Рішення № 138767416, 05.08.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 466/2766/26

Провадження № 2/451/676/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Сологуб М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

установив:

Стислий виклад позиції сторін

На розгляд Радехівського районного суду Львівської області поступила позовна заява, подана представницею позивачки ОСОБА_3 адвокатом А. Горбаєнко до відповідача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що 31 січня 2020 року між ОСОБА_3 та відповідачем Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зареєстровано шлюб. Дітей у даному шлюбі немає. Протягом тривалого часу шлюбні відносини між сторонами припинені, не проживають разом, сім`я перестала існувати. Спільного побуту та господарства сторони у справі не ведуть, сімейного бюджету не мають. За глибоким переконанням позивачки подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не має.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи

12.06.2026 представниця позивачки усунула недоліки позовної заяви(а.с.39).

25.06.2026 відповідачем подано клопотання про надання сторонам терміну на примирення строком на шість місяців (а.с.43).

29.06.2025 представницею позивачки подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через електронний кабінет, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів(а.с.51).

30.06.2026 представницею позивачки подано заперечення на клопотання відповідача про надання строку на примирення(а.с.55).

08.07.2026, 14.07.2026 та 04.08.2026 відповідачем подано клопотання про відмову у стягненні (зменшені) судових витрат на професійну правничу допомогу(а.с.68, 80-82).

04.08.2026 та 05.08.2026 представницею позивачки на розгляд суду подано клопотання, про долучення доказів та клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представниці в якому остання просить суд розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі(а.с.91,94,99).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Шептицького міського суду Львівської області(а.с.24).

Ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 18.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Радехівського районного суду Львівської області(а.с.29).

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишено без руху(а.с.36).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.39).

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкладено розгляд справи, клопотання представниці позивачки про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено (а.с.71).

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

31 січня 2020 року Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , актовий запис №28, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивачки припинити шлюбні відносини з відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі СК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, згідно з положеннями частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Приписом частин 3 та 4 статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Також, суд застосував норми статей 104, 110 СК України, які визначають підстави припинення шлюбу та право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення Пленуму Верховного суду України, викладені в пункті 10 постанови №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного сторонами, щодо наявності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак подружні відносини між ними припинені. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої нею у позовній заяві позиції.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд доходить переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивачки, тому позов необхідно задовольнити.

Розподіл між сторонами судових витрат

Судовий збір

Судові витрати у виді сплаченого позивачкою судового збору у розмірі 1331,20 грн стягнути з відповідача.

Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги №106 від 01.03.2026, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору та порядок виконання і інші умови договору, звітом виконаної роботи та наданих послуг адвокатом адвокатського бюро «Анни Горбаєнко від 05.08.2026, який містить інформацію про перелік наданих правових послуг, їхню тривалість та вартість.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, - не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Суд зауважує, що дана справа не є складною за характером спірних правовідносин та обсягом доказів, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором та не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Позовна заява у справі є типовою, ґрунтується на стандартних розрахунках заборгованості та письмових доказах, а правова позиція у подібній категорії спорів є сталою та не вимагала значного аналізу судової практики чи законодавства.

Крім того, частина зазначених послуг фактично охоплюється одна одною та є складовими підготовки позовної заяви, зокрема консультація клієнта, погодження правової позиції та ознайомлення з матеріалами справи.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 5 000,00 грн, яка в силу положень частини 2 статті 141 ЦПК України покладається на відповідача.

На підставі статей 24, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 81, 141, 191, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 31 січня 2020 року Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №28.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, а разом 6 331 (шість тисяч триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька