Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/553/26
Провадження № 2/162/444/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
04 серпня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1.Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») надійшов до Любешівського районного суду Волинської області через систему «Електронний суд» 02 липня 2026 року.
Ухвалою суду від 06 липня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі. Постановлено розглянути справу 04 серпня 2026 року з повідомленням сторін.
На призначену дату судового розгляду сторони не з`явилися.
Представник позивача Кресна О.М. у позовній заяві клопотала про розгляд справи у її відсутності та надала згоду на заочний розгляд справи.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, будь-яких заяв по суті справи не подала.
Ухвалою від 04 серпня 2026 року постановлено провести заочний розгляд цієї справи.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
2. Стислий виклад позиції позивача.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 28 вересня 2024 року було укладено договір позики № 73421513 відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 27 березня 2025 року уклали договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 8 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 25313,36 гривень, з яких: 11835, 86 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло позики), 3937,50 гривень сума заборгованості за відсотками, 7290 гривень - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 2250 гривень комісія за надання позики.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказує, що відповідач свого обов`язку не виконала. Після відступлення прав вимоги не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки позивачем не здійснювалось нарахуванняжодних штрафних санкцій.
На підставі наведеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд стягнути з відповідача в користь позивача вказану заборгованість та понесені судові витрати по справі у розмірі 2662,40 гривні, пов`язані з оплатою судового збору.
3. Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подала.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 28 вересня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 73421513, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. За умовами кредитування сума позики становить - 15000 гривень, строк позики - 30 днів, процентна ставка в день 0,250%, комісія за надання позики 15,00 % від суми позики, що у грошовому виразі складає 2250 гривень, денна процентна ставка/день 0,750%, проценти за понадстрокове користування кредитом 2,70%, пеня- 2,7% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186,17%, орієнтовна загальна вартість кредиту 18375 гривень. Договір відповідачкою підписано одноразовим ідентифікатором.
Додатком 1 до договору № 73421513 від 28 вересня 2024 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 27 березня 2025 року уклали договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 8 від 26 червня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло прав грошової вимоги до відповідача на суму 25313,36 гривень, з яких: 11835, 86 гривень основна сума боргу, 3937,50 гривень сума заборгованості за відсотками, 7290 гривень проценти за понадстрокове користування позикою; 2250 гривень комісія.
5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із статтею 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 526 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у належний спосіб уклала договір позики. При цьому відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами кредитування та отримала вказані кошти шляхом їх переказу на її банківський картковий рахунок.
Відповідно до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 734215113 .
Відповідно до поданих позивачем доказів відповідачка порушує свої зобов`язання за кредитним договором.
Таким чином, вимогу позивача про стягнення з відповідачки боргу за основним зобов`язанням (тіло позики) у сумі 11835, 86 гривень суд вважає обґрунтованою.
Загальний розмір нарахованих позивачем відсотків у межах строку надання позики відповідає існуючим між сторонами правовідносинам.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» у позовній заяві зазначено, що комісія пов`язана з наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. Однак, позивач не надав суду підтвердження про оплату додаткових та супутніх банківських послуг позикодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням позик, які надаються позичальником та за які встановлена комісія за обслуговування позики. Таким чином, в частині стягнення із ОСОБА_1 2250 гривень комісії, пов`язаної з наданням позики, необхідно відмовити. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.
Вимога про стягнення 7290 гривень заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою до задоволення не підлягає. Суд констатує, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного цим договором строку, на який надавалася позика. Релевантні висновки з цього приводу містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.
6. Питання розподілу судових витрат.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» при поданні позовної заяви сплатило 2662,40 гривень судового збору, які у зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідачки пропорційно до розміру задоволених вимог (62,31 % від заявлених вимог).
7. Висновок суду щодо позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265, 282 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 73421513 від 28 вересня 2024 року, що укладений між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у сумі 15773 (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 36 копійок, з яких 11835 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) гривень 86 копійок борг за основним зобов`язанням (тіло позики), 3937 (три тисячі дев`ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок проценти.
В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1658 (одну тисячу шістсот п`ятдесят вісім) гривень 94 копійки судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 1003 (одна тисяча три) гривні 46 копійок залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місцезнаходження позивача: 07400, місто Бровари Броварського району Київської області, вулиця Лісова, будинок № 2; ЄДРПОУ позивача: 35625014.
Ім`я відповідачки: ОСОБА_1 ; дата народження відповідачки: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання відповідачки: АДРЕСА_1 ; РНОКПП відповідачки: НОМЕР_1 .
Суддя В.Д. Глинянчук
Судове рішення № 138769225, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 162/553/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: