Ухвала суду № 138770125, 04.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3360/26

Провадження №2/367/5078/2026

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2026 року м.Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області, в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря Колодезної В.В.,

представника позивача адвоката Семенець Г.Л.

представника відповідача Мохонько О.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта», третя особа: Міністерство розвитку громад на території України, Бучанська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права на приватизацію,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

20.07.2026 року адвокат Семенець Г.Л., яка діє від імені та у інтересах позивача ОСОБА_1 , подала до суду заяву про зміну предмету позову, яку обгрунтувала тим, що на момент звернення до суду з позовною заявою у Позивача та її Представника був відсутній первинний документ, що підтверджує законність та правові підстави вселення у спірні житлові приміщення. Наразі Позивачем отримано копію ключового первинного документа, який раніше був відсутній, а саме: Наказу Ірпінського вузла зв`язку № 83 від 30.06.1999 року «Про надання службових житлових приміщень». Згідно з пунктом 1 вказаного Наказу № 83, Позивачу (підмінному начальнику відділення зв`язку Ірпінського вузла зв`язку ОСОБА_1 ) на підставі ст. 119, 121, 122 Житлового Кодексу України було надано службову квартиру загальною площею 47,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (яка наразі має назву АДРЕСА_2 ). Наявність цього Наказу докорінно змінює матеріально-правове обґрунтування спору та вимагає зміни предмету позову з огляду на те, що Наказ Ірпінського вузла зв`язку № 83 від 30.06.1999 року свідчить про намір балансоутримувача надати приміщенню статус службового. Проте, відповідно до імперативних вимог ст. 118 Житлового кодексу України та пункту 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, включення жилого приміщення до числа службових здійснюється виключно за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради. Відповідач із відповідним клопотанням до уповноваженого органу місцевого самоврядування ніколи не звертався, рішення виконкому про затвердження службового статусу щодо спірного житла не приймалось, а службовий ордер (ст. 121 ЖК України) Позивачу ніколи не видавався. Факт неотримання ордера з вини самого Відповідача підтверджено листом АТ «Укрпошта» № 130-Г-2140 від 19.06.2008 року. Отже, процедура створення службового житла не була завершена, спірне приміщення юридично не набуло статусу службового, а між сторонами виникли фактичні правовідносини безстрокового найму державного житлового фонду з моменту вселення.

У Свідоцтві про право власності серії НОМЕР_1 від 12.12.2008 р. АТ «Укрпошта» зареєструвала за собою всю будівлю поштового відділення як єдиний об`єкт загальною площею 147,15 кв.м. Окремого об`єкта під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у Державному реєстрі речових прав не існує, оскільки Відповідач безпідставно поглинув службове житло Позивача, зареєструвавши його у складі будівлі як сукупність житлових та допоміжних приміщень: комору 1-1 (2,4 кв.м), коридор 1 2 (1,9 кв.м), коридор 1-3 (8,7 кв.м), житлову кімнату 1-4 (23,7 кв.м) та кухню 1-5 (10,7 кв.м), що в сумі становлять загальну площу 47,4 кв.м. Існуюча розбіжність у 0,2 кв.м між площею за Наказом № 83 (47,6 кв.м) та фактичною площею за Свідоцтвом (47,4 кв.м) є незначною інвентаризаційною похибкою вимірювань БТІ за різні роки (1999 та 2008 рр.). Будь-яке перепрофілювання житлових приміщень у нежитлові без рішення уповноважених органів прямо заборонено ст. 150, 189 ЖК України.

Відповідачем повністю визнано правовий статус житлового фонду та проведено процедуру підготовки до приватизації щодо другої службової квартири, виділеної цим же Наказом № 83 від 30.06.1999 р. Так, АТ «Укрпошта» підготувало документи на приватизацію Службової квартири АДРЕСА_3 (користувач ОСОБА_2 ), у зв`язку з чим вказана квартира була вчасно виокремлена та наразі відсутня у Свідоцтві про право власності АТ «Укрпошта» від 12.12.2008 р. Натомість, житлове приміщення Позивача, яке має ідентичний правовий статус та виділене тим самим Наказом № 83, було протиправно залишене Відповідачем на балансі та штучно включене до складу виробничих площ поштового відділення з метою блокування приватизації. Така поведінка Відповідача є дискримінаційною та суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки (estoppel).

З урахуванням вищевикладеного, просить суд Раніше подану Позивачем Заяву про зміну предмету позову від 01.06.2026 року залишити без розгляду. Прийняти до розгляду дану Заяву про зміну предмету позову та Позовну заяву ОСОБА_1 в новій редакції від 15.07.2026 року. вих. №02-07-26. Позовні вимоги ОСОБА_1 викласти в такій зміненій редакції: визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) щодо нездійснення передачі житлових приміщень загальною площею 47,4 кв.м (індекси згідно з Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 12.12.2008 року: комора 1-1, коридор 1-2, коридор 1-3, житлова кімната 1-4, кухня 1-5), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , з державної власності у комунальну власність Бучанської міської територіальної громади та щодо ухилення від вчинення дій, необхідних для такої передачі.

Визнати за ОСОБА_1 право користування (проживання) на умовах безстрокового договору найму житлового приміщення житловими приміщеннями загальною площею 47,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (індекси згідно зі Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 12.12.2008 року: комора 1-1, коридор 1-2, коридор 1-3, житлова кімната 1-4, кухня 1-5) як окремим відокремленим та ізольованим житловим об`єктом (квартирою).

Зобов`язати Акціонерне товариство «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили вчинити дії щодо технічного виокремлення житлових приміщень загальною площею 47,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (індекси згідно зі Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 12.12.2008 року: комора 1-1, коридор 1-2, коридор 1-3, житлова кімната 1-4, кухня 1-5) в окремий об`єкт нерухомого майна (квартиру) з виготовленням технічного паспорта та передати вказаний виокремлений об`єкт нерухомого майна з державної власності у комунальну власність Бучанської міської територіальної громади в особі Бучанської міської ради у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998 року, та вирішити питання відшкодування понесених судових витрат.

В підготовчому засіданні представник позивача просила прийняти до розгляду вищевказану заяву та задовольнити її.

Представник відповідача проти прийняття до розгляду заяви адвоката Семенець Г.Л., діючої від імені та у інтересах позивача, про зміну предмету позову не заперечував.

Від третьої особи - Міністерства розвитку громад на території України, 20.05.2026 року надійшли додаткові пояснення по справі, в яких представник третьої особи Лов`як С.С. просив провести розгляд справи у підготовчому провадженні за відсутності представника Міністерства.

Представник Бучанської міської ради в підготовче засідання не з`явився.

Суд, розглянувши заяву представника позивача, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилами ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України). Учасники справи зобов`язані, зокрема й виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України).

Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1 ст.49 ЦПК України). Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України). До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч.3 ст.49 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що "зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті".

З огляду на викладене, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі №570/5639/16-ц (провадження №61-19440св21) зазначено, що "зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті".

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Дослідивши заяву адвоката Семенець Г.Л. про зміну предмету позову, суд вважає, що наведені правила представником позивачам було дотримано, позивач не змінював підстав позову, подав таку заяву у встановлений законом строк, тому така приймається судом до розгляду.

Керуючись ст.43, 49, 198, п.1 ч.2 ст.223, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Семенець Г.Л. про зміну предмету позову від 02.06.2026 року, - залишити без розгляду.

Заяву представника позивача адвоката Семенець Г.Л. зміну предмету позову,- задовольнити.

Прийняти до розгляду заяву представника позивача адвоката Семенець Г.Л. про зміну предмету позову у справі №367/3360/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта», третя особа: Міністерство розвитку громад на території України, Бучанська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права на приватизацію.

Підготовче засідання по справі відкласти до 21.09.2026 року на 16:30 годину.

Відповідач має право подати відзив з урахуванням зміненого предмету позову та відповідні докази в строк п`ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Позивачу надати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам ст.179 ЦПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання відзиву на позовну заяву (копія відповіді має бути надіслана відповідачеві, докази направлення додаються до відповіді).

Відповідачу надати заперечення на відповідь, які мають відповідати вимогам ст.180 ЦПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання відповіді на відзив (копія заперечень на відповідь щодо відзиву з доданими до нього документами мають бути надіслані до позивача, докази направлення подаються до заперечень).

Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 178-180 ЦПК України та мають бути подані в строк, визначений в ухвалі.

Треті особи мають право надати письмові пояснення щодо позову або відзиву протягом 10 днів з дня їх отримання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: Л.В. Мерзлий