Рішення № 138769325, 03.08.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1205/25

Провадження № 2/272/209/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що 28 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0710/82/106789 згідно умов якого Банк надав їй кредит у розмірі 20000,00 доларів США. В забезпечення вимог Кредитора, 28 березня 2007 року до Кредитного договору було укладено Договір поруки №014/0710/82/106789 між Банком та відповідачем ОСОБА_2 , а також Договір поруки №014/0710/82/106789 між Банком та відповідачем ОСОБА_3 . За вказаними договорами Поручитель у випадку невиконання Позичальницею всіх або окремих взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору зобов`язався нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання Боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків. 12 квітня 2012 року рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області у справі №0601/2- 867/11, стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь банку 21336,12 дол. США. 22 жовтня 2019 року ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області у справі №0601/2-867/11 змінено стягувача на ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП». Станом на даний час всі права Кредитора за Кредитним договором № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року та Договорами поруки № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року належать ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» , відповідно до Протоколу №6 загальних зборів ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» від 03 вересня 2024 року було змінено найменування Товариства на: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРФІНАНС ГРУП», що скорочено ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП». На виконанні в Андрушівського районного відділу державної виконавчої служби перебували виконавчі провадження щодо виконання виконавчих листів №2/0601/168/12 - виконавче провадження №33790163 щодо боржника ОСОБА_1 , виконавче провадження №33790744 щодо боржника ОСОБА_3 , виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 . Відповідно до постанов Андрушівського РВДВС від 22 листопада 2012 року, вищевказані виконавчі провадження були закінчені на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент вчинення виконання дій), а саме, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Вищевказана інформація стала відома ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» та підтверджується відповідями Андрушівського районного відділу державної виконавчої служби. З даних відповідей стає відомо, що жодних стягнень під час виконання виконавчих листів №2/0601/168/12 року здійснено не було. Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту АСВП жодних виконавчих проваджень щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо виконання виконавчих листів №2/0601/168/12 року не виявлено. А тому рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2012 року у справі №0601/2-867/11 боржниками не виконано, у зв`язку з чим, ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» має право задовольнити понесені ним втрати за неналежне виконання зобов`язання, шляхом отримання компенсації від боржників, а тому, фактичне виконання рішення відповідачами не позбавляє Товариство можливості на відшкодування сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України за період невиконання рішення. Враховуючи викладене представник позивача просить стягнути із відповідачів в солідарному порядку на їх користь заборгованість на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а саме 3% річних в сумі 1788 дол. США 43 центи та понесені судові витрати.

21.11.2025 року представником відповідача до суду надано Відзив на позов. Заперечуючи проти задоволення позову, оскільки вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. 3 матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження щодо стягнення заборгованості за виконавчим листом було закінчене постановою державного виконавця від 22.11.2012 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення постанови), тобто у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС. За таких обставин неможливо визначити суму невиконаного грошового зобов`язання, яка є єдиною можливою базою для розрахунку 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України. Тому позивач не довів фактичної наявності боргу, розміру боргу, дати настання прострочення, періоду, за який ніби нараховуються 3% річних. Позивач не пояснив та не обгрунтував: чому первісний стягувач не цікавився станом виконання судового рішення протягом багатьох років. Позивач у позові зазначає: «фактичне виконання рішення Відповідачами не позбавляє Товариство можливості на відшкодування сум, передбачених статтею 625 ЦК України». Цим, Позивач прямо визнає, що ніякої суми боргу у Відповідачів перед ним немає. Без наявності боргу застосування ст. 625 ЦК України юридично неможливим. Таким чином, Позивач не довів факту наявності боргу, розміру такого боргу, підстав для нарахування 3% річних, дату з якої почалося нарахування цих відсотків. За відсутності базової суми заборгованості застосування ст. 625 ЦК України є неможливим, а позовні вимоги - необґрунтованими.

28.11.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому він зазначає, що рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2012 року у справі №0601/2-867/11 боржниками не виконано, у зв`язку з чим, ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» має право задовольнити понесені ним втрати за неналежне виконання зобов`язання, шляхом отримання компенсації від Боржників, а тому, фактичне виконання рішення Відповідачами не позбавляє Товариство можливості на відшкодування сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України за період невиконання рішення. Посилаючись на Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2012 року у справі №0601/2-867/11, ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» визначав преюдиційну обставину щодо встановленого у рішенні розміру суми боргу за Кредитним договором № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року. Зобов`язання Боржника сплатити борг перед Кредитором виникає на підставі Кредитного договору, а рішення суду про стягнення боргу лише констатує факт наявності боргу і забезпечує примусове виконання зобов`язання, що виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення .У зв`язку з тим, що «УКРФІНАНС ГРУП» згідно договору про відступлення прав вимоги набуло права вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року, то Товариство є Кредитором за даним зобов`язанням. При тому, оскільки грошове зобов`язання за вказаним кредитним договором та за рішенням суду про стягнення заборгованості Боржницею не виконано, ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП», як новий Кредитор має право на стягнення 3% річних. особа вправі добровільно виконати рішення суду після набрання таким рішенням законної сили або ж до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження. Тобто, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були обізнані про заборгованість за Кредитним договором № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року, Боржники мали можливість добровільно здійснити погашення такої заборгованості. В свою чергу, звертаємо увагу, що разом з відзивом на позовну заяву Боржниками не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували їхні твердження, що під час виконавчого провадження з Боржників було стягнуто будь які кошти та/або сума боргу за рішенням була зменшена. Отже, можна дійти висновку, що Відповідачами не було спростовано доводи ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» про невиконання рішення суду та наявність підстав для нарахування сум передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, а тому твердження самих Боржників ґрунтуються на припущеннях. враховуючи що Кредитний договір № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року недійсним не визнано, наявність боргу підтверджується рішенням суду та самими Боржниками не спростовується, то можна дійти висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 застосовують недобросовісну поведінку стосовно Кредитора, оскільки зобов`язання за кредитним договором належним чином досі не виконано. Враховуючи викладене просять даний позов задовольнити та стягнути із відповідачів в солідарному порядку заборгованість на підставі статті 625 ЦК України, а саме 3% річних в сумі 1788 дол. США. 43 центи

