Рішення № 138772085, 05.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 639/3890/26

2/703/2429/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 31756 грн 80 коп. боргу за кредитними договорами з підстав невиконання умов договору.

В обгрунтування позову зазначило, що 17 вересня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №7291785.

23 січня 2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення богів» було укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення богів» набуло право вимоги до відповідача за вказаним договором позики в сумі 19746 грн 00 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 6000 грн 00 коп., за відсотками 17 грн 40 коп., заборгованість за пенею 12000 грн 00 коп., за комісією 1728 грн 60 коп.

20 вересня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-10627743.

19 березня 2026 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення богів» було укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення богів» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 12010 грн 80 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 6960 грн 00 коп., за відсотками 2650 грн 80 коп., штрафні санкції 2400 грн 00 коп.

Однак, відповідачка будь-яких дій по виконанню взятих на себе зобов`язань не виконує, що стало підставою для звернення до суду з наведеним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 06 травня 2026 року справу направлено до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2026 року відкрито провадження по справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідачка у встановлений судом строк відзиву до суду подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідачки не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17 вересня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7291785, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 6000 грн 00 коп., строком на 30 днів.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором позичкодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківських рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору основними параметрами договору позики є: сума позики 6000 грн 00 коп.; строк позики - 30 днів; процентна ставка день - 0,01 % (фіксована), діє протягом строку договору визначеного п.п. 2.2 п. 2 Договору; комісія 28.81% від суми позики, зазначеної в п.п. 2.1 п. 2 Договору, що складає 1728 грн 60 коп.; дата надання позики 17.09.2025; дата повернення позики 16.10.2025; денна процентна ставка/день % - 0,97 %; інші платежі: проценти за понадстрокове користування позикою/залишком позики за день, 5%; Пеня, % день - 5,00; орієнтована реальна річна процентна ставка, % - 2389,66 %; орієнтована загальна вартість позики 7746 грн 00 коп.

Підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Вказаний кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4a4UJ3.

Додатком № 1 до договору позики №7291785 від 17 вересня 2025 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 20 лютого 2026 року.

Як вбачається з довідки АТ «Універсал банк», наданої на виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, на ім`я ОСОБА_1 емітована картка №4441111022571198 на яку 17 вересня 2025 року було зараховано 6000 грн 00 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача становить 19746 грн 00 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 6000 грн 00 коп., за відсотками 17 грн 40 коп., заборгованість за пенею 12000 грн 00 коп., за комісією 1728 грн 60 коп.

23 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу № 23012026/3 у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

23 січня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 1 від 23 січня 2026 року за договором факторингу № 23012026/3 від 23 січня 2026 року.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 23 січня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги за Договором позики № 7291785 від 17 вересня 2025 року, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості становить 19746 грн 00 коп., з яких заборгованість за основною сумою боргу становить 6000 грн 00 коп., за відсотками 17 грн 40 коп., заборгованість за пенею 12000 грн 00 коп., за комісією 1728 грн 60 коп.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є правонаступником ТОВ «Сіроко Фінанс» та стало новим кредитором у зобов`язанні за договором позики, який укладено з ОСОБА_1

20 вересня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-10627743.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.1.2 кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 6000.00 гривень. Тип кредиту кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «15» вересня 2026р. згідно умов пункту 3.7 цього договору.

Згідно з п.1.4 кредитного договору розрахунковий платіжний період за цим Договором становить 15 днів.

Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: «05» жовтня 2025р., та кожного 15 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

Дата повернення кредиту, періодичні дати платежів та дата сплати комісії (якщо умовами договору передбачено сплату комісії одним платежем) зазначаються в графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

У разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів та належної до оплати комісії/частини комісії (згідно графіку платежів) не пізніше наступного дня за днем періодичної дати платежу, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки фіксована.

1.5.1стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

1.5.2 знижена процентна ставка становить 0,28% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту).

Згідно з п.1.6 кредитного договору кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1200.00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5. цього Договору.

