Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 146/1063/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" серпня 2026 р. смт.Томашпіль
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Томашпіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026022310000021 від 16 квітня 2026 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Липівка Томашпільського району Вінницької області, українка, громадянка України, освіта середня-спеціальна, спеціальних статусів не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до державного акту серії ЯИ за № 986992 від 28 грудня 2009 року передано у власність ОСОБА_4 , земельну ділянку з кадастровим номером 0523982600:03:001:0251 площею 0,1838 га, з цілоьовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Липівка колишнього Томашпільського району Вінницької області (на даний час Томашпільська територіальна громада) Право власності на земельну ділянку 25.11.2016 року зареєстроване за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, вказана громадянка використала своє право на безоплатну передачу їй земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, яке закріплене пунктом «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України.
Разом із тим встановлено, що в подальшому ОСОБА_4 знаючи, що вона використала своє право на безоплатну передачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та те, що безоплатна передача земельних ділянок громадянам за даним цільовим призначенням проводиться лише один раз, з метою заволодіння земельною ділянкою шляхом обману, подала до Томашпільської селищної ради Вінницької області заяву про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в яку внесла неправдиві відомості про те, що вона своїм правом на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не скористалась. Після чого, на підставі зазначеної заяви рішенням 9 чергової сесії 8 скликання № 1159 від 25.06.2021 надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку із кадастровим номером 0523982600:04:000:0613 площею 1,9353 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Липівка колишнього Томашпільського району Вінницької області (на даний час Томашпільська селищна рада), Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_4 зареєстровано 07.07.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Внаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_4 незаконно отримала у власність земельну ділянку, площею 1,9353 га, для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0523982600:04:000:0613, що розташована на території колишньої Липівської сільської ради Томашпільського району (на даний час Томашпільська селищна рада), чим Томашпільській селищній раді Вінницької області, заподіяно матеріальну шкоду в сумі 121314,00 грн. яка станом на момент вчинення злочину перевищила суму 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до п.2 примітки до ст. 185 КК України є значною шкодою.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строку давності.
Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак надала до суду заяву в якій просить справу слухати без її участі у зв`язку із перебуванням на лікуванні, проти закриття провадження у справі не заперечує.
Представник Томашпільської селищної ради в підготовче судове засідання не з`явився, однак направив на адресу суду заяву, згідно якої підготовче засідання просить провести без його участі, проти закриття провадження у справі не заперечує.
Прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявлене клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності просив задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Заслухавши думку прокурора, розглянувши заяви інших учасників справи та наявні матеріали судової справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Згідно з ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, в розумінні ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Згідно ч. 2 ст. 190 КК України (чинної на момент вчинення кримінального правопорушення) шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Згідно п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
ОСОБА_4 підтвердила добровільність своєї позиції. Вона усвідомлює і розуміє підставу звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 190 КК України та не заперечує проти закриття справи стосовно неї за цієї правової підстави.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.
Враховуючи викладене, оскільки від часу вчинення кримінального правопорушення до часу заявлення зазначеного клопотання (04.08.2026) минуло більше ніж п`ять років, ОСОБА_4 не ухилялася від слідства та суду, провадження судом не зупинялося, перебіг строку давності не зупинявся та не переривався, тому клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Згідно правової позиції об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21) викладеної у постанові від 12 вересня 2022 року, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таким чином витрати на проведення експертиз у справі слід віднести на рахунок держави.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 червня 2026 року під час проведення досудового розслідування у цій справі було накладено арешт, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 0523982600:04:000:0613 площею 1,9353 га, що розташована на території Липівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.
У зв`язку із вищевказаним, арешт накладений на вказану земельну ділянку на підставі ухвали слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 червня 2026 року підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Керуючись статтями 44, 49 Кримінального Кодексу України, статтями 284, 285, 288, 372 Кримінального процесуального Кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Судові витрати в сумі 11552,64 грн. віднести на рахунок держави.
Скасувати накладений за ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 червня 2026 року арешт на майно.
Речові докази, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0523982600:04:000:0613 площею 1,9353 га., що розташована за межами с. Липівка Тульчинського району Вінницької області повернути Томашпільській селищній раді Тульчинського району Вінницької області.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 15:00 год 04 серпня 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 138773148, Томашпільський районний суд Вінницької області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 146/1063/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: