Рішення № 138766926, 17.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5375/26

Провадження №: 2/336/4027/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А., за участі секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Позика» Міньковська А.В. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором №89566381 від 29.09.2021 у розмірі 10650,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що 29.09.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено кредитний договір №89566381. Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «ФК «Ірбіс» надало відповідачу кредит у сумі 3000,00 грн. Відповідач кредитні кошти не повернув, в результаті чого, у нього утворилась заборгованість перед кредитором. В подальшому, 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу №01092025/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №89566381 від 29.09.2021 на загальну суму боргу 10650,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 7650,00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань суду на надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законодавством порядку шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою місця реєстрації, а також шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті «Судова влада» в мережі інтернет.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таки х умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи думку представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.

Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.09.2021 відповідач ОСОБА_1 прийняв пропозицію ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» укласти Договір про надання фінансового кредиту №89566381. Таким чином між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем укладено кредитний договір в електронному вигляді, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 550427. За умовами договору Товариство надає кредит клієнту у розмірі 3000,00 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2. Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строки та на умовах даного договору (п.3.1.). У пунктах 3.2. та 3.3. Договору сторони погодили розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитом, штрафні санкції на випадок порушення умов договору. Відповідно до п. 4.2. Договору, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 28.12.2021 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства. Додатком до Договору є Графік погашення боргу, в якому визначено строки кредитування: з 29.09.2021 по 28.12.2021 та загальний розмір відсотків за договором в сумі 7650,00 грн.

29.10.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до Договору про надання фінансового кредиту №89566381 від 29.09.2021, яким продовжено пільговий період на 30 днів та змінено дату повернення кредиту до 27.01.2022. Додатком до договору є оновлений графік погашення боргу.

28.11.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до Договору про надання фінансового кредиту №89566381 від 29.09.2021, яким продовжено пільговий період на 30 днів та визначено дату повернення кредиту до 27.01.2022. Додатком до договору є оновлений графік погашення боргу.

Перерахування ОСОБА_2 грошових коштів за кредитним договором в сумі 3000,00 грн. підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (вих.№3152_251023173448 від 23.10.2025).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №89566381 від 29.09.2021, ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 10650,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам в сумі 7650,00 грн.

01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу №01092025/01, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №89566381 від 29.09.2021 на загальну суму 10650,00 грн., що також підтверджується витягом з додатку №1 до договору факторингу.

Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем на користь первісного кредитора або на користь позивача, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Із вказаних норм права та із аналізу письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, позивачем підтверджено перехід права вимоги за договором до відповідача, він, як новий кредитор має право вимагати його виконання шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати узгоджених у договорі відсотків, а отже, існують правові підстави для стягнення у примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 3000,00 грн. та відсотків в сумі 7650,00 грн. за період з 29.09.2021 по 27.01.2022.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Позика» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

На підтвердження надання правничої допомоги стороною позивача надано договір на надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, додаткову угоду №89566381 від 08.05.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, згідно з яким позивачу надано послуги на загальну суму 5500,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

З огляду на вищевикладене, вивчивши докази, подані ТОВ «ФК «Позика» на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Позика» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Позика» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 19,76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247,258-259,263-265,272-274, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №89566381 від 29.09.2021 в загальному розмірі 10650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 3000 гривень 00 копійок та заборгованості за відсотками за період з 29.09.2021 по 27.01.2022 у сумі 7650 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 гривень 00 копійок.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А.Савеленко

17.07.26