Рішення № 138771693, 05.08.2026, Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/499/26

провадження № 2/566/612/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

у складі:

одноособово - головуючого судді Лободзінського А.С.,

при секретарі судового засідання Подолець Ю.В.,

розглянувши у за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Млинівського районного суду надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , в якому Товариство просить стягнути з відповідача борг за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що 25 жовтня 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №716585589 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі 4 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених в договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Строк кредитування 7 днів з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,65 % на тіло кредиту.

У відповіді на відзив позивач також вказав, що між сторонами укладались додаткові угоди від 07.11.2019 року про надання додатково кредитних коштів на суму 5000 гривень та 9000 гривень, внаслідок чого тіло кредиту стало 14 000 гривень, а термін кредитування збільшився до 04.02.2020 року.

Позивач зазначає, що відповідач своїх кредитних зобов`язань не виконав належним чином і мав прострочену заборгованість по кредитному договору.

Позивач також вказує, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги №64 від 04.02.2020 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 згідно якого ТОВ "Таліон Плюс" зобов`язалось відступити фактору права вимоги, зазначені у Реєстрах прав вимоги. На виконання вказаного договору факторингу сторони по ньому підписали реєстр прав вимоги №11 від 31.08.2023 за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору №716585589.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №716585589 . За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Позивач стверджує, що відповідно до Реєстру боржників від 14.07.2025 року, до нього перейшло право вимоги до відповаідача на загальну суму 45 543 грн

Таким чином загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором перед новим кредитором становить 45 543,00 гривень, яка складається з наступного: 14 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 24 369,50 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом 7 173,50 - заборгованість за штрафними санкціями ( пеня, штрафи)

Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача вказаний борг та сплачений при зверненні до суду судовий збір та витрати на правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. (а.с.7 зворот) Водночас надав до суду відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, в яких наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у позові. ( а.с.29-41; 55-69)

Відповідач ОСОБА_1 у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що на його думку, має місце сплив строків позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог, які просив застосувати та відмовити у позові.

Крім цього, відповідач посилався на те, що матеріали справи не містять належних доказів переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до позивача, а також обгрунтованого розрахунку заборгованості по такому договору. Свої заперечення проти позову доповнив у запереченнях на відповідь на відзив та письмовій заяві, справу просив розглядати у його відсутності (а.с.29-23; 44-48; 54)

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, 25 жовтня 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №716585589 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі 4 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених в договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Строк кредитування 7 днів з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,65 % на тіло кредиту.

З відповіді на відзив видно, що між сторонами укладались додаткові угоди від 07.11.2019 року про надання додатково кредитних коштів на суму 5000 гривень та 9000 гривень, внаслідок чого тіло кредиту склало 14 000 гривень, а термін кредитування збільшився до 04.02.2020 року.

З додатків, що приєднані у якості доказів до позовної заяви в системі "Електронний суд" вбачається, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги №64 від 04.02.2020 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 згідно якого ТОВ "Таліон Плюс" зобов`язалось відступити фактору права вимоги, зазначені у Реєстрах прав вимоги. На виконання вказаного договору факторингу сторони по ньому підписали реєстр прав вимоги №11 від 31.08.2023 за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору №716585589.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №716585589 . За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Таким чином, покликаючись на вищенаведені докази, позивач стверджує, що відповідно до Реєстру боржників від 14.07.2025 року, до нього перейшло право вимоги до відповаідача на загальну суму 45 543 грн..

Отже, встановлені судом обставини вказують на те, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору кредиту, а також договорів факторингу.

Такі правовідносини регулюються параграфом першим глави 71 ЦК України, ст.ст. 526, 536, 1046, ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України, положеннями ЗУ "Про електронну комерцію", відповідно до яких кредитне зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. З цього випливає обов`язок боржника повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за їх користування та комісії, у строки, на умовах та в розмірах, передбачених Кредитним договором.

Вирішуючи цей спір, суд має встановити чи порушено право позивача, про яке зазначено у позовній заяві. Тому суд, насамперед надає оцінку доказам, які надані позивачем на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» і у разі встановлення такого оцінить обгрунтованість розрахунку заборгованості по кредитному договору на відповідність його істотним умовам.

Зокрема, факт нарахування заборгованості по кредитному договору в розмірі 45 543,00 гривень підтверджуються розрахунками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». (див. додатки підсистеми "Електронний суд") Проте, наведені розрахунки щодо розміру тіла кредиту і нарахованих відсотків за його користування не оцінюються судом на предмет їх підставності для стягнення новому кредитору, з огляду на наступне.

Так, документально не підтверджується уступка права вимоги за кредитним договором на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»; Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем.

З матеріалів справи видно, що відповідно до п.2.1 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які є невід`ємною частиною Договору.

У Реєстрі прав вимоги №64 від 04.02.2020 року зазначено про передачу від ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Аналогічні відомості містять реєстри передачі прав вимоги №11 від 31.08.2023 за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору №716585589, а також Реєстр боржників від 14.07.2025 року, який містить дані про перехід права вимоги до позивача.

Отже, позивач стверджує, що право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» починаючи ще з 28.11.2018, в той час, коли кредитний договір ще не був укладений, адже укладений він був пізніше, а саме 25 жовтня 2019 року . Оскільки за договором факторингу права вимоги є похідним від кредитного договору, то з цього випливає, що такі права вимоги можуть виникати виключно після укладення кредитного договору і лише за зобов`язаннями строк виконання яких настав.

Оскільки договір факторингу №28/1118-01, було укладено 28.11.2018, а сам кредитний договір 25 жовтня 2019, то на момент укладення Договору факторингу № 28/1118-01 строк виконання за Кредитним договором ще не настав, оскільки правовідносини за кредитним договором виникли 25 жовтня 2019, тобто значно пізніше ніж було укладено Договір факторингу.

Матеріали справи не містять відомостей, що станом на момент укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до нового кредитора перейшло право грошової вимоги первісного кредитора до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 716585589 від 25 жовтня 2019 на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу, тобто такі майбутні вимоги мають бути індивідуалізовані, проте у даній справі сторони Договору факторингу таких вимог не дотрималися, оскільки кредитних зобов`язань на той момент ще не існувало.

Укладені додаткові угоди між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» лише продовжили строк дії договору факторингу, який було укладено 28.11.2018, при цьому, обсяг прав та обов`язків сторін по договору факторингу ними не змінений, по своїй суті додаткові угоди не є новими договорами факторингу, і не свідчать жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно не було відступлено право неіснуючої вимоги за вищевказаним кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» і від ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК«ЕЙС».

Окремо суд відмічає, що у постанові від 18.10.2023 по справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 по справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 по справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 по справі № 5026/886/2012 тощо).

Матеріали справи у підсистемі "Електронний суд" містять акти взаємозвірки розрахунків по договрах факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" за Реєстром прав вимоги №64 від 04.02.2020 року, проте первинних фінансових документів, які б свідчили про оплату за договором факторингу від 28.11.2018 позивачем не надано.

Отже, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що не доведено обов`язку ОСОБА_1 по поверненню суми кредиту та нарахованих відсотків за його користування перед новим кредитором - позивачем у справі.

А тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до положень п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вище викладене, на підставі 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 19, 89, 141, 209 - 210, 258 - 259, 265, 280 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справ Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 05.08.2026.

Суддя А.С.Лободзінський