Ухвала суду № 138771124, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.07.2026Справа № 554/17237/25 Провадження № 1-кс/554/9278/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12026170000000180,

в с т а н о в и л а:

Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах власника майна ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді із вищезазначеним клопотання, у якому просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 11.03.2026 року на мобільний телефон Samsung S24 із сім-карткою з абонентським номером ПрАТ "ВФ Україна" НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи вимоги поданого клопотання послалася на те, що з моменту вилучення мобільного телефону минуло більше чотирьох місяців. Цей телефон використовувався ОСОБА_5 у законній службовій діяльності, він містить великий об`єм інформації необхідної їй для виконання своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану щодо мобілізації. Сторона обвинувачення мала достатньо часу для огляду, відшукання, фіксації та копіювання інформації, яка має значення для досудового розслідування. Адвокат вказала, що сама по собі технічна можливість збереження інформації на носії не є достатньою підставою для його тривалого арешту без конкретизації того, які саме дані (файли, листування, логи) відшукуються. Підозра по вказаному кримінальному провадженні не повідомлена. Зберігання мобільного телефону без обслуговування та підзарядки призведе до його руйнування та неможливості використовувати за своїм призначенням. З урахуванням наведених обставин адвокат уважала, що необхідність в арешту мобільного телефону Samsung S24 відпала.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити в повному обсязі з наведених у клопотанні підстав.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що арешт на мобільний телефон накладено обґрунтовано, оскільки він містить фотозображення медичної документації, які мають значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим телефон визнано речовим доказом. Зазначив, що потреба у застосуванні арешту майна не відпала, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025170000000023 від 05.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.3 ст.368 КК України.

01.05.2025 року з вказаного кримінального провадження були виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, в результаті чого в ЄРДР зареєстровано нове кримінальне провадження під № 12026170000000180.

06.03.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.02.2026 року було проведено обшук у службових приміщеннях КНП "Хорольська міська лікарня" Хорольської міської ради за адресою: Полтавська область, Лубенський район, м. Хорол, вул. Михайла Полонського, 11/1, де здійснює свою трудову діяльність ОСОБА_5 , в результаті якого було вилучено, зокрема мобільний телефон Samsung S24 із сім-карткою з абонентським номером ПрАТ "ВФ Україна" НОМЕР_1 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 11.03.2026 року було накладено арешт на вилучене в ході обшуку майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді, метою арешту майна було забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.1 ст.16 КПК України).

Арешт майна у відповідності до положень статті 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Абзацом 2 частини 1 статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, враховуючи, що мобільний телефон Samsung S24, який належить ОСОБА_5 , містить фотозображення медичної документації, що мають значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим його обґрунтовано визнано речовим доказом, досудове розслідування триває, а прокурор заперечує проти скасування арешту з огляду на збереження потреби у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Отже, в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 слід відмовити за передчасністю.

Керуючись ст.ст.174, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12026170000000180, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 31 липня 2026 року о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1