дій встановлено, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:01:009:0047, розташованій за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 5, яка належить до комунальної власності за цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури», та перебуває у користуванні КП «Вінницяоблводоканал» (код ЄДРПОУ 03339012), службові особи якого передали в оренду, розташовані виробничі потужності, які фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_3 ), фактично використовує для виготовлення асфальтобетонних сумішей для виконання робіт з капітального та поточного ремонту автомобільних доріг за бюджетні кошти на території Вінницької області.

При цьому встановлено, що під час виробництва асфальтобетонних сумішей на території вказаного підприємства здійснюються викиди пилу, продуктів згоряння палива, бітумних випарів, оксидів азоту, оксидів вуглецю та інших шкідливих речовин, які потрапляють в атмосферне повітря без належної очистки та контролю, що призводить до забруднення атмосферного повітря, створює небезпеку для життя і здоров`я населення та негативно впливає на стан навколишнього природного середовища.

Крім того, встановлено, що на території виробничого майданчика відсутні належні умови для зберігання паливно-мастильних матеріалів, бітуму та інших технологічних речовин, унаслідок чого існує реальна загроза потрапляння небезпечних речовин у ґрунт та ґрунтові води, що може призвести до забруднення земельних ресурсів, погіршення екологічного стану території та спричинення істотної шкоди довкіллю.

Під час проведення огляду місця події на території, що розташована на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 0510100000:01:009:0047 площею 4988 м?, за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 5 виявлено численні місця розливів нафтопродуктів, просочення ними ґрунту, а також характерні ознаки тривалого забруднення земельної ділянки.

Відповідно до довідки Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, складеної за результатами участі спеціалістів Інспекції у проведенні огляду місця події на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:01:009:0047, розташованій на території Вінницької міської територіальної громади Вінницької області, під час якого на поверхні земельної ділянки виявлено численні проливи нафтопродуктів та відібрано зразки ґрунту для лабораторних досліджень, згідно з протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 27-26 від 02.07.2026 встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій нафтопродуктів у ґрунті, що свідчить про його забруднення небезпечними речовинами та є порушенням вимог статті 45 Закону України «Про охорону земель», статті 167 Земельного кодексу України, а також статей 55 та 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

На підставі зазначених результатів лабораторних досліджень Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої державі внаслідок забруднення земельної ділянки площею 4988 м? з кадастровим номером 0510100000:01:009:0047, який становить 49 641 054, 85 грн.

Так, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області (справа № 127/21754/26) від 30.06.2026 накладено арешт на майно вилучене 19.06.2026 за результатами проведення санкціонованого обшуку у комплексі будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:01:009:0047 за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 5, а саме, предмети, речі та документи, у тому числі:

1.залізну конструкцію устаткування до автоматичної системи управління «Асфальт 158», 1991 року випуску № 90109857, ОСТ 22-1693-89;

2.автомобіль вантажний «Мерседес-бенз» модель 814, серійний номер WDB6743181K274082, д.н.з. НОМЕР_4 ;

3.вантажний автомобіль SCANIA модель R420LA, VIN: НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , з причіпом NFP-EUROTRAILER, модель SKS 27-75 д.н.з. НОМЕР_7 ;

4.вантажний автомобіль SCANIA модель R420, д.н.з. НОМЕР_8 з причіпом VAN HOOL, модель 3B2011, д.н.з. НОМЕР_9 ;

5.вантажний автомобіль SCANIA модель 420, д.н.з. НОМЕР_10 ;

6.дорожній каток марки НАММ, модель HD 10 без номерних знаків;

7.міні навантажувач Bobсat, модель S250 (№ 137808 VIN), 2008 року випуску;

8.причіп трал д.н.з. НОМЕР_9 , марки VAN HOOL, VIN: НОМЕР_11 , 2007 року випуску;

9.дорожній каток без номерних знаків марки JCB, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_12 , модель: VMT 480;

10.дорожній каток марки НАММ, 1997 року випуску, модель DV 8.22 VIN: НОМЕР_13 , без номерних знаків;

11.екскаватор JCB, 2001 року випуску, спеціальний номер №445/757/6/9281, VIN: НОМЕР_14 , без номерних знаків;

12.асфальтоукладчик VOLVO, модель Titan 226, серійний №226-15343, 2004 року випуску, без номерних знаків, з правом їх використання, однак без права відчуження.