Відповідно до п.2.10 кредитного договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: "20"вересня 2025 року сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000.00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з п.6.4 кредитного договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку та розмірі:

на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 300,00 грн.;

на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 600,00 грн.;

на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 900,00 грн.;

на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 600,00 грн.;

на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 600,00 грн.

Вказаний кредитний договір підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором: 82947

Додатком № 1 до договору кредитної лінії №00-10627743 від "20" вересня 2025 р. є Графік платежів.

Також відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту у якому зазначені основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки, порядок погашення кредиту та ін.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «Макс Кредит» від 30 березня 2026 року.

Як вбачається з довідки АТ «Універсал банк», наданої на виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, на ім`я ОСОБА_1 емітована картка №4441111022571198 на яку 20 вересня 2025 року було зараховано 6000 грн 00 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача становить 12010 грн 80 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 6960 грн 00 коп., за відсотками 2650 грн 80 коп., штрафні санкції 2400 грн 00 коп.

19 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» було укладено договір факторингу № 19032026-МК/ЄАПБ у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

19 березня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Макс Кредит» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 19032026-МА/ЄАПБ від 19 березня 2026 року.

Відповідно до Реєстру боржників від 19 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 00-10627743 від 20 вересня 2025 року, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості становить 12010 грн 80 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 6960 грн 00 коп., за відсотками 2650 грн 80 коп., штрафні санкції 2400 грн 00 коп.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є правонаступником ТОВ «Макс Кредит» та стало новим кредитором у зобов`язанні за договором позики, який укладено з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Нормою ст.639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, ч.3 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги те, що вказані кредитні договори укладено з ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної систем товариств, доступ до яких забезпечується споживачу через веб-сайт, ОСОБА_1 підписала їх електронними підписами за допомогою одноразового ідентифікатора, тому без їх отримання, без здійснення входу до інформаційно-комунікаційної системи кредитора такі договори не були би укладені.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20, від 08.08.2022 року у справі № 234/7298/20.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з умовами вказаного кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві отриману суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісних кредиторів, вони були б перераховані на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 1,2 ст.1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).

Відповідно до ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що відповідачка зобов`язання по погашенню боргу по кредитах не виконала, тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №7291785 в частині основної суми боргу в сумі 6000 грн 00 коп. та процентів в розмірі 17 грн 40 коп. підлягають задоволенню.

Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №00-10627743 в частині стягнення відсотків в сумі 2650 грн 80 коп. та тіла кредиту в сумі 6000 грн 00 коп.

При цьому суд зауважує, що умовами кредитного договору було погоджено видачу кредитних коштів відповідачу у розмірі 6000 грн 00 коп., решта суми, а саме: 960 грн 00 коп., яка віднесена позивачем до тіла кредиту є необгрунтованою.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені за договором позики №7291785 від 17 вересня 2025 року у сумі 12000 грн 00 коп. та штрафу за кредитним договором №00-10627743 від 20 вересня 2025 року кредитним у сумі 2400 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 ЦК України).

Водночас ч.1ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом кредитного договору передбачено стягнення з відповідачки пені в розмірі 5%.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами договорів кредиту сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені та штрафу, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені за договором позики №7291785 від 17 вересня 2025 року у сумі 12000 грн 00 коп. та штрафу за кредитним договором №00-10627743 від 20 вересня 2025 року у сумі 2400 грн 00 коп. слід відмовити.

Щодо нарахованої комісії.

Пунктом 2.4 договору позики №7291785 від 17 вересня 2025 року передбачено нарахування комісії 28.81% від суми позики, зазначеної в п.п. 2.1 п. 2 договору, що складає 1728 грн 60 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору позики № 7291785 від 17 вересня 2025 року, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1728 грн 60 коп., встановлена в п. 2.4 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що положення договору позики № 7291785 від 17 вересня 2025 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії в розмірі 1728 грн 60 коп. суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за комісією у зазначеному розмірі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1229 грн 74 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №7291785 в сумі 6017 грн 40 коп., за кредитним договором №00-10627743 в сумі 8650 грн 80 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1229 грн 74 коп., а всього 15897 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.Я. Биченко