Ухвала суду № 138769995, 04.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8725/25

Провадження № 2/361/3123/25

04.08.2026

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

04 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковандри А.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Виконавчий комітет Зазимської сільської ради як орган опіки та піклування, Шевченківська районна адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначена справа.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2025 року справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 26 лютого 2026 року о 17:00 год., обов`язано третю особу Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, як орган опіки та піклування надати в підготовче засідання висновок про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2026 року залучено до участі в розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Зазимської сільської ради як орган опіки та піклування.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у Реабілітаційного центру при церкві «Нове життя» та Релігійної організації «Релігійна громада помісної церкви християн віри Євангельської м. Борислав «Нове Життя», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР СУЧАСНОЇ ПСИХІАТРІЇ», Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків та про допит свідка в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2026 року застосовано до Реабілітаційного центру при церкві «Нове життя», Релігійної організації «Релігійна громада помісної церкви християн віри Євангельської м. Борислав «Нове Життя» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР СУЧАСНОЇ ПСИХІАТРІЇ» заходи процесуального примусу у вигляді попередження, підготовче судове засідання призначено 04 серпня 2026 року о 17 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача, з урахуванням практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, вважає, що справу необхідно передати за підсудністю.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Виконавчий комітет Зазимської сільської ради як орган опіки та піклування, Шевченківська районна адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, не направили у судове засідання своїх представників. Суд приймає до уваги подані ними клопотання про розгляд справи без участі представників третіх осіб.

Враховуючи, тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача та представників третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З огляду на ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд здійснює дії необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у подібних правовідносинах у постанові від 01 липня 2025 року у справі № 306/1029/22 дійшов наступних висновків.

згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Згідно із статтею 28 ЦПК України визначено перелік справ підсудність яких можлива за вибором позивача.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Як вбачається з змісту статті 28 ЦПК України позов про позбавлення батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких, крім визначеної законом (частина перша статті 27 цього Кодексу), може бути також визначена за вибором позивача.

Положення статті 28 ЦПК України не можуть бути застосовані під час визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав, отже, не можуть бути застосовані і, зокрема, положення частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України, можливість вибору позивача до якого суду звернутися з позовом про позбавлення батьківських прав, відсутня, оскільки підсудність такої справи визначена законом.

Таким чином, з аналізу зазначених статей вбачається, що справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, згідно зі статтею 27 ЦПК України.

Поєднання в одному провадженні двох позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів не суперечить положенням процесуального закону, отже, не впливає на правильність визначеної судом територіальної юрисдикції (підсудності) такої справи і узгоджується з положеннями частини третьої статті 166 СК України, відповідно до якої при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Тобто позовна вимога про стягнення аліментів на дитину, яка поєднується із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав, є похідною від останньої.

Отже, підсудність справи у випадку поєднання в одному провадженні двох позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів має визначатись згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Із справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом від імені та в інтересах ОСОБА_2 адвокат Левик С.А. зазначила адресу відповідача ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 .

У відповідь на запит суду Шевченківською районною адміністрацією повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, належним судом у цій справі є Шевченківський районний суд м. Львова.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідно до положення п. 3-1 розділу 12 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судом, встановленим законом у цій справі є Шевченківський районний суд м. Львова, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю належному суду.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 196, 197, 258, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Виконавчий комітет Зазимської сільської ради як орган опіки та піклування, Шевченківська районна адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів направити за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Гізатуліна