Рішення № 138772120, 04.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3333/26

2/703/2316/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Биченка І.Я.,

за участю секретаря судового засідання Харченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності у порядку спадкування,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Березняківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,7659 га, кадастровий номер 7123781500:02:002:0570, розташовану в адмінмежах Великояблунівської сільської ради; земельну ділянку площею 1,5269 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0761, розташовану в адмінмежах Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області; автомобіль ВАЗ-2101.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області Таран Г.В. Зазначеним заповітом її було призначено спадкоємцем усього майна, що залишилося після смерті батька.

Позивач стверджує, що після смерті ОСОБА_2 вона є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину.

14 травня 2026 року їй були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,7659 га, кадастровий номер 7123781500:02:002:0570, місце розташування: Великояблунівська сільська рада, та автомобіль ВАЗ-2101, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,5269 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0761, місце розташування: Березняківська сільська рада відмовлено. Постанова нотаріуса ґрунтується на тому, що у державному акті на право власності на земельну ділянку та витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є розбіжності між кадастровим номером земельної ділянки, а саме: 7123781000:02:001:0379 та 7123781000:02:001:0761. Крім того, у витязі з ДЗК не зазначено власника земельної ділянки.

ОСОБА_1 зазначає, що присвоєння іншого кадастрового номеру земельній ділянці відбулося у наслідок виділу кожному із співвласників 1/2 частки права власності на землю площею 3,0538 га, яка мала єдиний кадастровий номер 7123781000:02:001:0671, та належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, розбіжності у кадастровому номері спірної земельної ділянки, що вказаний в державному акті та записах Державного земельного кадастру, не можуть бути усунуті за погодженням особи, за якою зареєстроване відповідне право, оскільки ОСОБА_2 помер.

Оскільки в позасудовому порядку вона позбавлена можливості оформити своє право власності на спадкове майно, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:001:0761, площею 1,5269 га, шляхом ухвалення судового рішення.

Ухвалою від 28 травня 2026 року суд залишив позовну заяву без руху у зв`язку з недотриманням позивачем вимог 175,177 ЦПК України.

Ухвалою від 02 червня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02 липня 2026 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача адвокат Лук`яненко Г.О. подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності у судовому засіданні та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Крім того, просила не стягувати з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Відповідач в направленій на адресу суду заяві просив розглядати справу без участі представника сільської ради.

За таких обставин суд проводить судове засідання у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сміла Черкаського району Черкаської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно з рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2008 року, ухваленому по справі № 2-1840/2008, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,05 га, яка розташована на території Березняківської сільської ради.

22 грудня 2008 року на підставі вказаного судового рішення ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №199703. Згідно з цим актом ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 1,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаського області, кадастровий номер 7123781000:02:001:0379.

Однак за відомостями з Державного земельного кадастру інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:001:0379 відсутня.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав від 19.05.2026 за ОСОБА_2 на підставі зазначено вище рішення суду зареєстроване право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,0538 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123781000:02:001:0671.

Однак за відомостями з Державного земельного кадастру інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:001:0671 відсутня.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03 квітня 2026 року вбачається, що станом на 01.01.2013 наявна інформація щодо реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,53 га серії ЯЗ №199703 від 22.12.2008 на ім`я ОСОБА_2 , яка розташована в адмінмежах Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Разом з тим, відповідно до даних Державного земельного кадастру 13 грудня 2016 року була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 7123781000:02:001:0671, площею 3,0538 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. 15 лютого 2017 року право власності на вказану земель ділянку було зареєстроване за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7123781000:02:001:0671 утворились 2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 7123781000:02:001:0761 площею 1,5269 га та 7123781000:02:001:0762 площею 1,5269 га.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_2 за рішенням суду набув право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,05 га, яка розташована на території Березняківської сільської ради. У подальшому йому було виділено його частину у спільній земельній ділянці та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №199703, за яким він набув право власності на земельну ділянку площею 1,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаського області, кадастровий номер 7123781000:02:001:0379. Однак, до Державного реєстру речових прав були внесені відомості про реєстрацію за ним права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,05 га, яка розташована на території Березняківської сільської ради, кадастровий номер 7123781000:02:001:0671, незважаючи на наявність державного акту про визнання за ОСОБА_2 права власності на виділену з цієї земельної ділянки належної йому частини в натурі площею 1,53 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0379.

У подальшому земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:001:0671 було знову поділено між двома співвласниками в натурі, в результаті чого утворилось 2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 7123781000:02:001:0761 та 7123781000:02:001:0762, площами по 1,5269 га кожна.

Заповітом від 03 липня 2020 року ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Терещенко М.Є. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,5269 га, кадастровий номер 7123781000:02:001:0761, однак постановою нотаріуса від 14 травня 2026 року їй було відмовлено в цьому. Постанова обґрунтована тим, що маються розбіжності між кадастровими номерами спірної земельної ділянки та у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відсутня інформація про її власника. При цьому, нотаріус також зазначив, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні. Особи, які мають право на одержання обов`язкової частки у спадщині згідно ст.1241 ЦК Україні, також відсутні. Пережившої дружини немає.

Статтею 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ч.1 ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.12, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів; видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином, для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (земельної ділянки) спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (земельна ділянка).

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , звернувшись в межах встановленого частиною першої статті 1270 ЦК України шестимісячного строку до нотаріальної контори зі заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , якому належала на праві власності земельна ділянка, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки нею не надано документів на однозначне підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя та ефективного вирішення порушених прав особи як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Ураховуючи встановлені судом обставини щодо належності спадкодавцю права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:001:0761, а також те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка звернулась до суду з позовною вимогою про визнання права власності на спадкове майно у зв`язку з неможливістю отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку.

У поданій до суду заяві представник позивача просила не стягувати з відповідача судові витрати, залишивши їх за позивачем, а тому відсутні підстави для розподілу цих витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Березняківської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності у порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7123781000:02:001:0761, площею 1,5269 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Березняківська сільська рада Черкаського (колишнього Смілянського) району, Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Березняківська сільська рада Черкаського району Черкаської області, адреса місця знаходження: Черкаська область, Черкаський район, с. Березняки, вул. Химичів, 1а, код ЄДРПОУ 26358118.

Суддя І.Я. Биченко