Ухвала суду № 138765453, 30.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/8182/26

Номер провадження 1-кс/333/2440/26

У Х В А Л А

30 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026082040001046, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянину України, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді солдат резерву 2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», без реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участі:

прокурора - ОСОБА_5 ,

слідчого - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_6 , -

встановила:

30.07.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026082040001046, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що солдат ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, призначеним на посаду солдат резерву 2 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України введено та продовжує діяти правовий режим воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, оскільки до цього вже вчинив інші кримінальні правопорушення проти власності, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 28.07.2026 близько 11 години 30 хвилин, але не пізніше 12 години перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку № 13-А по вулиці Володимира Українця в місті Запоріжжя, помітив потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого в руках був пакет з його особистими речами.

Далі, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, слідуючи за потерпілим ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його дії є очевидними для останнього, відкрито, шляхом ривка, вихопив із руки останнього пакет, у якому знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10Pro» модель М2101K6G, об`ємом пам`яті 64ГБ, в корпусі блакитного кольору, із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI 2: НОМЕР_4 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно майнову шкоду на загальну суму 10000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

29 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обґрунтовується та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

? Допитом потерпілого ОСОБА_7 , який під час допиту пояснив, що 28.07.2026 приблизно об 11 годині 30 хвилин, коли він знаходився поблизу будинку № 13А та сидів на сходах будівлі «Центру подології» по вулиці Володимира Українця в м. Запоріжжя, то до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік, віком приблизно 40-45 років та запропонував потерпілому допомогти встати, на що потерпілий погодився. Далі потерпілий з вказаним чоловіком пройшли близько 200 м і невідомий чоловік вирвав з руки потерпілого пакет в якому знаходився мобільний телефон потерпілого марки «Xiaomi Redmi Note 10Pro» модель М2101K6G, об`ємом пам`яті 64ГБ, в корпусі блакитного кольору, із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_2 та ключі.

? Протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_7 , під час якого останній на одному з фотознімків впізнав чоловіка, який 28.09.2026 приблизно о 11 годині 30 хвилин, коли він знаходився поблизу будинку № 13А, шляхом ривка з руки заволодів його майном, а саме пакетом в якому був мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10Pro» модель М2101K6G, об`ємом пам`яті 64ГБ, в корпусі блакитного кольору, із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_2 та ключами.

? Протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , під час якого останній відтворив обстановку та обставини події, за яких, щодо нього було скоєно кримінальне правопорушення.

? Допитом свідка ОСОБА_8 , яка під час допиту пояснила, що 28.07.2026 приблизно о 12 годині вона вийшла зі своєї квартири до магазину та на торці будинку АДРЕСА_2 , вона побачила дідуся, який тримався за стіну будинку та просив викликати поліцію, так як у нього невідомий чоловік з рук вихопив пакет в якому був його мобільний телефон та побіг за будинок, при цьому на прохання дідуся повернути йому його телефон чоловік не відреагував. Далі свідок викликала поліцію.

? Допитом свідка ОСОБА_9 , яка під час допиту пояснила, що 28.07.2026 приблизно о 09 годині я вирішила поїхати до м`ясного магазину «М`ясолюб», що знаходиться на території Південного мікрорайону м. Запоріжжя по вулиці Володимира Українця. Так близько 11 години 15 хвилин свідок вже була біля магазину «М`ясолюб», після чого скупившись, вирішила прогулятися до зупинки. Приблизно о 12 годині коли ОСОБА_9 вже майже підходила до супермаркету «Varus», між будинками 13а та 17 по вулиці Володимира Українця, то вона вирішила перепочити. В цей час свідок помітила, що на сходах будівлі «Центру подології», сидить чоловік похилого віку і до нього в цей час підійшов невідомий їй чоловік на вигляд 40-45 років, Так чоловік 40-45 років, який підійшов до чоловіка похилого віку, почав допомагати останньому піднятись. Далі чоловік похилого віку піднявся, а інший чоловік продовжував йти поряд з ним. Вказані чоловіки пройшли вздовж паркану, який там знаходився, приблизно 200 метрів, а далі несподівано чоловік 40-45 років вихопив у чоловіка похилого віку з руки пакет та побіг в зворотній бік по алеї та забіг на подвір`я між будинками 13а та 17 по вул. Володимира Українця. Чоловік похилого віку одразу почав голосно кричати «Грабят, звоните в полицию» і при цьому йшов за вказаним чоловіком, який заволодів його речами та продовжував кричати.

? Протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого остання на одному з фотознімків впізнала чоловіка, який 28.09.2026 приблизно о 12 годині, у чоловіка похилого віку вирвав з руки пакет та побіг у зворотному напрямку по алеї між будинками 13а та 17 по вулиці Володимира Українця.

? Протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України із додатками, в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10Pro» модель М2101K6G, об`ємом пам`яті 64ГБ, в корпусі блакитного кольору, із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI 2: НОМЕР_4 .

Таким чином зібрані матеріали кримінального провадження підтверджують, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скоїв тяжке кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від cеми до десяти років.

Підозрюваний в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, пояснив, що він не робив цього умисно, він допоміг чоловікові нести пакет, відійшов та лише після цього зрозумів, що пакет із телефоном залишився у нього, проте повертатися не став, свідків там не було. Проти задоволення клопотання заперечував з підстав відсутності ризиків, на які посилається прокурор. Також зазначив, що за станом здоров`я не може продовжувати військову службу.

Захисник заперечував проти клопотання, вказав, що зазначені в клопотанні ризики є необґрунтованими та недоведеними, підозра- необгрунтованою, просив суд не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання. Вказали на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому просили застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, у скоєнні якого йому повідомлено про підозру.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у скоєнні якого повідомлено про підозру ОСОБА_4 відповідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 08.09.2025 о 08 годині 18 хвилин.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, особистих стійких соціальних зв`язків не має, на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, покарання за вчинення якого передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від cеми до десяти років. Тому, ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність та тяжкість покарання, яке йому загрожує, перебуваючи не під вартою матиме можливість переховуватись від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в подальшому, з метою створення собі «алібі» щодо її непричетності до вчинення інкримінованого їй правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, тощо.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, необхідно зазначити, що судове рішення, яке буде постановлено за результатами розгляду даного кримінального провадження може ґрунтуватися, крім іншого, на покази свідків, які безпосередньо отримані судом під час судового розгляду, у зв`язку з чим зміна свідками своїх показів в суді, наданих на досудовому розслідуванні вплине на швидке, повне та неупереджене проведення як досудового розслідування, так і подальшого судового розгляду та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, мотиву і мети вчинення тяжкого злочину, тощо.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , самовільно залишив військову частину, будучи раніше неодноразово засудженим за злочини проти власності, відкрито заволодів майном ОСОБА_7 , з метою особистої наживи. Наразі, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала звичайним способом життя та способом заробітку коштів для існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти аналогічні злочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої йому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік , стан його здоров`я, норми ч. 7 ст. 176 КПК України, тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Щодо необґрунтованості підозри, про що зазначено захисником, слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Інші доводи захисника не впливають на висновки суду, враховуючи вищенаведені положення, щодо причетності підозрюваного до кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та наявності вказаних вище ризиків.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 40 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн., що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193- 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026082040001046, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 25 вересня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 28 липня 2026 року 16 години 56 хвилин.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 25 вересня 2026 року.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Одночасно ОСОБА_4 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26316700; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA928201720355289002015001205.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи (несення військової служби);

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: ОСОБА_1