Рішення № 138767670, 04.08.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2675/26

Провадження № 2/459/1128/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Новосада М.Д.,

з участю секретаря судових засідань Гук Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицький за правилами спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014- RO-82-60919685 від 31.08.2020 в загальному розмірі 6515,14 грн, вирішити питання судових витрат, які включають сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2020 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі Банк) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач) було укладено Заяву-Договір про надання кредиту №014-RO-82-60919685, відповідно до умов якого Кредитор зобов`язується надати Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору основну суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені Договором. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 6515,14 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 4382,44 грн; заборгованість за процентами 2132,7 грн; заборгованість за штрафом 0 грн.

Між цим зазначає, що 20.10.2023 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення права вимоги №114/2-64, на підставі якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Райффайзен Банк», включно і ОСОБА_1 за кредитним договором №014-RO-82-60919685 від 31.08.2020 року.

01.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

17.07.2026 надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача заперечив позовні вимоги, вказав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення договору, оскільки подання копій Заяви-договору, анкети клієнта, паспорту споживчого кредиту, інших документів, на його думку не підтверджує виникнення між сторонами цивільних правовідносин у тому обсязі, який зазначає позивач, а паспорт споживчого кредиту не підтверджує виникнення кредитного зобов`язання. До того ж, вважає, що позивач не довів факту видачі кредитних коштів, існування боргу, розміру такого та правомірності нарахування процентів. Вважає, що матеріали справи не містять достатніх даних для перевірки правомірності такого нарахування, зокрема: періоду, за який нараховані проценти; залишку основного боргу, на який вони нараховувалися; формули розрахунку; процентної ставки, застосованої при нарахуванні; інформації щодо її зміни (якщо така передбачалась договором);дати припинення нарахування процентів. Щодо тверджень позивача про набуття права вимоги за кредитним договором, вважає, такі безпідставними, оскільки сам факт подання копії договору відступлення права вимоги, витягу із реєстру боржників, копії платіжної інструкції ще не свідчить про належний перехід права вимоги саме щодо відповідача. Також зазначає сума витрат на правову допомогу, заявлена до стягнення є явно завищеною. З огляду на наведене, просить у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання 31.07.2026 учасники не з`явилися.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, при цьому зазначивши про підтримання позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача просила проводити розгляд справи буз участі відповідача та її представника.

Відповідно до реч.2 ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 31.08.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №014-RO-82-60919685 , за умовами якого банк надав клієнту кредит в сумі 11 091,39 гривень, а клієнт зобов`язався повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. В залежності від операційної моделі банку, надання кредиту може здійснюватися в один із наступних способів: (а) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений у пункті 1.1. заяви-договору, клієнт доручає банку здійснити в дату надання кредиту договірне списання коштів з поточного рахунку у визначеній підпунктом 1.2.1.1. підпункту 1.2.1. пункту 1.2. заяви-Договору сумі на картковий рахунок за реквізитами емітованої до нього платіжної картки 4188 37. ... 8293; б) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР з наступним відображенням операції надання Кредиту на КР через поточний рахунок в дату надання кредиту (у разі його надання в Операційний час) або на наступний Операційний день (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу). Для контролю за станом та рухом коштів по КР, клієнт підключається до послуги «Мобільний банкінг», яка передбачає направлення Клієнту SMS - повідомлень про стан КР та проведені по КР операції на номер мобільного телефону Клієнта НОМЕР_1 (п.1.2. договору).

Кредит надається з метою: придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 10 000,00 гривень гривень; 1.2.1.2. оплати Клієнтом страхового платежу в розмірі 1 091,39 гривня гривень на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя», ліцензія серії АВ №483242 від 05.10.2009р. (далі - Страховик), страховим посередником якого виступає Банк (п.1.2.1.1., 1.2.1.2. договору).

Строк Кредиту - 24 місяці(-ів) з 31.08.2020 (Дата надання Кредиту) по 31.08.2022 (Дата повного погашення Кредиту) (1.2.2. договору).

Проценти за користування Кредитом - процентна ставка фіксована і становить: на період з 31.08.2020 по 31.08.2020 (включно) розмір процентної ставки за Кредитом складає 37,90% річних. 3 (gracePeriod EndDate} процентна ставка за Кредитом застосовується в розмірі 37,90% річних, без укладання додаткової заяви до цієї Заяви-Договору (п.1.2.3. договору).

Одночасно із підписанням кредитного договору, цим же електронним підписом ОСОБА_1 також було підписано «Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою».

Як вбачається із виписки по рахунку від 05.05.2026 акціонерного товариства "Райффайзен Банк", відповідач ОСОБА_1 (особовий рахунок N НОМЕР_2 ) користувалася кредитними коштами.

20.10.2023 АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-64.

На умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель Заборгованості). Перелік Кредитних договорів, Боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку 1 до Договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Згідно п.2.2 договору відступлення новому кредитору зазначених у попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2. договору та з моменту підписання сторонами реєстру (ів) боржників, складених за формою, наведеною у додатку № 2. Сторони погодили, що реєстри боржників підписуються не пізніше 10 робочих днів із дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.10.2023 позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №014- RO-82-60919685 від 31.08.2020.

Згідно копії платіжної інструкції №73076 від 20.10.2023, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» виконало свої грошові зобов`язання за договором відступлення права вимоги перед АТ «Райффайзен Банк», сплативши 7637714,28 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором №014-RO-82-60919685 від 31.08.2020, станом на 20.10.2023 заборгованість відповідача становить 6515,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4382,44 грн; заборгованість за процентами 2132,7 грн.

Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Заперечуючи проти позову, сторона відповідача не надала суду належних та допустимих доказів на спростування факту укладення вказаного договору. Навпаки, як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного за Договором, відповідач приступив до виконання умов Договору, здійснюючи часткові платежі по тілу кредиту у сукупному розмірі 6965, 98 грн, по процентах - 5121,77 грн, що, на думку суду підтверджує факт укладення нею договору, розуміння його умов та отримання кредитних коштів.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір кредиту, відповідно до якого відповідач отримала грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в Договорі, відтак заперечення сторони відповідача в цій частині суд вважає безпідставними.

Позивач, пред`являючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором №014- RO-82-60919685 від 31.08.2020, зазначив, що як правонаступник первісного кредитора, набув права вимоги за таким.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

До матеріалів справи долучено копію договору відступлення права вимоги № 114/2-64 від 20.10.2023, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», витяг з реєстру боржників від 25.10.2023, копію платіжної інструкції №73076 від 20.10.2023, якою підтверджується виконання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» своїх зобов`язань за договором відступлення права вимоги перед АТ «Райффайзен Банк».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором, оскільки ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» надано належні та допустимі докази відступлення права вимоги у спірних правовідносинах, а тому доводи сторони відповідача щодо відсутності доказів переходу права вимоги за вказаним кредитним договором не заслуговують на увагу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк, кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість. Протилежного відповідачем не доведено, доводів позивача не спростовано.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту по Договору №014- RO-82-60919685 від 31.08.2020 в розмірі 4382,44 гривень слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами за Договором у розмірі 2132,7 гривень суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримала та користувалася кредитними коштами, однак в добровільному порядку не повернула.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12. Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Як зазначалося вище, відповідно до п.1.2.3. договору проценти за користування Кредитом 37,90% річних, а строк кредитування становить 24 місяці(-ів), тобто з 31.08.2020 (Дата надання Кредиту) по 31.08.2022 (Дата повного погашення Кредиту).

В той же час, із розрахунку заборгованості встановлено, що проценти нараховані за період з 31.08.2020 до 23.10.2023, тому суд погоджується із доводами сторони відповідача щодо нарахування процентів за користування кредитом поза строками кредитування. Відтак, сума нарахувань по відсотках за період з 01.09.2022 по 23.10.2023 підлягає відрахуванню від заявленої до стягнення суми заборгованості по відсотках. Відповідно, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за відсотками за кредитним договором №014- RO-82-60919685 від 31.08.2020 в розмірі 695,98 гривень.

З урахування викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №014- RO-82-60919685 від 31.08.2020 у сукупному розмірі 5078,42 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4382,44 грн; заборгованість за процентами 695,98 грн, отже, позов підлягає задоволенню частково.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 8000 грн, суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги 01.07.2025, акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) №1052 від 08.06.2026, детальний опис виконаних робіт до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) №1052 від 08.06.2026, ордер на надання правничої допомоги, довідку про укладення Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Водночас, представник відповідача просив зменшити витрати на правову допомогу, при цьому останній висловився про те, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною.

Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціну позову; обсяг робіт щодо підготовки справи до розгляду, реальний час, необхідний для виконання таких послуг, зокрема розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, суд приходить до висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн. є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності. А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 4 000 грн.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2075,29 грн, виходячи з наступного розрахунку 5078,42 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 6515,14 грн (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-60919685 від 31.08.2020 у сукупному розмірі 5078,42 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4382,44 грн; заборгованість за процентами 695,98 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» 2075,29 грн судового збору та 4000,00 грн витрат на правову допомогу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 04.08.2026.

Суддя: М. Д. Новосад