Ухвала суду № 138772306, 30.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 466/5326/20

Провадження № 1-кп/461/116/26

УХВАЛА

Іменем України

30.07.2026 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подала клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» (ДУ «ІСПСМ МОЗ України»), на вирішення якої поставити ряд запитань. В обґрунтування клопотання покликається на те, що під час надання пояснень в судовому засіданні судово-медичним експертом ОСОБА_7 не вдалося за можливе встановити механізм утворення субдуральної гідроми лобно-скронево-тім?яної ділянки зліва, яка могла утворитись внаслідок перенесеного ГПМК, про яке зазначено в медичній документації. Крім цього, під час проведення судово-медичної експертизи експертом описано наявність двох гематом, проте розмежувати механізм утворення вказаних гематом судово-медичним експертом не вдалося за можливе. Також вказує, що висновком комісійної судово-медичної експертизи не надано відповідь стосовно якості надання медичної допомоги потерпілій в закладах охорони здоров?я.

Крім цього, допитана в якості спеціаліста судово-медичний експерт ОСОБА_8 надала пояснення, що вона була залучена до складу комісії, яка виконувала комісійну судово-медичну експертизу № 76 від 02.01.2020 та була доповідачем. Зі слів експертки експертиза була проведена комісією на підставі медичної документації та матеріалів справи, які було надано в розпорядження експертів. Однак, комісією не висвітлено питання щодо: тяжкості тілесних ушкоджень на час перебування потерпілої ОСОБА_9 на лікуванні в закладах охорони здоров?я; періоду між нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та часом настання її смерті; механізму та часу отримання гематом ОСОБА_9 за 6-8 днів до смерті. Крім цього, слідуючи із свідчень судово-медичної експертки, не висвітлено і інших питань. Враховуючи, що ступінь тяжкості отриманих потерпілою тілесних ушкоджень безпосередньо впливає на кваліфікацію інкримінованого обвинуваченій правопорушення, з метою усунення обгрунтованих сумнівів, для перевірки та встановлення обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження, повного та об?єктивного розгляду справи, враховуючи, що експертом під час проведення експертизи могла бути допущена невідповідність у висновках медичній документації стаціонарного хворого, рентгенівських знімків та результатів КТ, вважає за необхідне клопотати про призначення по справі повторної комісійної судово-медичної експертизи, зокрема задля усунення сумнівів у: механізмі на часі утворення виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень при обставинах, які вказав потерпілий ОСОБА_6 чи внаслідок перенесеного ГПМК та невчасному, неякісному наданні медичної допомоги, що могло спричинити смерть потерпілої. Просить клопотання задоволити.

Обвинувачена підтримала клопотання захисника.

Прокурор та потерпілий щодо призначення у даній справі повторної комісійної судово-медичної експертизи заперечили, покликаючись на те, що ближчим часом закінчуються строки притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності.

За вимогами ст.2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до змісту ч.ч. 1, 6 ст.22, ч.1 ст.23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У відповідності до ст. 332 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 р. №6, а саме п. 3 Правил, експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи.

Згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. за №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів фахівців у одній галузі знань.

Судом встановлено, що у матеріалах справи було проведено ряд експертиз та такі досліджено судом, а саме висновок судово-медичної експертизи №159/2017 від 17.05.2017, висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №10/714 від 16.11.2017, висновок судово-медичної експертизи № 698/2017 від 09.08.2017, висновок судово-медичної експертизи № 2037-2038/2017 від 11.08.17, висновок судово-медичної експертизи №2742/2017-т від 10.08.2017, висновок за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_9 в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, КЗ ЛОР Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи, КЗ ЛОР «Львівський геріатричний пансіонат», висновок комісійної судово-медичної експертизи №76 від 02.01.2020.

Також, під час безпосереднього дослідження доказів у судовому засіданні були допитані судово-медичний експерт ОСОБА_7 та спеціаліст, судово-медичний експерт ОСОБА_8 , показання яких у своїй сукупності свідчать про наявність об`єктивних підстав сумніватись щодо повноти та достатності висновку судово-медичної експертизи.

Крім того, аналогічні недоліки дослідження доказів вже були предметом оцінки суду апеляційної інстанції. Так, в ухвалі колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 08.08.2023 зазначено, зокрема на те, що під час попереднього судового розгляду не були усунуті істотні суперечності та залишилися недослідженими обставинами, які мають істотне значення, а саме судом не було досліджено період між нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_10 та часом настання її смерті. Не встановлено, і перед експертами чітко не було поставлено питання щодо тяжкості тілесних ушкоджень, так як в різних висновках експертів є різні дані спочатку про тілесні ушкодження середньої тяжкості а потім про тяжкі тілесні ушкодження. Не було допитано в судовому засіданні лікуючих лікарів стосовно умов отримання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Не враховано відмову ОСОБА_6 про проведення матері ОСОБА_9 оперативного втручання відразу після поступлення в лікарню і по цьому питанню не з?ясовано безпосередньо в суді думку лікуючих лікарів та лікарів КМК ЛІМ стосовно можливості настання смерті у разі оперативного втручання. Не усунуто недоліки по висновках експертів стосовно отриманих ОСОБА_9 гематом за 6-8 днів до смерті. Через розбіжності у висновках експертів по ряду питань не проведено комплексної судово-медичної експертизи, з наданням експертам всі наявних матеріалів та медичних документів стосовно ОСОБА_9 та поставленні перед експертами всебічних запитань щодо причини та наслідків настання смерті ОСОБА_9 , що стало підставою для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції мають істотне значення для вирішення заявленого клопотання, оскільки значна частина обставин, на які звертає увагу апеляційний суд, залишаються актуальними під час розгляду даного кримінального провадження.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що встановлення механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу їх утворення, ступеня тяжкості, причинного зв`язку між отриманими ушкодженнями, перебігом лікування та настанням смерті потерпілої потребує спеціальних знань і має визначальне значення для правильного вирішення питання про правову кваліфікацію інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення.

Заперечення прокурора та потерпілого не спростовують наявності об`єктивних підстав для проведення повторного експертного дослідження та не усувають виявлених під час судового розгляду сумнівів щодо повноти й достатності висновків судово-медичної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання захисника є обгрунтованим, а призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи є необхідним для забезпечення повного, всебічного та неупередженого судового розгляду, усунення суперечностей між наявними доказами, виконання вимог суду апеляційної інстанції та встановлення всіх обставин, що мають істотне значення у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим проведення такої експертизи доручити судовим експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» (ДУ «ІСПСМ МОЗ України»).

Судове провадження необхідно зупинити до отримання висновку експерта, відповідно до вимог ст.332 КПК України.

Керуючись ст. ст.91, 242, 332, 372, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи задоволити.

Призначити у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, повторну комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

Чи могла субдуральна гідрома лобно-скронево-тім`яної ділянки зліва, наявність якої встановлено внаслідок проведення КТ голови № 4307 від 20.05.2017 року, утворитись внаслідок перенесеного інсульту у вересні 2016 року та січні 2017 року?

Яка причина походження гематоми, яка описана судово-медичним експертом у Висновку 698/2017 від 20.09.2017 року?

Яка причина походження забою речовини головного мозку у вигляді крововиливів в мозок та часткової деструкції тканини, яка описана судово-медичним експертом у Висновку 698/2017 від 20.09.2017 року?

Чи могли гематома та ділянка забою утворитись внаслідок падіння з висоти власного росту після події, яка мала місце 16.05.2017 року, адже такі пошкодження головного мозку, під час надання медичної допомоги в КМК ЛШМД потерпілій ОСОБА_9 не описані?

Чи могли гематома та ділянка забою утворитись в період часу з 09.06. до 24.07.2017?

Чи могли гематома та ділянка забою речовини головного мозку утворитись внаслідок дії тупих предметів, після події, яка мала місце 16.05.2017 року, адже такі пошкодження головного мозку, під час надання медичної допомоги в КМК ЛШМД потерпілій ОСОБА_9 не описані?

Чи було надано будь-яку медичну допомогу потерпілій ОСОБА_9 в умовах Геріатричного пансіонату?

Яка причина розвитку ускладнень: набряк-набухання головного мозку у ОСОБА_9 .?

Чи правильно і своєчасно проводилося лікування ОСОБА_9 з огляду на встановлений діагноз?

Хто надавав згоду на проведення обстежень, діагностики та надання медичної допомоги для ОСОБА_9 .?

Коли і ким було надано відмову від проведення оперативного втручання, обстеження та надання медичної допомоги потерпілій ОСОБА_9 .?

З яким ступенем важкості було госпіталізовано потерпілу ОСОБА_9 до КМК ЛШМД?

З яким ступенем важкості було госпіталізовано потерпілу ОСОБА_9 до КЗ ЛОР «Львівський госпіталь ветеранів війни і репресованих ім.Ю.Липи»?

З яким ступенем важкості було госпіталізовано потерпілу ОСОБА_9 до Геріатричного пансіонату?

В який проміжок часу після утворення гематоми може розвинутись набряк головного мозку?

Чи потрібно було до лікування ОСОБА_9 залучати суміжних та профільних фахівців в умовах КМК ЛШМД, КЗ ЛОР «Львівський госпіталь ветеранів війни і репресованих ім.Ю.Липи» та Геріатричного пансіонату?

Чи своєчасне і правильне проведення ОСОБА_9 оперативного втручання могли запобігти смерті потерпілої? Чи були покази до операції і які діагностичні обстеження мали бути проведені ОСОБА_9 до оперативного втручання? Хто з лікарів несе персональну відповідальність за проведення оперативного втручання ОСОБА_9 .?

Чи можна було уникнути важких наслідків для ОСОБА_9 , якщо так, то за яких обставин та на якому етапі надання медичної допомоги?

Чи вчасне, проведення оперативного втручання в умовах КМК ЛШМД могло запобігти смерті ОСОБА_9 .?

Чи обов`язковою була згода родичів та самої ОСОБА_9 для проведення оперативного втручання в умовах КМК ЛШМД?

Чи стан ОСОБА_9 та тяжкість тілесних ушкоджень, в період перебування такої в умовах КМК ЛШМ, потребували оперативного втручання? Якщо так, то з яких причин таке оперативне втручання не було проведене?

Чи виписка додому та не проведення оперативного втручання в умовах КМК ЛШМД ОСОБА_9 свідчить про те, що стану здоров`я потерпілої не загрожувала небезпека?

Чи можна було запобігти смерті ОСОБА_9 в разі проведення оперативного втручання, яке було рекомендовано лікарем 04.08.2017?

Що стало визначальним фактором не проведення оперативного втручання ОСОБА_9 в умовах КЗ ЛОР «Львівський госпіталь ветеранів війни і репресованих ім.Ю.Липи»?

Що стало визначальним фактором погіршення стану здоров`я ОСОБА_9 під час її перебування в умовах КЗ ЛОР «Львівський госпіталь ветеранів війни і репресованих ім.Ю.Липи»?

Чи могли зберегтись крововиливи на правій вушній раковині у ОСОБА_9 станом на момент дослідження її тіла 09.08.2017, враховуючи те, що травми могли бути отримані 16.05.2017?

В результаті яких дій могли утворитись синці на правій вушній раковині та передній поверхні лівого передпліччя в середній третині, які описані під час дослідження тіла ОСОБА_9 09.08.2017?

Про що свідчить наявність розсіяних дещо гемолізованих еритроцитів у правій скроневій м`якій оболонці, правій потиличній, мозочку зліва, мозочку справа, довгастому мозку, описані під час проведення мікроскопічного дослідження внутрішніх органів, шматки яких вилучені під час дослідження тіла ОСОБА_9 .?

Чи наявні хронічні захворювання у ОСОБА_9 могли сприяти її смерті?

Чи була наявна втрата функції головного мозку у ОСОБА_9 до отримання травми 16.05.2017? Якщо так, то який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у неї був наявний після отримання травми?

Чи могли хронічні захворювання та наслідки перенесених інсультів у ОСОБА_9 сприяти виникненню такого ускладнення як пізнє підкровлювання гематоми? Якщо так, то за яких умов такого ускладнення можна було запобігти?

Чи є наявні у матеріалах кримінального провадження морфологічні дані достатніми для категоричного висновку, що причиною смерті ОСОБА_9 була саме черепно-мозкова травма?

Чи могла описана у матеріалах попередніх експертиз морфологічна картина відповідати: спонтанному субарахноїдальному крововиливу; крововиливу судинного генезу з подальшим набряком головного та спинного мозку у потерпілої ОСОБА_9 .?

Чи могли виявлені у ОСОБА_9 крововиливи виникнути без травматичного впливу, а лише на ґрунті встановлених судинних змін, зокрема склерозу судин м`яких мозкових оболонок, порушень гемомікроциркуляції та інших супутніх патологічних змін?

Чи за змістом попередньо проведених експертних досліджень досліджувалися в достатньому обсязі судини головного мозку та його оболонок на предмет можливих нетравматичних джерел кровотечі, зокрема аневризми, судинної мальформації або іншої патології судин? Якщо ні, чи можливо без такого дослідження категорично визначити травматичний характер крововиливів?

Чи перебувають у причинно-наслідковому зв?язку тілесні ушкодження спричинені ОСОБА_9 16.06.2017 року із виникненням у неї тяжких тілесних ушкоджень? В чому такі тілесні ушкодження проявились та чи перебувають вони у причинно-наслідковому зв?язку зі смертю останньої?

Проведення даної експертизи доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» (ДУ «ІСПСМ МОЗ України»), яка знаходиться за адресою: 04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України за відмову від проведення експертизи та за дачу завідомо неправдивого висновку.

У розпорядження експертів направити матеріали кримінальної справи №466/5326/20.

Судове провадження зупинити до отримання висновку експерта.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на таку можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1