Рішення № 138767716, 03.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2361/26

Провадження № 2/466/2351/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Богуш Ю.С.

за участю відповідача за первісним позовом ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів кредитного договору, -

в с т а н о в и в :

23 березня 2026 через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 12001356 від 14.01.2022 у розмірі 17 000,00 грн., та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 14.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №12001356. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 12001356 від 14.01.2022 із ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 12001356 від 14.01.2022.. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17 000,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 12 000,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

08.04.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» необґрунтованими та визнає їх лише частково, погоджуючись повернути виключно тіло кредиту в розмірі 5 000 грн. Вона обґрунтовує це тим, що через початок повномасштабного вторгнення втратила фінансову можливість вчасно погасити борг, а також не отримувала належних повідомлень про зміну кредитора (від первісного ТОВ «ФК «ІРБІС»). Крім того, спираючись на законодавство про захист прав споживачів, відповідач стверджує, що нараховані відсотки у сумі 12 000 грн є несправедливими та неспіврозмірними, а заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 5 500 грн - завищеними, недоведеними та такими, що не відповідають складності типової справи. Відповідно, вона просить суд відмовити позивачу у стягненні відсотків та покласти всі судові витрати на нього.

Окрім того відповідачем пред`явлено до суду зустрічний позов до початку розгляду справи по суті, в якому просить об`єднати зустрічний позов в одне провадження та визнати недійсними п. 2.10, 3.2, п.п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору № 12001356 від 14.01.2022.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року об`єднано в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Позика" про захист прав споживачів та визнання недійсним п. 2.10, 3.2, п.п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору № 12001356 від 14.01.2022, з первісним позовом ТОВ "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12001356 від 14.01.2022, розгляд справи за правилами загального спрощеного позовного провадження.

08.04.2026 на електронну адресу суду від представника ТзОВ "Фінансова компанія "Позика" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, з обґрунтуванням зазначивши, що відповідач не заперечує факт укладення договору, отримання та неповернення кредитних коштів. Нарахування заборгованості за відсотками у сумі 12 000 грн позивач вважає правомірним, оскільки воно здійснювалося виключно в межах погодженого строку кредитування. Також вказав, що відступлення права вимоги новому кредитору відбулося на законних підставах, при цьому відсутність повідомлення боржника про таку заміну не звільняє його від обов`язку виконати грошове зобов`язання. Крім того, позивач наголосив, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн є обґрунтованими, співмірними зі складністю справи, відповідають ринковим цінам та підтверджені належними доказами.

14.04.2026 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги

15.05.2026 на електронну адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому представник ТзОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» просить суд повністю відмовити у її задоволенні. Обґрунтовуючи свою позицію, він зазначає, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що за правовими наслідками прирівнюється до письмової форми. Наголошується, що всі умови щодо розміру процентних ставок (для пільгового та стандартного періодів) були чітко визначені та погоджені сторонами, а нарахування заборгованості за відсотками здійснювалося правомірно і виключно в межах строку кредитування. Також представник звертає увагу на те, що позивачем за зустрічним позовом не надано альтернативного розрахунку боргу чи будь-яких доказів введення її в оману, відтак твердження про несправедливість умов договору є безпідставними та розцінюються як спроба ухилитися від виконання взятих на себе зобов`язань.

19.05.2026 на електронну адресу суду надійшла відповідь від ОСОБА_1 , в якій вона підтримала зустрічні вимоги про визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору (п.п. 2.10, 3.2, 3.2.1, 3.2.2). Зазначила, що умови договору є суперечливими, оскільки задеклароване право вибору пільгового періоду фактично нівелюється безальтернативним графіком. Також відповідач вказала на порушення форми договору, адже розміщення суттєвих умов щодо ставок на вебсайті кредитора, а не в самому тексті угоди, дозволяє компанії змінювати їх в односторонньому порядку, що порушує права споживача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Свій зустрічний позов підтримала та просила задовольнити його у повному обсязі, а в задоволенні первісного позову - відмовити.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що 14.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №12001356.

За даними кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Відповідно до п. 3.2.1, п. 3.2. Кредитного договору, пільговий період 30 календарних днів з 15.12.2021 по 14.01.2022 пільгова процентна ставка (знижка) 2%.

Відповідно до п. 3.2.2, п. 3.2. Кредитного договору, стандартний період 60 календарних днів з 15.01.2022 по 15.03.2022 стандартна процентна ставка 3%.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положеннями ч.1. ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладений шляхом підписання сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису /594830/ ОСОБА_1 .

Після вчинення дій Відповідача, 14.01.2022 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» перерахувало грошові кошти в сумі 5000,00 грн. на банківську карту відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою за вих. №3152_251021113842 від 21.10.2025, наданої сервісом онлайн платежів ipay.ua, що свідчить про те, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 12001356 від 14.01.2022.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17 000,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 12 000,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 12001356 від 14.01.2022, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, його заборгованість становить в сумі 17 000,00 грн., яка складається з: 5000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 12 000,00 грн. -заборгованість за відсотками; 0,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями та комісіями. Дана заборгованість за кредитним договором розрахована обґрунтовано, будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача на адресу суду не надійшло.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ «ФК «Позика» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 12001356 від 14.01.2022 року, що був укладений між первісним кредитором ТзОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 .

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів і дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними пунктів 2.10, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 Кредитного договору, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Разом з тим, для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідно встановити наявність істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків саме всупереч принципу добросовісності. Як вбачається з матеріалів справи, спірний Кредитний договір укладено в електронній формі, і позичальник підписала його за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, погодившись на його умови.

Перед укладенням договору ОСОБА_1 мала змогу ознайомитися з умовами кредитування, які містили вичерпну інформацію про стандартну та пільгову процентні ставки (п.п. 2.10, 3.2, 3.2.1, 3.2.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає введення в оману. Суду не надано належних та допустимих доказів того, що кредитодавець приховав від споживача інформацію про реальну вартість кредиту, застосував обман або примус під час укладення договору. Сам по собі факт встановлення високої процентної ставки за користування мікрокредитом не може слугувати безумовною підставою для визнання пунктів договору недійсними. Споживач, діючи вільно та на власний розсуд, мала можливість оцінити свої фінансові можливості та відмовитися від укладення договору.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що права ОСОБА_1 як споживача фінансових послуг не були порушені, умови спірних пунктів договору не є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому зустрічний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для інтересів до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги №39493634 від 02.01.2026, укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», в особі Директора МІНЬКОВСЬКОЇ Анастасії Володимирівни, з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_2 ; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт надання послуг від 16.02.2026 на підтвердження факту надання правової допомоги на загальну суму 5500,00 грн. з детальним описом виконаних робіт.

Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 5500,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 141, 247, 263-265, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ЄДРПОУ: 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в ПУАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634, заборгованість за кредитним договором №12001356 від 14.01.2022 у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок).

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ЄДРПОУ: 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в ПУАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634, судовий збір в розмірі 2662,00 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ЄДРПОУ: 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в ПУАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі гривень).

У задоволенні решти вимог витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г. Б. Білінська