Рішення № 138766920, 05.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3835/26

Провадження №: 2/336/3308/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "ФК "Ейс" в особі директора Полякова О.В. звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 185673231 від 28.08.201 в розмірі 93 416,40 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та 7 000,00 гривень витрат на оплату правової допомоги.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.08.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 185673231 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV2F52P. Відповідно до кредитного договору відповідачу були надані грошові кошти в розмірі 10 500,00 гривень. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 22 000,00 грн.

28.11.2018 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' (Клієнт) та ТОВ ''Таліон Плюс'' (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору Факторингу укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. На виконання договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги №158 від 02.11.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

30.10.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ «ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №30/1023-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023, від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідача.

11.07.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників б/н від 14.07.2025 за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 від ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 93 416,40.

Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 93 416,40 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (з повідомленням) сторін, витребувано у АТ «Універсал Банк» докази у справі.

22.06.2026 з АТ «Універсал Банк» до суду надійшла інформація, яка була витребувана ухвалою суду від 20.05.2026.

08.06.2026 від відповідача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не підтвердив: належними доказами факт фактичної видачі кредитних коштів; належне укладення електронного договору саме відповідачем; погодження відповідачем умов нарахування процентів після спливу 30-денного строку кредитування; правові підстави застосування ставки 1087,70 % річних; правильність і зрозумілість розрахунку заборгованості; наявність підстав для стягнення суми, яка багаторазово перевищує тіло кредиту; дотримання строку позовної давності. Просить в задоволенні позовних вимог у повному обсязі відмовити.

09.06.2026 від представника ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Сахарової О.І. через підсистему «Електронний Суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що законодавець зупинив перебіг позовної давності в умовах воєнного стану, а тому позивач звернувся до суду в межах позовної давності. Позивач стверджує, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до письмової форми договору та підтверджує виникнення зобов`язань щодо повернення кредитних коштів. Також позивач зазначив, що відсотки за вказаним кредитним договором були нараховані вірно, а на підтвердження перерахунку грошових коштів на картковий рахунок відповідача були надані платіжні доручення з відмітками товариства. Також пояснив, що заборгованість по відсоткам складається з: заборгованості про стягнення відсотків за користування кредиту в межах строку дії договору (відповідно до ст. 1048 ЦУК України) та заборгованості по відсоткам після спливу строку кредитування, тобто відсотки за неправомірне користування чужими коштами (відповідно до ст. 625 ЦК України) та у позивача наявні всі правові підстави для їх стягнення.

Правом на подання заперечень відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.08.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 185673231 у формі електронного документу та підписано за допомогою введення одноразового ідентифікатора MNV2F52P.

Відповідно до умов договору товариство зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 10500 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 27.09.2021 року.

Згідно п. 1.4 договору, позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання.

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору (п. 1.5 договору).

Кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів з дати отримання Кредиту позичальником, а саме до 27.09.2021 (п.1.7. договору). Сторони погодили розмір та порядок нарахування відсотків. Сторони погодили порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами, період дії Дисконтного та Базового періодів. У пункті 4.3. Договору, сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

На підтвердження перерахування грошових коштів в сумі 10 500,00 грн. (дата проведення платіжної операції 28.08.2021 7:42:22) і 11 500,00 грн. (дата проведення платіжної операції 28.08.2021 7:44:46) на банківський рахунок ОСОБА_1 №4441-11ХХ-ХХХХ-4148 позивачем надано довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідні платіжні інструкції. Факт належності вказаного карткового рахунку відповідачу, а також факт отримання ним коштів в сумі 22 000,00 грн. також підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк» на вимогу суду, зокрема, банківською випискою за період з 28.08.2021 по 02.09.2021.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Суд враховує, що відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору №185673231 від 28.08.2021 та отримання грошових коштів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не сплачував заборгованість за кредитним договором.

Згідно з розрахунками заборгованості, складеними ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором № 185673231 від 28.08.2021 за тілом кредиту в сумі 22 000,00 грн., за нарахованими відсотками в сумі 71 416,240 грн., загальна сума заборгованості за кредитним договором 93 416,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано, розрахунок не спростовано.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги у тому числі і за кредитним договором № 185673231 від 28.08.2021. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №158 від 02.11.2021 ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги за кредитним договором № 185673231 від 28.08.2021 до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 58 669,60 гривень.

Після переходу права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», ним було донараховані відсотки за користування кредитними коштами, що відображено у відповідному розрахунку .

30.10.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 30/1023-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023, від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №Б/Н від 14.07.2025 за договором факторингу №11/07/25-Е від ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 93 416,40 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що 28.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір № 185673231, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кошти у кредит у сумі 10 500,00 грн, шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 22 000,00 грн.

Зобов`язання за цим договором відповідач не виконав, не повернув кредитні кошти, не сплатив в повному обсязі відсотки за їх користування. В подальшому, право вимоги за кредитним договором №185673231 від 28.08.2021 перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс». Ланцюг переходу прав вимоги повністю підтверджується матеріалами справи.

Щодо строку нарахування відсотків, суд зазначає, що в договорі сторони погодили строк надання кредиту 30 днів (дисконтний період), умови продовження дисконтного періоду на 90 днів, а також розмір відсотків, який буде нараховуватись кредитором позичальнику в разі невиконання умов договору в порядку ст. 625 ЦК України. Умови кредитного договору є чіткими та однозначними, погоджені з відповідачем, а тому обов`язкові до виконання.

Доводи відповідача щодо необґрунтованості нарахування відсотків за договором, спростовуються матеріалами справи. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у своєму рішенні від 18.07.2006 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФК "Ейс" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №185673231 від 28.08.2021 є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають повному задоволенню, у розмірі 93 416,40 гривень., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 22 000,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 71 416,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До позову додано: довіреність, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25770903379 від 01.09.2025, акт прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025 на загальну суму 7000,00 грн.

Представник позивача просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на надані послуги адвокатом розмірі 7000,00 грн.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 22 січня 2026 року у справі № 186/1156/24, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18).

Отже, враховуючи надані суду докази на підтвердження понесених витрат за надану правничу допомогу, суд вважає такі витрати обґрунтованими та повністю доведеними.

Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 206, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором № 185673231 від 28.08.2021 року у загальному розмірі 93 416 (дев`яносто три тисячі чотириста шістнадцять) гривень 40 копійок, з яких заборгованість за кредитом в розмірі 22 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 71 416,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.А.Галущенко