Водночас, враховуючи встановлені під час досудового розслідування обставини, а саме факт забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:009:0047 нафтопродуктами, підтверджений результатами лабораторних досліджень ґрунту, висновками Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та розрахунком шкоди, завданої державі, у розмірі 49 641 054,85 грн, виникла необхідність у накладенні арешту на асфальтобетонну установку, транспортні засоби та спеціальну техніку із забороною їх використання.

Необхідність застосування такої заборони обумовлена тим, що подальша експлуатація асфальтобетонної установки, а також транспортних засобів і спеціальної техніки, які забезпечують її функціонування та технологічний процес виробництва асфальтобетонних сумішей, створює реальний ризик продовження забруднення земельної ділянки нафтопродуктами та іншими небезпечними речовинами, збільшення площі забруднення, погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища, а також заподіяння нової шкоди державним інтересам.

Крім того, використання зазначеного майна може призвести до зміни його технічного стану, знищення або спотворення слідів кримінального правопорушення, що унеможливить або істотно ускладнить проведення необхідних судових експертиз та інших процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

За таких обставин накладення арешту на асфальтобетонну установку, транспортні засоби та спеціальну техніку із забороною їх використання є необхідним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, оскільки спрямоване на припинення триваючого негативного впливу на довкілля, забезпечення збереження речових доказів, недопущення вчинення нових кримінально протиправних дій та забезпечення можливості проведення всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України: «У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».

Частина 1 статті 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором звертатися до слідчого судді, суду з клопотаннями про арешт майна.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Аналогічні положення містить ст. 173 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У цьому кримінальному провадженні необхідність арешту майна обумовлена сукупністю підстав вважати, що таке майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Враховуючи викладене, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання про арешт із позбавленням права використання та розпорядження майном підтримав у повному обсязі.

Адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про арешт майна та просили відмовити у задоволенні клопотання.

В судовому засіданні власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали думку своїх адвокатів та просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Проаналізувавши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку.

Як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, прокурор в поданому клопотанні просить накласти арешт із позбавлення права використання та розпорядження майном.

Разом з тим, таке обмеження права, є надмірним тягарем, і не відповідає критеріям розумності та створює явний дисбаланс між завданнями кримінального процесуального закону та правами власника.

Конституція України (Стаття 41) Гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Приватна власність є непорушною.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: Захищає право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном.

До того ж, суд не вправі надавати іншу правову оцінку фактам та обставини, які оцінено та встановлено в рішенні Вінницького апеляційного суду від 22.07.2026 у справі № 127/21754/26, тобто, посилання органу досудового розслідування та прокурора на висновок та розрахунок шкоди завданої внаслідок забруднення земельної ділянки не є підставою для переоцінки вже встановлених фактів та обставин, що встановлені судом вищої інстанції.

Також, суд наголошує на невідповідності клопотання органу досудового розслідування про арешт майна (із позбавленням права користування та розпорядження) положенням ст. 171 КПК України, а саме п. 3 ч. 2 цієї статті. Адже, під час судового засідання було встановлено, що залізна конструкція устаткування до автоматичної системи управління «Асфальт 158» (1991 року випуску, № 90109857, ОСТ 22-1693-89) на правах власності належить АТ «Вінницяоблводоканал» та перебуває в орендному користуванні ОСОБА_7 , який має відповідні зобов`язання перед указаною юридичною особою.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов`язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором не доведено необхідності такого арешту з посиланням на належні, допустимі докази, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023020000000873 внесеного до ЄРДР 24.11.2023 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя