Рішення № 138770310, 05.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

05.08.2026 Єдиний унікальний № 358/748/25 провадження № 2/371/232/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Геліч Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до Богуславського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 600,00 грн.

На підставі ухвали Богуславського районного суду від 07.05.2025 дану справу передано за підсудністю до Миронівського районного суду Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.07.2024 року між відповідачем та позивачем було укладено Кредитний договір (оферти) №26.07.2024-100003186, згідно умов якого сума кредиту становить 5 000,00 грн., строком на 124 днів.

Позивач зазначає, що відповідач порушив договірні зобов`язання та не оплатив суму боргу в обумовлений сторонами строк в зв`язку з чим, станом на 26.11.2024, за ним утворилася заборгованість у розмірі 16 600,00 грн., з яких 5 000,00 тіло кредиту; 7 750,00 проценти; 450,00 комісії; 900,00 додаткова комісія; 2 500,00 неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 422,40 грн.

Представник позивача в позовній заяві просив слухати справу без участі представника ТОВ «Споживчий центр».

Процесуальні дії у справі. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.

Відповідно до ухвали суду від 14.07.2025 справу прийнято до провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Поштове відправлення, направлене судом на ім`я відповідача із копією ухвали від 14.07.2025 про відкриття провадження та позовною заявою, повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки справа розглядається за відсутності сторін (частина друга статті 247 ЦПК).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 26.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №26.07.2024-100003186 шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., строком на 124 днів, дата повернення (виплати) кредиту 26.11.2024. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням кредиту 450,00 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450 грн.,у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором Е254 Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), Заявку Кредитного договору №26.07.2024-100003186 (кредитної лінії), Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №26.07.2024-100003186 (кредитної лінії), Інформаційне повідомлення позичальника .

Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Як вбачається з квитанції платіжної сиcтеми іPAY.ua ТОВ «УПР» 26.07.2024 року було здійснено переказ коштів (номер транзакції 464164816) на платіжну картку клієнта №4149499384918155, призначення платежу - видача за договором кредиту №26.07.2024-100003186 на загальну суму 5 000,00 гривень.

Відповідач належним чином договірні зобов`язання не виконував, внаслідок чого за вказаним кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 16 600,00 грн., з яких 5 000,00 тіло кредиту; 7 750,00 проценти; 1 350,00 комісії; 2 500,00 - неустойка, що підтверджується Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №26.07.2024-100003186 від 26.07.2024, де вказано, що проценти по кредиту нараховані за період з 26 липня 2024 року по 26 листопада 2024 року.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Із аналізу вказаної норми чинного законодавства слідує, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У відповідність до вимог ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

ОСОБА_1 26.07.2024 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором Е254 підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), Заявку кредитного договору №26.07.2024-100003186 (кредитної лінії), підтвердив укладення кредитного договору та отримав на свій рахунок кошти у розмірі 5 000,00 грн., а отже умови Договору акцептовно.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №26.07.2024-100003186 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Під час ідентифікації Позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Отже, вищевказаний договір свідчить про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач прийняв всі права та обов`язки, встановлені у Договорі та зобов`язався їх належним чином виконувати.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим порушення ОСОБА_1 зобов`язання визнається судом таким, що сталося з його вини.

Що стосується стягнення неустойки в розмірі 2 500,00 грн, суд виходить з такого. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка (штраф, пеня), нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №26.07.2024-100003186 від 26.07.2024 року в розмірі 2 500,00 грн.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойки в розмірі 2 500,00 грн., від сплати якої відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висовує про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Заборгованість за кредитним договором №26.07.2024-100003186 від 26.07.2024 підлягає стягненню у розмірі 14 100,00 грн., яка складається: із заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн.; проценти 7 750,00 грн.; комісія 1 350,00 грн.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 057,79 грн. (84,94%) судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд:

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.07.2024-100003186 від 26.07.2024 року у розмірі 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 057 (дві тисячі п`ятдесят сім) гривень 79 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 05.08.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