Рішення № 138767644, 04.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4859/26

Провадження 2/465/4322/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мигаль Г.П.

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 104624,57 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що між ТДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.23.2784610 (далі - Договір страхування), строком дії з 17.10.2023 по 16.10.2024, страхова сума 600000,00 грн. Договором було застраховано ТЗ «OPEL Mokka», д.н.з. НОМЕР_1 . Франшиза за Договором страхування 0,00% (0,00 грн.). 27.04.2024 року о 19:30 год. у м. Львові, по вул. В. Великого, 8, відбулось ДТП: водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SKODA Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу застрахованому автомобілю «OPEL Mokka», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень та матеріальних збитків. ДТП відбулась з вини водія ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2024 у справі № 465/3728/24, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 29.04.2024 року до позивача звернувся власник транспортного засобу «OPEL Mokka», д.н.з. НОМЕР_1 із заявою про проведення виплати страхового відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок СТО ТОВ «Ілта Львів». Відповідно до умов Договору страхування № 209.23.2784610 ТДВ «Експрес Страхування» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі:253 226,82 грн., що підтверджується страховим актом № 3.24.02135-1 та платіжною інструкцією № 68818444 від 23.05.2024 року, 10 020,00 грн., що підтверджується страховим актом № 3.24.02135-2 та платіжною інструкцією № 68819966 від 07.08.2024 р.; 6 680,00 грн., що підтверджується страховим актом № 3.24.02135-3 та платіжною інструкцією № 68820750 від 03.09.2024 р. Загальна сума виплаченого страхового відшкодування складає 269926,82 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «SKODA Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП - 27.04.2024 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі полісу № АТ/004188211, обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності страховика становить 160000,00 грн., франшиза становить 0,00 грн. 13.06.2024 ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до ПАТ «НАСК «Оранта» із Заявою за вих. № 0250/07-3.24.02135 про виплату страхового відшкодування за Полісом № АТ/ 004188211. 16.07.2024 року від ПАТ «НАСК «Оранта» на рахунок Позивача надійшли грошові кошти у розмірі 160000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 38613. Враховуючи, що полісом № АТ/ 004188211 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 160 000,00 грн. , франшиза 0,00 грн., то в порядку суброгації, на користь ТДВ «Експрес Страхування» підлягає відшкодуванню Відповідачем: 264624,57 (сума виплаченого Позивачем страхового відшкодування, підтверджена Актами наданих послуг) мінус 160 000,00 (ліміт відповідальності, який ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило Позивачу за полісом № АТ/ 004188211) = 104624,57 гривень.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив не подав, про причини не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 27.04.2024 року о 19:30 год. у м.Львові, по вул. В.Великого, 8, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_3 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу автомобілю Opel Mokka, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2024 у справі № 465/3728/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Opel Mokka, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209.23.2784610 у ТДВ «Експрес Страхування». Строк дії договору з 17.10.2023 по 16.10.2024, страхова сума 600000,00 грн. Франшиза 0,00% (0,00 грн.).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником транспортного засобу Opel Mokka, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

Власник транспортного засобу Opel Mokka, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування за полісом Серія 209.23.2784610 від 25.08.2023.

Відповідно до Рахунку-фактури № 7771 від 09.05.2024 р. ТОВ «Ілта Львів» вартість відновлювального ремонту ТЗ «OPEL Mokka», д.н.з. НОМЕР_1 становить 253226,82 гривень.

Згідно зі страховим актом №3.24.02135-1 від 23.05.2024 сума страхового відшкодування становить 253226,82 грн.

Відповідно до наряду-замовлення №7771 від 30.07.2024вартість відновлювального ремонту ТЗ «OPEL Mokka», д.н.з. НОМЕР_1 становить 247924,57 грн.

Відповідно до Акту наданих послуг № 77 від 27.09.2024 р., складеного ФОП ОСОБА_4 , здійснено роботи з поклейки захисної плівки на капот ТЗ «OPEL Mokka», д.н.з. НОМЕР_1 вартість 16700,00 грн., що підтверджується фотознімком, долученим до матеріалів справи та квитанцією № 3680187459 від 08.08.2024.

Відповідно до страхового акту №3.24.02135-2 від 07.08.2024 ОСОБА_2 підлягає страхове відшкодування в сумі 10020 грн.

Згідно зі страховим актом №3.24.02135-3 від 23.05.2024 ОСОБА_2 підлягає страхове відшкодування в сумі 6680 грн.

ТДВ «Експрес Страхування» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в загальній сумі 269926,82 грн, що підтверджується платіжними інструкціями кредитного переказу коштів №68818444 від 23.05.2024 (на суму 253226,82 грн), №68819966 від 07.08.2024 (на суму 10020 грн) №68820750 від 03.09.2024 (на суму 6680 грн).

Цивільно-правова відповідальність на автомобіль Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ «НАСК «Оранта» поліс серія АТ №004188211. Ліміт відповідальності страховика становить 160000,00 грн., франшиза становить 0,00 грн.

ТДВ «Експрес Страхування» 13.06.2024 звернулось до ПАТ «НАСК «Оранта» із Заявою за вих. № 0250/07-3.24.02135 про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації за Полісом № АТ/ 004188211 на суму 253226,82 грн.

ПАТ «НАСК «Оранта» 16.07.2024 здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ТДВ «Експрес Страхування» в сумі 160000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 38613 з призначенням платежу: «Стр.вiдшк. зг.регр.вимоги №0250/07-3.24.02135 вiд 13.06.2024 Без ПДВ».

ТДВ «Експрес Страхування» 13.06.2024 року надіслало ОСОБА_5 заяву вих. № 0251/07-3.24.02135 про виплату страхового відшкодування, яку було вручено Відповідачу.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За змістом п. 3 ст.20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У абзаці першому п. 4 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі Постанови), зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Нормою ч. 3 ст. 988 ЦК України визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Цивільний кодекс України та Закон України Про страхування передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес - це нове право, що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства» при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191ЦК), а також статтею 38Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв`язку з порушенням умов договору страхування. Проценти, неустойка виплачуються страховиком через несвоєчасне виконання ним власного зобов`язання перед страхувальником (стаття 992 ЦК) і не можуть бути стягнуті у порядку суброгації з особи, винної в завданні шкоди. Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

У правовому висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25 грудня 2013 у справі № 6-112цс13 зазначено, що «у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. У спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов`язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Отже, від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат та у межах загального строку позовної давності переходить право вимоги до особи, яка відповідальна за завдані страхувальнику збитки. За таких обставин, які свідчать про перехід до страховика права вимоги, а не набуття ним такого права правильним і обґрунтованим є застосування до спірних правовідносин статей 257, 262, 512, 993 ЦК України, а не частини шостої статті 261, статті 1191 ЦК України, оскільки стаття 1191ЦК України застосовується до деліктних правовідносин, а стаття 993 ЦК України- до договірних».

На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність на автомобіль Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ «НАСК «Оранта» поліс серія АТ №004188211. Ліміт відповідальності страховика становить 160000,00 грн., франшиза становить 0,00 грн

Таким чином, судом встановлено, що до ТДВ «Експрес Страхування» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України в порядку суброгації.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що для відшкодування шкоди в порядку суброгації наявні правові підстави, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , що встановлено постановою Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2024 у справі №465/3728/24, яка набрала законної сили, ТДВ «Експрес Страхування» виплатило власнику транспортного засобу Opel Mokka, д.н.з. НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 264624,57 грн, позивач набув право вимоги в сумі 104624,57грн до особи, діями якої завдано шкоду, в порядку суброгації, а саме до відповідача, оскільки ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» сплатило на користь ТзДВ «Експрес Страхування» 160000 грн. страхового відшкодування в межах ліміту, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" страхове відшкодування в сумі 104624 (сто чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні) грн 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ", ЄДРПОУ 36086124, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Бандери Степана, 22.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 04.08.2026 року.

Головуючий суддя Г.П. Мигаль