18.12.2025 від представника відповідача надійшло заперечення на відзив у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не спростовує аргументів, наведених у відзиві, та не підтверджує наявності правових підстав для задоволення позову, з огляду на таке, щодо безпідставності тверджень позивача про обов`язок відповідачів доводити погашення боргу. Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, обов`язок доказування покладається на сторону, яка заявляє вимогу. У позовній заяві та у відповіді на відзив Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував фактичний та непогашений залишок боргу після закінчення виконавчих проваджень у 2012 році. Як встановлено матеріалами справи, виконавчі провадження були закінчені постановами державного виконавця від 22.11.2012 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з направленням виконавчих документів за належністю до іншого органу ДВС. Закінчення виконавчого провадження означає припинення виконавчих дій та відсутність зафіксованого органом ДВС залишку заборгованості, який міг би бути покладений в основу подальших вимог. Отже, твердження Позивача про невиконання рішення суду грунтуються виключно на припущеннях. Позивач посилається на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 10.06.2020 року як підтвердження факту невиконання рішення суду. Вказаною ухвалою було: відмовлено у видачі дубліката виконавчого документа та відмовлено у поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Суд не встановлював факту існування або розміру заборгованості, а лише констатував відсутність правових підстав для поновлення примусового виконання. Посилання Позивача на принцип добросовісності є вибірковими та не враховують фактичну поведінку самого стягувача та його правопопередника. Матеріалами справи встановлено, що: первісний кредитор протягом п`яти років не цікавився станом виконання судового рішення; нинішній стягувач дізнався про стан виконавчого провадження лише через сім років після його закінчення; після заміни сторони у виконавчому провадженні у 2019 році Позивач уже у 2020 році звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення, у задоволенні якої було відмовлено; після ухвалення відповідного судового рішення у 2020 році Позивач жодних подальших дій щодо захисту свого права або з`ясування фактичного стану виконання рішення не вчиняв. Доводи Позивача про те, що Відповідачами не надано доказів погашення боргу, не грунтуються на вимогах закону та не звільняють Позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог. За відсутності базової суми боргу застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України є юридично неможливим, а позовні вимоги - необґрунтованими.

Представник позивача в судове засідлання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю просить їх задовольнити.

Представник відповідачки, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідачки, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову, свою позицію зазначив у відзив та заперечення на відзив.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укрфінанс Груп» задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 28 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0710/82/106789 згідно умов якого Банк надав їй кредит у розмірі 20 000,00 доларів США (а.с.7-8).

В забезпечення вимог Кредитора, 28 березня 2007 року до Кредитного договору було укладено Договір поруки №014/0710/82/106789 між Банком та відповідачем ОСОБА_2 , а також Договір поруки №014/0710/82/106789 між Банком та відповідачем ОСОБА_3 . За вказаними договорами Поручитель у випадку невиконання Позичальницею всіх або окремих взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору зобов`язався нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання Боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків (а.с.9-12).

12 квітня 2012 року рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області у справі №0601/2- 867/11, стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь банку 21336,12 дол. США. 22 жовтня 2019 року ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області у справі №0601/2-867/11 змінено стягувача на ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» (а.с.13-14).

На підставі рішення суду 17.05.2012 року видані виконавчі листи.

Станом на даний час всі права Кредитора за Кредитним договором № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року та Договорами поруки № 014/0710/82/106789 від 28 березня 2007 року належать ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» , відповідно до Протоколу №6 загальних зборів ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» від 03 вересня 2024 року було змінено найменування Товариства на: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРФІНАНС ГРУП», що скорочено ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП».

Згідно повідомлення Андрушівського районного віддулу державної виконавчої служби , згідно перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження: виконавчий лист №2/0601/168/12 від 12.04.2012 виданий Андрушівським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» боргу на суму 170198,22 грн надійшов на виконання 25.07.2012 року (АСВП 33790744); 25.07.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.11.2012 року державним виконавцем, відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.49 Закону України» Про виконавче провадження», винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Інших даних про хід виконання виконавчого провадження №33790744 не збереглось, оскільки оригінал виконавчого провадження, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби , затверджений наказом Міністерства юстиції України№ 2274/5 від 25.12.2008 року, згідно акту знищення виконавчого провадження від 31.03.2016, знищено (а.с.18).

Згідно повідомлення Андрушівського районного віддулу державної виконавчої служби , згідно перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження: виконавчий лист №2/0601/168/12 від 12.04.2012 виданий Андрушівським районним судом про стягнення з

ОСОБА_4 на користь АТ « Райффайзен Банк Аваль» боргу на суму 170198,22 грн. 22.11.2012 року державним виконавцем, відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.49 Закону України» Про виконавче провадження», винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Повторно на виконання вищезазначений виконавчий документ не надходив. Більш детальної інформації надати не можуть, оскільки виконавчі провадження знищено за закінченням терміну зберігання у 2016 році (а.с.17).

Згідно повідомлення Андрушівського районного віддулу державної виконавчої служби, згідно перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження: виконавчий лист №2/0601/168/12 від 12.04.2012 виданий Андрушівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» боргу на суму 170198,22 грн надійшов на виконання 25.07.2012 року (АСВП 33790163); 25.07.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.11.2012 року державним виконавцем, відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.49 Закону України» Про виконавче провадження», винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Інших даних про хід виконання виконавчого провадження №33790163 не збереглось, оскільки оригінал виконавчого провадження, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби , затверджений наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року, згідно акту знищення виконавчого провадження від 31.03.2016, знищено (а.с.19).

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 10.06.2020 року в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити. Оскільки Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 22.10.2019 року первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» замінено правонаступником ТОВ "ФК "УКРФІНАНС ГРУП". Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. 25.07.2012 року державним виконавцем Андрушівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.11.2012 року державним виконавцем Андрушівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. І ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС) згідно інформації про виконавче провадження. Зазначене свідчить про те, що з 22.11.2012 року до відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0710/82/106789 від 28.03.2007 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не цікавився ходом виконавчого провадження і таких доказів суду надано не було. Відповідь Головного територіального управління юстиції у Житомирській області підтверджує лише факт перебування виконавчого листа на виконанні та закінчення виконавчого провадження на підставі постанови виконавця, проте не свідчить про його втрату. А належних доказів втрати виконавчого листа саме при пересилці суду не надано. Доводи заявника щодо втрати виконавчого листа будь-якими належними доказами у розумінні ст.ст. 12, 81 ЦПК України не підтверджуються, а саме по собі твердження заявника не є таким доказом, тому відсутні підстави вважати втраченим оригінал виконавчого листа (а.с.44-45).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.09.2020 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 червня 2020 року, залишити без задоволення. Ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 червня 2020 року залишити без змін (а.с.46-47).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати боргу за договорами позики відповідач порушує покладені на себе зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.09.2020 року Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 червня 2020 року, залишити без задоволення. Ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 червня 2020 року про відмову у видачі дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання залишити без змін.

Вказане судове рішення (про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмову у видачі його дубліката) засвідчує, що стягувач втратив право на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу. Тобто у такому випадку основна вимога позивача про примусове стягнення боргу, підтверджена судовим рішенням, не може бути виконана в примусовому порядку, а тому до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не підлягають застосуванню правила частини другої статті 625 ЦКУкраїни.

Факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою суду в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню судом лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню.

Велика Палата Верховного Суду з урахуванням власних висновків у цій справі №754/511/23 вважає, що суди попередніх інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних за невиконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, правильно виходили з того, що у зв`язку зі спливом строку, наданого законом для пред`явлення виконавчого листа до виконання, відмовою суду у поновленні цього строку і у видачі дубліката виконавчого листа, немає і обов`язку відповідача у грошовому зобов`язанні, який би міг бути виконаний примусово, а отже, немає правової підстави для стягнення можливого похідного зобов`язання, передбаченого статтею 625 ЦК України.

Отже, факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою судом у задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню.

У зв`язку із цим вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є безпідставними.

Належить зазначити, що сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

При цьому суд враховує не лише право стягувача, а й права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення.

Таким чином, встановивши відсутність обов`язку відповідача перед позивачем у грошовому зобов`язанні за договором позики від 29.03.2007 року у зв`язку зі спливом часового проміжку, наданого законом для пред`явлення виконавчого листа до виконання, очевидним є відсутність правової підстави для стягнення з відповідача на користь позивача можливого похідного зобов`язання, передбаченого ст.625 ЦК України.

Ураховуючи встановлені у справі фактичні обставини та норми чинного законодавства України в сукупності із правовими висновками Верховного Суду, а також що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичний та непогашений залишок боргу після закінчення виконавчого провадження у 2012 році, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю.

У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, Конституцією України, ст. 509, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1057 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділуXIIIПерехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Суддя:В. В. Карповець