Рішення № 138768507, 04.08.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2026 р. Справа № 608/939/26

Номер провадження2/608/611/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Южди Л. С.,

представника позивача адвоката Денисовського М. Д.,

представника відповідача адвоката Волинця С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу в загальному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В позовній заяві позивач вказав, що з відповідачем перебував у шлюбі, який рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області № 608/2441/25 від 16 березня 2026 року розірвано. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають на повному його утриманні. Відповідач теж проживала за даною адресою, однак під час його перебування з дітьми в США, ОСОБА_2 з`їхала з квартири та подала позов до суду про розлучення. Відповідач коштів на утримання дітей не надає, чим ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що змусило позивача звернутися до суду з позовом про стягнення з неї аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 7500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення кожною дитиною повноліття.

Представником відповідача, адвокатом Волинцем С. А., було подано відзив на позов, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 позов визнає частково, а саме на 3000 гривень на кожну дитину щомісячно. Свою позицію мотивує тим, що її дохід носить нерегулярний характер та не є постійним джерелом заробітку, що підтверджується податковою декларацією та довідкою з Пенсійного фонду України. Зауважує, що періодично вона надає певні кошти на утримання дітей (харчування, одяг, розваги), про що надала банківські виписки та скріншоти квитанцій. З дітьми вона спілкується, листується, що свідчить про бажання приймати активну участь у їхньому житті.

Адвокатом Денисовським М. Д. подано відповідь на відзив. Заперечує аргументи, викладені у відзиві на позов. Вважає, що згідно декларації про доходи відповідачка має можливість сплачувати аліменти в заявленому розмірі позивачем, оскільки її дохід за 2025 рік становить 217 239,40 грн. Це свідчить про регулярне та стабільне здійснення підприємницької діяльності. Стосовно доказів матеріального забезпечення дітей, які надала сторона відповідача (банківські транзакції, відправлення «Нова пошта», скріншоти з квитанцій магазинів) вважає, що вони не є підтвердженням, що були спрямовані саме на утримання дітей, оскільки з них не вбачається, що конкретно було придбано чи відправлено поштою (дитячий одяг, речі тощо).

Крім того, з наданих відповідачем письмових доказів вбачається, що матір дітей тривалий час перебуває в м. Черкаси. Разом з тим, діти постійно проживають з батьком в м. Чорткові Тернопільської області. Така обставина підтверджує той факт, що матір дітей дистанціювалась від їхнього щоденного житті та здійснені неї витрати підтверджують лише те, що вона здійснювала покупки за місцем свого перебування.

Адвокат Денисовський М. Д. зауважує, що предметом даного позову є стягнення аліментів на утримання дітей. Тому спілкування матері з дітьми (які, як видно з переписок, не бажають цього), обмін повідомленнями, подарунки, не звільняють відповідача від обов`язку утримувати своїх дітей згідно Закону.

В ході судового розгляду даної справи свої пояснення надавала відповідачка ОСОБА_2 , яка пояснила, що любить своїх дітей та намагається в силу своїх можливостей надавати кошти. Погоджується сплачувати аліменти в розмірі 4000 гривень на кожну дитину щомісячно.

Також, в ході розгляду справи, була допитана в якості свідка ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_1 , яка суду пояснила, що відповідачка виявляє бажання спілкуватися з дітьми, однак позивач в цьому перешкоджає. ОСОБА_1 надсилає дітям через неї або матір посилки, водить дітей у кафе в м. Чорткові.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Денисовський М. Д. в судовому засіданні позов підтримує, просить задоволити повністю.

Представник відповідача, адвокат Волинець С. А. в судовому засіданні позов визнає частково, з підстав, викладених у відзиві на позов. Просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі 3500 гривень на кожну дитину.

Вислухавши представників сторін, врахувавши пояснення відповідача, свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Судом встановлено, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області № 608/2441/25 від 16 березня 2026 року шлюб між сторонами розірвано.

Під час перебування сторін у шлюбі, народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19 лютого 2013 року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14 травня 2015 року.

При розгляді судом позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, вимога щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти позивачкою не ставилось.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 цього ж Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 184 цього Кодексу, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом про Державний бюджет на 2026 рік, зокрема статтею 7, установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць становить 3512 гривень.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 3512 гривень.

Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач на підтвердження того, що не має змоги сплачувати аліменти в заявленому позивачем розмірі (7500 грн на кожну дитину), суду надав наступні письмові докази.

Згідно Податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2025 рік, ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю та сплачує в державний бюджет податки.

Згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, сума заробітку за 2025 рік для пенсії становить 217 239,40 гривень, що в середньому становить 18 103,28 гривень (217 239,40 грн : 12 місяців).

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що обставин, які вказані у ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України та які суд має враховувати при визначенні розміру аліментів, на даний час у відповідачки не існує, принаймні доказів цьому вона не надала.

Однак, суд враховує те, що загальний розмір аліментів на обох дітей, який позивач просить стягнути з відповідачки становитиме 15 000 гривень, що на думку суду, враховуючи майновий стан відповідачки, є дещо завищеним.

Тому, суд вважає, що розмір аліментів, який відповідачка в змозі буде сплачувати, доцільно встановити у розмірі 4000 гривень на кожну дитину, що забезпечить мінімальний розмір аліментів необхідний на утримання дітей, встановлений законом.

Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дітей, з урахуванням встановлених обставин, які обов`язкові до врахування відповідно до ст. 182 СК України, не порушить принципу врахування найкращих інтересів дітей, забезпечить справедливий баланс між батьківським обов`язками сторін та не становитиме надмірний тягар для відповідача.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Письмові докази сторони відповідача як то скріншоти квитанцій з магазинів, банківські виписки тощо, суд не бере до уваги та вважає їх неналежними, оскільки вони не містять інформацію щодо предмету доказування (ст. 77 ЦПК України).

Твердження відповідачки та свідка стосовно активної участі матері у житті дітей, спілкування через різноманітні месенджери, надсилання дітям посилок, подарунків тощо, суд оцінює критично, оскільки предметом позову є обов`язок батьків утримувати дітей до повноліття, а не спір про належне материнство.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, інші особи, які б понесли судові витрати відсутні, судовий збір в сумі 1331, 20 гривень, підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 273, 280-282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 до ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , про стягнення аліментів, задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 в користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі ) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24 березня 2026 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на рахунок ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 04 серпня 2026 року.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/939/26

Рішення набирає законної сили « » р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: