Ухвала суду № 138767457, 04.08.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3053/26

пр.№ 1-в/464/74/26

УХВАЛА

04 серпня 2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання заявниці ОСОБА_3 про повернення застави,

встановив:

представниця ОСОБА_4 , діючи в інтересах заявниці ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням, в якому просить вирішити питання щодо повернення заставодавиці застави, застосованої до ОСОБА_5 , після набранням вироком законної сили.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, представниця заявниці ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про проведення розгляду клопотання без їх участі.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання та оглянувши матеріали судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025140000001205 від 31.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 355 КК України.

Так, як вбачається з матеріалів судового провадження, у зв`язку із внесенням 10.02.2026 ОСОБА_3 застави у розмірі 332 800 грн за ОСОБА_5 на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 05.02.2026 про скасування ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2026, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 332 800 грн.

Водночас, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 23.06.2026 ОСОБА_5 визнано винним у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто у вимозі виконати цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я, та з пошкодженням майна, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.355 КК України та призначено останньому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки зі встановленням іспитового строку на 2 роки згідно ст. 75 КК України. Крім того, вказаним вироком вирішено запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вказаний вирок не оскаржувався сторонами кримінального провадження, відтак набрав законної сили 24.07.2026.

Таким чином, питання про повернення грошових коштів заставодавиці, внесених на рахунок Львівського апеляційного суду відкритий в Державній казначейській службі України, як застави за обвинуваченого ОСОБА_5 залишається невирішеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 537, ч. 2 ст. 539 КПК України під час виконання вироків суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 133 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи. Запобіжним заходом є застава (п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та те, що вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_5 припинила свою дію, рішення про звернення застави в дохід держави у даному кримінальному провадженні не приймалось, відтак грошові кошти у загальному розмірі 332 800 грн, внесені ОСОБА_3 як заставу за ОСОБА_5 , слід повернути заставодавиці.

Беручи до уваги наведене, клопотання представниці заявниці ОСОБА_4 про повернення застави підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 203, 369-372, 376, 539 КПК України, суд,

постановив:

заяву задовольнити.

Повернути заставодавиці ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, внесені та зараховані 10 лютого 2026 року на рахунок Львівського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42262398, р/р UA788201720355239002000085066) відкритий в Державній казначейській службі України (МФО 820172) як заставу за ОСОБА_5 відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 05.02.2026 про скасування ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2026 у справі № 461/9090/25.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 04.08.2026.

Головуючий ОСОБА_7