Рішення № 138769678, 28.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/7189/25

провадження у справі № 2/0285/177/26

28 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………….…Літвин О. О.,

секретаря…………......................Клечковської М. М.,

з участю:

представника позивача............... ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження

за позовом ОСОБА_2

до Чижівської сільської ради Звягельського району Житомирської області

про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернулася до суду із позовом, у якій просила встановити факт родинних стосунків між нею та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як доньки й матері, та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після її смерті.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що під час оформлення спадщини після смерті матері було встановлено, що в її свідоцтві про народження матір`ю записана не ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 , в зв`язку з чим неможливо встановити факт родинних стосунків між ними. В позасудовому порядку усунути наявні розбіжності в документах через відділ реєстрації актів цивільного стану неможливо, а тому вимушена звернутись до суду.

Причиною ж невчасного подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті матері вказала той факт, що фактично прийняла спадщину, а тому думала, що не потрібно звертатись із відповідною заявою до нотаріальної контори. Таку причину вважає поважною.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Позивачка в підготовчому засіаднні від 11.03.2026 пояснювала, що не знає законодавство і те, що заяву про прийняття спадщини треба подавати у встановлений строк. Окрім того, вона не мала на час смерті матері коштів, тому не могла оформити спадщину. Втративши обох батьків майже одночасно, вона перебувала у скорботі і не думала про спадщину.

Представник відповідача у заяві просив розглянути справу без його участі, заперечень щодо задоволення позовних вимог не висловив.

Заслухавши учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи,

суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Вербівка Новоград-Волинського (теперішня назва Звягельського) району, у віці 77 років, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина. Померла була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .

У свідоцтві про одруження від 05.09.1963 ім`я померлої ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ) вказане « ОСОБА_8 ». Державні акти на право власності на земельні ділянки від 2004 року видані на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно акту від 18.12.2025 та довідки від 12.04.2013 сільського голови Чижівської сільської ради на момент смерті ОСОБА_4 проживала разом зі своєю дочкою, позивачкою в цій справі, яка не була зареєстрована із матір`ю, однак доглядала її до дня смерті та похоронила її за свій рахунок. Сама позивачка з 1987 року зареєстрована в АДРЕСА_2 . У її свідоцтві про народження від 20.09.1969 ім`я матері ОСОБА_6 вказано « ОСОБА_8 ».

За життя спадкодавиця не розпорядилася своїм майном, заповіти не склала.

З заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері позивач протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку, який розпочався з 07.04.2013 та закінчився 07.10.2013, не звернулася.

Спадкова справа заведена 16.12.2025 приватним нотаріусом під №182/2025 за заявою позивача, якій було повідомлено про пропуск нею шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Окрім того, ім`я померлої у свідоцтві про смерть та у свідоцтві про народження позивача різне.

Інші особи з заявами про прийняття спадщини не звертались, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Виходячи з вимог ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Суд приймає до уваги досліджені у справі письмові докази на предмет наявності родинних відносин між позивачкою та померлою і приходить висновку, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 дійсно є рідною матір`ю ОСОБА_2 , а тому її вимога в цій частині підлягає до задоволення.

Спадкування, яке здійснюється за заповітом або за законом, це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.ст.1216, 1217 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Обставинами, на які посилалася і позивачка в підготовчому засіданні, і її представник в судовому засіданні, як на підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, є незнання спадкового законодавства та відсутність коштів для оформлення спадкових прав. При цьому жодних доказів на наявність об`єктивних та непереборних обставин, які б впливали на своєчасність подання ОСОБА_2 заяви до нотаріальної контори впродовж півроку з дня смерті матері про прийняття спадщини, тобто до 07.10 2013, не доведено.

Розумно оцінюючи обставини у даній справі, можна припустити, що у позивачки було достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини як безпосередньо нотаріусу, так і направлення такої заяви засобами поштового зв`язку до відповідного нотаріуса.

На підставі тверджень позивачки про її юридичну необізнаність суд не має підстав зробити висновок, що саме ця обставина безумовно перешкодила їй як спадкоємиці вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Такі твердження є формальними та, враховуючи зміст позовної заяви, не можуть бути підставою для задоволення позову.

Незнання порядку і строків прийняття спадщини є суб`єктивною обставиною, яка залежить від власної поведінки спадкоємця, а не від зовнішніх перешкод. Відповідно до загального принципу права (ст.68 Конституції України) незнання законів не звільняє від юридичних наслідків їх недодержання. Отже, посилання на необізнаність із нормами спадкового права не може виправдовувати пропуск встановленого законом строку. Окрім того, позивачка є повнолітньою дієздатною особою, від якої очікується мінімальний рівень розумної обачності у реалізації своїх прав. Така особа повинна вживати елементарних заходів для їх захисту, зокрема, з`ясувати порядок їх реалізації. В Україні функціонує розгалужена система правової допомоги (адвокати, нотаріуси, центри безоплатної правової допомоги), а також доступні відкриті джерела правової інформації. Позивачка не довела наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали зверненню до таких фахівців або отриманню консультації.

Поважними причинами пропуску строку є лише ті, що пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 26.03.2025 по справі 522/18483/21. Пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати наявність у нього права на спадкування та відсутність об`єктивних доказів неможливості вчасного звернення до нотаріуса, виключає визнання причин пропуску строку поважними.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі №686/5757/23).

Оскільки підстави, на які посилається позивачка, з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення її позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною матір`ю та донькою.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Чижівської сільської ради Звягельського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного його тексту.

Дата виготовлення повного тексту судового рішення 05.08.2026.

Головуюча суддя О. О. Літвин